Тиск, а не розмови: чи дійсно Європа готується до діалогу з Путіним

Росія не готова до серйозних переговорів, впевнені в ЄС.

В Європі не вщухають заклики відновити прямий діалог із Росією. Днями очільник МЗС Франції Жан-Ноель Барро наголосив, що європейці повинні мати канал звʼязку із Москвою для відстоювання своїх інтересів.

Що важливо знати:

• Німеччина проти відновлення контактів із Путіним
• В ЄС вважають, що Росія не зацікавлена у мирі
• В європейських столицях немає єдиної думки щодо діалогу з РФ

Одне з дипломатичних джерел "Телеграфу" в ЄС звертає увагу: говорити із Росією можна лише з позиції сили, і саме новим етапом посилення тиску на Кремль зараз займається Брюссель.

"Фіналізовано 20-й пакет санкції проти РФ. Росія має ще більше відчути ціну війни", — зазначає джерело. Санкційний пакет мають схвалити наприкінці лютого — на четверту річницю незаконного російського вторгнення.

Тоді ж до Києва має прибути керівництво ЄС, аби продемонструвати свою солідарність з українським народом. Зокрема, мова про президентку Європейської Комісії Урсулу фон дер Ляєн.

Хоча зміст санкційного пакету традиційно не розголошується до його ухвалення, за даними Bloomberg, ЄС планує націлитися на імпорт із Росії низки металів платинової групи та міді. Під головним ударом опиниться компанія "Норильський нікель" — найбільше гірничодобувне підприємство Росії, яке досі не перебувало під санкціями через свою важливу роль у глобальних галузях промисловості.

В ЄС водночас впевнені, що Росія не налаштована на закінчення війни проти України.

"Те, що ми бачимо під час останніх ударів, а також удару у вихідні, коли було вбито 15 шахтарів, і тепер у Харкові, де повідомляють про дев’ятьох поранених, свідчить про те, що Росія удає, ніби веде розмови про припинення вогню, але насправді абсолютно не налаштована серйозно", — сказала під час брифінгу 3 лютого Анітта Гіппер, речниця Європейської Комісії із закордонних справ.

Вона додала, що росія використовує зиму як зброю, і, втрачаючи позиції на фронті, вдається до атак проти мирних жителів та цивільної інфраструктури.

"Це ще раз доводить, що тиск має бути спрямований на Росію і лише на неї. І саме це ми робимо", — додала Гіппер.

Серед тих, хто не поділяє відновлення європейських контактів із РФ — голова дипломатії ЄС Кая Каллас. У відповідь на запит нашого видання в Службі речників Європейської Комісії нагадали слова Каллас за результатами останньої зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі.

Посадовиця зазначила, що американці роблять багато поступок для Росії, тож та не зацікавлена у ґрунтовному діалозі з Європою.

"Нинішня картина така, що поступки, які американці чинять щодо України, є доволі значними. Я не думаю, що ми можемо запропонувати Росії щось понад те, що вона вже, по суті, отримує зі свого порозуміння з американцями. А це означає: чому вони взагалі мають із нами говорити? Адже в цих відносинах вони отримують те, чого хочуть.

Звісно, те, що нам потрібно побачити і над чим ми працюємо, — це посилення тиску на Росію, щоб вона перейшла від удаваних переговорів до справжніх. А також щоб були враховані наші занепокоєння щодо Росії — щоб ця війна не тривала далі й не поширювалася на інші території. Думаю, це важливо розуміти", — сказала Кая Каллас.

Вона додала, що навіть на переговорах в Абу-Дабі росіяни представлені не на тому рівні, який має повноваження ухвалювати рішення. Це сигнал, що Москва насправді не сприймає серйозно цей раунд обговорень.

Один із співрозмовників "Телеграфу" в ЄС не погоджується зі словами дипломатки та висловлює думку, що позиція європейських столиць має бути почута вже зараз.

"Памʼятаєте відомий вислів: "Якщо ми не за столом переговорів, то ми в меню"? Як майбутнє Європи може вирішуватися без її ж участі?" — ставить запитання спікер.

За даними нашого видання, ще одним вагомим противником відновлення європейсько-російського діалогу постає Німеччина — найбільша економіка на рівні ЄС. При цьому позиція чинного канцлера Фрідріха Мерца явно відрізняється від думки його попередника Олафа Шольца.

У листопаді 2024 року Шольц після координації з лідерами по G7 зателефонував Володимиру Путіну та тим самими перервав міжнародну ізоляцію російського диктатора.

Під час розмови Путін традиційно заявив, що "криза в Україні стала прямим результатом багаторічної агресивної політики НАТО". І вкотре сказав, що Москва "відкрита до переговорів", проте всі можливі домовленості "мають враховувати інтереси Росії у сфері безпеки та виходити з нових територіальних реалій".

За два роки, як бачимо, "список бажань" Кремля не змінився. Та Мерц не поспішає повторювати помилок свого попередника. Він зазначив, що "скептично" ставиться до перспективи відновлення взаємодії з Кремлем, вказавши на подальшу відмову росіян встановити безумовне припинення вогню в Україні.

"Нам доведеться зберігати тиск і санкції та посилювати їх усюди, де це можливо", — сказав Фрідріх Мерц, додавши, що Європейський Союз уже підтримує контакти з Києвом і Вашингтоном, аби донести свою єдину позицію.

Фактично ці заяви поставили Німеччину у пряме протистояння з Францією, чий президент Еммануель Макрон кілька разів виступав за те, щоб відновити діалог із РФ якомога швидше. Його у цьому підтримала прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні. Однак вона попередила, що Європі потрібен скоординований підхід, інакше вона "ризикує зробити послугу Путіну".

Про скоординований підхід, судячи з усього, досі не йдеться.