Тиск на Путіна та гроші Україні: що Захід готує для "вирішального тижня" дипломатії

У понеділок, 1 грудня, у Брюсселі проходить зустріч міністрів оборони ЄС — голова європейської дипломатії Кая Каллас анонсувала, що цей тиждень "може стати переломним для дипломатичних зусиль" щодо завершення війни в Україні, повідомляє кореспондентка "Телеграфу".

Участь у міністеріалі бере й міністр оборони України Денис Шмигаль.

Що варто знати:

• ЄС не вірить у готовність Путіна до переговорів;
• Союзники посилять тиск на Москву;
• Україна отримає фінанси на 2026 рік.

"Ми зустрічаємося з міністрами оборони Європи, і маємо два широкі блоки тем. Перший — як і далі підтримувати Україну, а другий — наша власна оборонна готовність і спроможності, які нам потрібно нарощувати. Очевидно, що Росія не хоче миру, і тому нам потрібно зробити Україну максимально сильною, щоб вона могла вистояти у цей надзвичайно складний час", — сказала Кая Каллас, спілкуючись із пресою.

За словами посадовиці, переговори в Америці, які пройшли між українською та американською делегаціями, "були складними, але продуктивними".

Каллас анонсувала, що ЄС посилюватиме тиск на Москву через санкції, натомість Україні надаватиме необхідну військову, фінансову й гуманітарну допомогу. Зокрема, мова про репараційний кредит, який має покрити бюджетні потреби Києва на наступний рік.

"Ми не вийдемо з грудневої Європейської Ради (зустрічі лідерів — Ред.) без результату щодо фінансування [для України]", — анонсувала голова дипломатії.

Натомість міністр оборони Швеції Пол Йонсон, відповідаючи на запитання "Телеграфу", заявив, що в рамках "Коаліції охочих" триває робота над майбутніми гарантіями безпеки для України, однак важливим фактором залишається участь США.

"Що стосується періоду після перемир’я або мирної угоди — гарантії безпеки мають бути частиною домовленостей. Ми також вважаємо надзвичайно важливою участь США, чи йдеться про страхувальний механізм, чи будь-яку іншу форму залучення.

Ми маємо забезпечити для українців такі гарантії безпеки, які дозволять досягти справедливого, тривалого й сталого миру — миру, що буде на користь українцям, а не російській стороні", — сказав Йонсон.

Шведський міністр зазначив, що Росія не змогла досягти своєї стратегічної мети — взяти під контроль увесь Донбас цього літа, і що зараз найважливіше — посилити підтримку України.

"Шлях до миру в Україні полягає в посиленні санкцій проти Росії та одночасному посиленні підтримки України. Швеція — одна з небагатьох країн, яка щороку збільшує підтримку Києва від початку цієї жахливої війни. І робиться це з метою забезпечити українцям можливість вести переговори з позиції сили", — додав він.

При цьому Йонсон звернув увагу на "тривожний сигнал": фінансові внески країн Європи у допомогу Києву зменшуються через високі борги держав та низькі темпи економічного зростання.

"Щоб українці могли продовжувати свою відважну боротьбу — а вони роблять це надзвичайно ефективно — їм потрібні фінансові ресурси, пов’язані з репараційним кредитом", — підкреслив він.

Натомість Себастьян Гартманн, парламентський державний секретар у Федеральному міністерстві оборони Німеччини, заявив, що у Берліні так само не бачать жодної готовності Кремля до переговорів.

"Навпаки — посилюються удари по цивільній інфраструктурі, по енергетичних об’єктах, і надалі ведеться брутальна загарбницька війна проти України. Ми маємо зробити все можливе, щоб Україна могла й надалі нарощувати свою протиповітряну оборону, щоб ми забезпечували наявність боєприпасів.

І це потужний сигнал, який ми, особливо з Німеччини, надсилаємо: ми змогли ще раз збільшити підтримку України на три мільярди євро — до тепер 11,5 мільярдів євро — завдяки рішенню німецького Бундестагу. Україна може покладатися на Німеччину, може покладатися на Європу", — сказав посадовець під час підходу до медіа.

Гартман додав, що для суверенітету України вирішальним моментом є сильна армія, здатна до самозахисту.

"Жодних рішень щодо України без участі України. Саме вона ухвалює рішення щодо своєї територіальної цілісності. Нам потрібна об’єднана європейська позиція, тому що йдеться також про нашу європейську систему безпеки та про структуру НАТО в Європі", — сказав німецький дипломат.

Очільник оборонного відомства Данії Троельс Лунд Поульсен заявив журналістам, що Європа не має опинитися в ситуації, коли "залишиться ні з чим" та не братиме участі в обговореннях щодо майбутнього України.

"Наразі більше уваги приділяється продовженню військової підтримки України, ніж потенційним гарантіям безпеки. Водночас ці два питання взаємопов’язані: сильна гарантія безпеки також може змусити росіян погодитися на мир або хоча б перемир’я", — висловив думку Поульсен.

Та додав: якщо європейці не зможуть забезпечити необхідну фінансову підтримку для Києва через кредит на 140 млрд євро, "Європа опиниться в ситуації, коли виглядатиме слабкою стороною в обговоренні майбутнього України".

Зазначимо, що фінальне рішення щодо варіантів грошової допомоги Україні від ЄС має бути ухвалене 18 грудня на рівні європейських лідерів.