Скільки ще Путін здатний воювати з Україною: в НАТО назвали дату

У Путіна чимало проблем.

Допоки вся увага прикута до процесу мирних переговорів щодо завершення війни в Україні, російський диктатор Володимир Путін вчергове вдався до погроз європейським країнам. 2 грудня він заявив, що "Росія готова до війни" проти Європи, за умови якщо та розпочне конфлікт проти РФ.

Що важливо знати:

• Європа ніколи не почне війну з Росією, кажуть міністри;
• У НАТО працюють над стримуванням Москви;
• Економіка Росії не протримається довго.

Брюссель розірвав усі звʼязки з Москвою

Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде, відповідаючи на запитання кореспондентки "Телеграфу" на полях зустрічі очільників МЗС Альянсу, зазначив: європейці не хочуть війни, але завжди готові реагувати на ті чи інші провокації.

"НАТО не хоче війни ні з ким, але ми готові вже 76 років. За всі роки існування НАТО жодна інша держава ніколи не напала на країну-члена Альянсу. І це тому, що ми завжди готові захищати себе — у складі найсильнішого військового альянсу в історії.

Тож я би не радив сприймати це всерйоз, але можу запевнити: ніхто тут не прагне війни з Росією", — сказав він.

Натомість Кястутіс Будріс, глава МЗС Литви, закликає ставитися серйозно до нового витку погроз, що лунають з Кремля.

"Усе, що Путін каже, треба ділити спочатку на два, а потім на десять. Частина цього — пропаганда і спроба залякати нас.

З іншого боку, ми також повинні серйозно ставитися до його слів. Ми чули його вимоги 2021 року — чого він хоче від НАТО: щоб інфраструктура була виведена з так званих нових держав-членів.

А також щоб американці разом зі своїми активами покинули Європу. Тепер він каже, що готується до війни, якщо ми цього хочемо. Для нас це сигнал навести лад із нашою готовністю", — сказав Будріс "Телеграфу".

Він наголосив на бойовій готовності Альянсу.

"Якщо потрібно — бути готовими діяти навіть сьогодні. І це було б дуже правильно", — сказав литовський політик.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, спілкуючись із журналістам в кулуарах штаб-квартири НАТО, зазначив, що Росія перебуває у значно слабшій позиції, ніж їй здається.

"Можливо, Путіна так обманюють. Але певною мірою те, що він нам погрожує, навіть корисно, бо це концентрує увагу тут на необхідності підтримки України", — звернув увагу Сікорський.

Також він повідомив про важливе рішення в рамках Альянсу: ліквідацію Ради НАТО–Росія. Це був спеціальний механізм співпраці між Альянсом та Москвою, створений у 2002 році для діалогу, консультацій та координації з питань безпеки. Свого часу РФ заявляла про інтерес приєднатися до Північноатлантичного альянсу.

"Ради більше не існує, так званий установчий акт Ради НАТО–Росія більше не чинний. Це те, чого добивалися кілька польських урядів, і тепер це стало фактом", — повідомив міністр.

Він додав, що спільні інституції створювалися у часи, коли здавалося, що європейську безпеку можна будувати разом із Росією.

"Ті часи завершилися — через російські рішення про вторгнення в Україну. Сьогодні ми будуємо європейську безпеку проти Росії, і тепер це нарешті має свій інституційний вираз", — наголосив Сікорський.

Натомість міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, спілкуючись з журналістами, зазначив: у Європи залишається багато важелів тиску, яких насправді боїться Володимир Путін.

"Якщо ми будемо використовувати заморожені російські активи, якщо ми посилюватимемо санкційний тиск на Росію, а Європейський Союз готуватиме тарифи на весь імпорт із Білорусі та Росії — у нас є чимало важелів тиску на Путіна.

Тож він використовує типову тактику — грає на наших страхах. Європа ніколи не нападає на Росію. НАТО ніколи ні на кого не нападає. Тож його слова — лише гра на нашій свідомості", — сказав міністр.

Як захищатиметься Альянс

Натомість високопоставлені співрозмовники "Телеграфу", не уповноважені давати публічні коментарі, звертають увагу: якщо Росія вдасться до того, що "виглядатиме, як цілеспрямований військовий напад" на ту чи іншу європейську країну, це призведе до активізації Статті 5 НАТО.

Вона передбачає, що збройна атака на одного з членів Альянсу вважатиметься нападом на них усіх і тягне за собою обов’язок усіх членів приходити на захист один одного.

Єдиний раз в історії Стаття 5 була задіяна у відповідь на терористичні напади 11 вересня 2001 року на Сполучені Штати Америки.

Хоча Статтю 5 було застосовано лише одного разу, її покладено в основу усієї загальної діяльності НАТО у сфері стримування і оборони, включаючи регулярне проведення військових навчань у небі, морі та на суші.

"Я вважаю, що Путін розуміє: всі ми твердо віримо в Статтю 5. Тож хоча Путін може заявляти, що він нібито готовий до війни, я в це не вірю", — прокоментував високопосадовець НАТО.

За його словами, Росія не має ані достатньої кількості військ, ані спроможностей, які потрібні, щоб перемогти у прямому протистоянні з Альянсом.

Проблеми Путіна з економікою та не тільки

Один із факторів, який може стримувати Москву від прямої війни із Заходом — економічний.

За прогнозом іншого співрозмовника, Росія готова вести війну проти України принаймні до 2027 року. Незалежно від того, коли завершаться бойові дії, агресор не зможе швидко оговтатися.

"Російська економіка зазнає дедалі більших навантажень. З великою ймовірністю вона перебуває в рецесії, а санкції впливають на торгівлю, доступ до технологій та міжнародні фінансові відносини.

Якщо подивитись на те, що чекає її по завершенні цієї війни, — це країна з економікою, повністю перетвореною на воєнну. І їй буде надзвичайно важко повернутися до мирного режиму: із різко спустошеним суверенним фондом і по-справжньому руйнівними наслідками для населення, якщо подивитись на кількість загиблих і тяжко поранених", — сказав високопосадовець НАТО.

Він підсумовує, що Росія здатна "латати дірки" у своєму становищі. Але витримати ще одну повномасштабну війну — ні.

В Альянсі ж воліють не розслаблятися та робити ставку на військові інвестиції. На липневому саміті в Гаазі союзники взяли зобов’язання щороку вкладати 5% ВВП у ключові оборонні потреби. Серед іншого — закрити прогалини в стані критичної інфраструктури, яка може бути використана в разі військового конфлікту, або ж — у кількості систем протиповітряної оборони в державах. Також ніхто не скасовує небезпеку гібридної війни, яку Росія вже веде проти Європи.

"Росія демонструє дедалі більш небезпечну поведінку щодо НАТО — зокрема, порушує наш повітряний простір, здійснює кібератаки та направляє розвідувальні судна для картографування підводної інфраструктури союзників.

Ці інциденти підкреслюють потребу в незмінній пильності. Ми повинні й надалі реагувати силою, єдністю та непохитністю", — сказав Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 3 грудня за результатами зустрічі міністрів закордонних справ.

Генсек заявив, що союзникам "потрібно робити більше", аби забезпечити належну готовність, а також посилювати підтримку України, оскільки це безпосередньо сприяє безпеці Альянсу.