Вибори на вимогу Трампа. Чи зможе Україна їх провести, пояснив юрист

Проведення президентських виборів під час воєнного стану – питання Конституції

Історія ще не знає прикладів проведення президентських виборів у країні, охопленою війною такого масштабу. Однак це не заважає президенту США робити заяви про необхідність такого голосування, адже, на його думку, це може прискорити укладення "мирної угоди".

"Телеграф" поспілкувався з заслуженим юристом України Андрієм Магерою про те, наскільки реалістичними є законодавчі зміни під час воєнного стану, у скільки мільярдів нам можуть обійтися ці вибори та що робити з громадянами, які опинилися в окупації або за кордоном.

– Чи можливі взагалі вибори президента під час війни? Якщо можливо, то що для цього потрібно зробити?

– Однозначно, будь-яких виборів в України – чи президента, чи парламенту, чи місцевих – не може відбуватися під час війни і зокрема під час повномасштабної війни. Хоча, звісно, ми можемо наводити приклади і 2014, і 2015 року, і 2019-2020, коли в Україні проводилися вибори, хоча, як відомо, агресія Росії проти України розпочалася у 2014. Проте, ці збройні сутички, зіткнення, вони не були повномасштабними, вони були зосереджені лише на певній території.

І це питання навіть не законодавчого рівня, це не питання про правовий режим чи виборчий кодекс. Тут питання набагато вищого порядку та вищого рівня – це Конституція України. В 70-71 статті визначені принципи виборчого права, а 64 стаття Конституції чітко зазначає, що виборчі права громадян під час воєнного стану можуть обмежуватися.

Ми можемо проаналізувати текст Конституції та з’ясувати, що змінити її ми не можемо, навіть якби дуже хотіли, бо це просто неможливо під час дії воєнного стану.

– І Верховна Рада не може змінити законодавство щодо виборів президента?

– Скажіть, а скільки грошей потрібно на вибори президента?

– На це питання я вам не відповідь не тому, що не хочу, а тому, що не знаю. Для цього треба працювати у ЦВК і вести кошторис, тому що це – детальні розрахунки по кожній статті цих виборів. Відповідь на це може дати лише Центральна виборча комісія, але скажу, що це вартуватиме мільярдів гривень.

– Вони на початку року називали цифру в 6 мільярдів за тодішніми цінами.

– Я думаю, що це вже може бути трошки більше. Через що? Через те що левова частка видатків бюджету на проведення виборів — це заробітна плата членів комісії і нарахування на цю заробітну плату, а вона відштовхується від мінімалки. Мінімалка в нас постійно підвищується.

– І це ж не єдині витрати мають бути? А щодо охорони, заходів безпеки із правоохоронцями, військовими поліцією?

– Заходи безпеки – це не безпосередній кошторис виборів. Це безпосередньо на утримання цих правоохоронних органів, силових структур, у них окрема стаття. Це не стосується виборчого процесу.

– А скільки можуть людей взяти участь у цих от виборах? У нас частина людей залишилась на окупованій території, частина виїхала.

– Якщо зміни до виборчої адреси не внесені, то людина перебуває за тією виборчою адресою, за якою вона була раніше. Умовно кажучи, вона може бути за виборчою адресою в Мелітополі, а фізично в Німеччині. Або людина може бути за виборчою адресою у Сватовому, а фізично в Києві.

Тому відносно таких людей, їм треба буде самим подавати заяву про зміну виборчої адреси чи про зміну місця голосування. Без такої заяви їх навряд чи включать до уточненого списку виборців для голосування.

На консульському обліку, виходячи з даних Державного реєстру виборців, які мають виборчу адресу за кордоном, ця цифра не перевищує 600 000 осіб. Тобто це в рази, в рази менше людей, які виїхали за кордон, які стали на консульський облік. На консульському обліку перебуває лише меншість наших громадян за кордоном.

Раніше "Телеграф" писав, що питання про створення "вільної економічної зони" у Донецькій області має вирішувати український народ. А небажання США бачити Україну в НАТО викликає питання щодо можливих закулісних домовленостей між Москвою та Вашингтоном.