Добре для України, складно для Європи: що відбувалося "за кулісами" рішення по кредиту

ЄС так і не наважився на використання заморожених російський активів.

У четвер, 18 грудня, під час саміту в Брюсселі лідери ЄС дійшли згоди щодо 90 мільярдів євро кредиту для України. Сума має закрити прогалину в українському бюджеті на 2026-2027 рік, повідомляє "Телеграф".

Попри високі очікування, євролідерам не вдалося погодити план репараційного кредиту на основі заморожених російських активів.

Це стало провалом для прихильників цієї схеми — зокрема, президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн та канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. І водночас — перемогою для прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера, котрий місяцями висловлював занепокоєння, що такий крок нестиме юридичні та фінансові ризики для його країни.

Очільник бельгійського уряду вимагав необмеженого розподілу фінансових ризиків між столицями ЄС — умови, що викликали заперечення з боку інших країн, які не були готові до "підписаного чеку без конкретної суми". Мова, наприклад, про Італію та Францію.

Що важливо знати:

• Три країни не будуть частиною кредиту на підтримку України
• Бельгія так і не погодилася на репараційну позику за рахунок російських активів
• Україна має витрачати гроші на європейську зброю

"Вишеградська трійка" проти

О 3 ранку, після 16 годин "палких та напружених" дискусій та розуміння, що "де Вевер не зможе отримати гарантій, яких хоче", президент Європейської ради Антоніну Кошта проголосив, що лідери погодилися на план Б — кредит, який ґрунтуватиметься на колективному запозиченні ЄС та буде забезпечений бюджетом Євросоюзу.

"Політика — це не софтбол, це жорстка гра… Звісно, декому це не сподобалося… вони хочуть покарати Путіна, забравши його гроші.

"Країнам, які живуть близько до Росії, … це здавалося емоційно задовільним, але політика — не емоційна робота, і зрештою перемогла раціональність", — сказав Барт де Вевер, спілкуючись із журналістами.

На думку бельгійського премʼєра, у результаті схваленого рішення "Україна перемогла… Європа перемогла, і фінансова стабільність безумовно перемогла".

Політик також зазначив, що теоретично "готовий обговорювати" план щодо заморожених активів у майбутньому.

Одне з дипломатичних джерел висловило оцінку, що Барт де Вевер "чудово розумів емоційний компонент" терміновості пошуку рішення для України, але "як будь-який політик на його місці" не хотів ризикувати позицією Бельгії та депозитарію Euroclear, де зберігається левова частка російських активів.

При цьому Чехія, Угорщина та Словаччина не будуть частиною спільного боргу союзників, що один зі співрозмовників "Телеграфу" називає "черговим підривом єдності ЄС щодо підтримки України". Задля ухвалення позики була застосована Стаття 122 Договору про ЄС, що дозволяє приймати рішення кваліфікованою більшістю в питаннях економічної безпеки та таким чином обходити вето окремих держав-членів.

Примітно, що поміж раундів дискусій Андрей Бабіш, Віктор Орбан та Роберт Фіцо проводили окрему зустріч.

"Ніби в них окремий клуб — "Вишеградська четвірка" мінус Польща", — описує один зі співрозмовників.

"Давати гроші [Україні] — це означає війна", — заявляв угорський премʼєр Віктор Орбан напередодні саміту 18 грудня.

Його словацький колега Роберт Фіцо кілька днів тому називав Україну "чорною дірою", через яку нібито зникають мільярди євро.

Так чи інакше, досягнута фінансова угода становить життєво важливу підтримку для України та відбувається в той час, коли Європа намагається зміцнити свій вплив на мирні переговори під керівництвом США.

Президент України Володимир Зеленський, спілкуючись із журналістами у Брюсселі, наголошував: рішення щодо фінансування зніме насамперед у Вашингтона питання, чи має Київ ресурси на продовження боротьби проти російської агресії.

"Ми будемо більш впевнені за столом переговорів… І на питання: "А як ви будете стояти ще рік, якщо у вас немає грошей?", є одразу відповідь. І не виникає тоді таких питань.

А поки що в повітрі вони є. Хочеться знести все зайве й сфокусуватися на реальних причинах, які можуть зупинити Путіна", — зазначав президент 18 грудня.

Що передбачає кредит

Як йдеться у фінальному документі за результатами саміту, Україна повертатиме кредит лише після отримання репарацій від РФ. Російські активи при цьому залишають замороженими, й ЄС залишає за собою право використати їх грошові залишки для погашення позики.

Для розуміння: активи Центрального банку Росії — облігації, депозити, цінні папери — лежать у європейських банках і депозитаріях. Через санкції з ними не можна проводити операції. Але ці активи продовжують "працювати" — вони приносять відсотки, купони, дивіденди тощо. У нормальній ситуації ці гроші мали б автоматично перераховуватися Росії.

Введений через війну санкційний режим ЄС забороняє будь-які виплати Центральному банку Росії або структурам, що діють від його імені. Тож потенційний виплати "застрягають" на рахунках європейських фінансових установ у вигляді готівкових залишків.

Хоча лідери ЄС не дійшли згоди щодо кредиту на основі цих "застряглих" коштів, вони показали відкритість до їхнього використання задля погашення спільного боргу.

Водночас "у зв'язку з наданням кредиту" Україні Європейська рада вказала на важливість трьох моментів:

• зміцнення європейської та української оборонних промисловостей;
• подальше дотримання Україною принципу верховенства права, зокрема боротьби з корупцією;
• особливий характер політики безпеки й оборони окремих держав-членів та інтереси безпеки й оборони всіх держав-членів.

"Європейська рада підкреслює важливість активізації зусиль держав-членів для задоволення нагальних військових і оборонних потреб України, зокрема у сфері протиповітряної оборони, систем боротьби з дронами та великокаліберних боєприпасів.

У цьому контексті подальша підтримка, розвиток і інвестування в оборонну промисловість України залишаються критично важливими, зокрема шляхом створення українського оборонного виробництва в державах-членах", — йдеться у документі.

Лідери ЄС погодилися, що Київ має використати цей кредит для закупівлі озброєння насамперед у Європі. Водночас юридичні деталі ще мають бути опрацьовані "найближчими тижнями".

При цьому ідею репараційного кредиту не прибирають у довгу шухляду — висновки саміту містять заклик продовжити роботу над технічними й правовими аспектами інструменту.

"Послання, яке ми сьогодні надсилаємо Росії, є кристально чітким: по-перше, ви не досягли своїх цілей в Україні; по-друге, Європа стоїть поруч з Україною — сьогодні, завтра і стільки, скільки буде потрібно; по-третє, Росія має сісти за стіл переговорів серйозно й прийняти те, що вона не виграє цю війну", — заявив перед журналістами президент Євроради Антоніу Кошта.

Він пообіцяв, що політична й фінансова підтримка України з боку ЄС не похитнеться "під час війни, у мирний час і в період відбудови".

"Ми віддані побудові вільної та заможної України в складі Європейського Союзу".

Сигнал Путіну

За словами одного зі співрозмовників "Телеграфу", рішення брюссельського саміту чітко демонструє: Україна, попри все, матиме гроші на боротьбу, що може "змінити розрахунки Росії", яка перебуває у ненайкращому фінансовому положенні. Адже чим довше тривають активні бойові дії, тим вища їхня ціна для Кремля.

У війні на виснаження мова йде про те, хто першим залишиться без ресурсів, і Європа не могла допустити такого сценарію для України. Особливо на тлі зміни політики США, котрі більше фінансово не залучені у допомогу Києву.

"Є спільне розуміння, що є два головні метод тиску на РФ — санкції, а також безперервна підтримка українців, щоб ті мали ресурси на боротьбу. Інакше — війна опиниться безпосередньо у кордонів Європи", — підкреслює один із співрозмовників, не уповноважений давати публічні коментарі.

Один із високопоставлених посадовців висловлює нашому виданню схвальну оцінку фінальної угоди, адже вона демонструє: 24 з 27 країн-членів включені у довгострокову підтримку Києва та готові брати на себе відповідальність за це.

У Брюсселі також сподіваються, що найближчим часом до додаткового фінансування України долучаться й держави поза ЄС, зокрема, Канада, Японія, Норвегія та Велика Британія.