"Це неприпустимо": нардеп пояснив, яку роль у переговорах має здобути Верховна Рада

Депутат пояснив, які пункти угоди виявляться неприйнятними для парламенту та суспільства

На тлі витоків деталей "мирного плану" та зливу розмов Віткоффа з російськими чиновниками українці опинилися в ситуації невизначеності. Частина пунктів першої версії плану викликала різку критику у Києві та Європі, а російська сторона демонструє небажання погоджуватися на суттєві коригування.

"Телеграф" поспілкувався з народним депутатом України від партії "Слуга народу" Богданом Кицаком про те, як формувався цей документ, яку роль у його реалізації має відігравати Верховна Рада і чому очікування швидкого завершення війни можуть виявитися передчасними.

Між очікуваннями суспільства та реальністю переговорів

– Інтенсивність, з якою з’являються новини про перемовини, звичайно, вражає. Однак, хочемо запитати вас, чи ознайомлювалися ви з "мирним планом" та якою була ваша реакція?

– Ми повинні розуміти, що пункти з'явилися в публічному доступі через витік інформації, який відбувся з боку американської або російської сторони. Фактично, цей план розроблювався таємно. І ми бачили коментування з боку американської дипломатії, української, європейської, що ніхто не знав про саму розробку плану, хто ним займався і чому саме в такому порядку це все тривало.

Зараз ми бачимо там ключових осіб, які стояли за ним. Це відповідно і пан Віткофф, і з російської сторони Дмитрієв. І після того, коли включилася європейська сторона, то план було суттєво скориговано.

Але ми повинні до цього питання підходити виважено і розуміти, що попри ту версію, яку розпрацює Україна з європейцями і Сполученими Штатами Америки, без, на жаль, російської участі в цьому плані ми якось суттєво не просунемося.

Ми виходимо зараз із ситуації, що Росія продовжує повзучий свій наступ на території України. Вони можуть це робити ще значний період часу. Для того щоби сильно на них натиснути, потрібні більш жорсткі санкції, які спрацюють моментально, а не через рік, два-три. Тому що ми розуміємо, що санкції вони мають такий трішки витягнутий в часі термін або якість цієї дії.

Зараз всі спостерігають, якою буде кінцева реакція Росії. Хоча ми вже зараз бачимо сигнали, що їх не влаштовують будь-які зміни, будь-які коригування. І отой розроблений перший план, він для них є базою.

Для європейців, для України цей план є неприйнятним. Те, що ми побачили з 28 пунктів. Це не сприйме ні українське суспільство, ні українські військові, які зараз перебувають безпосередньо на лінії фронту і це матиме негативний вплив на моральний стан українських військовослужбовців, які боронять наші кордони від російської агресії.

– В перемовинах, які проходили в Женеві і продовжуються в Саудівській Аравії, український парламент чомусь не отримав практично ніякої ролі. Чому так сталося те, чи варто це якимось чином виправляти?

– Тут я абсолютно погоджуюся. Це є неприпустимою ситуацією, тому що попри те, якою буде кінцева кількість пунктів в цьому плані, ми розуміємо, що більшу частину буде реалізовувати безпосередньо український парламент.

Щоб не вийшло так, що всі скрізь домовляться, а далі парламент просто забуксує імплементацію окремих рішень, оскільки вони не брали участь в переговорному процесі. І це може трішки вплинути на поглиблення внутрішньої кризи, яка вже стартувала в Україні.

Невидимі межі допустимих поступок

– За умови, якщо якась мирна угода все-таки буде досягнута, вона має бути ратифікована Верховною Радою. А чи були, або є пункти, за які б ви особисто не проголосували?

– Звичайно. Все, що стосується територіальних питань, це блок, який є найбільшим подразником. Другий блок, який розчарує, власне, і українське суспільство – це питання щодо російської церкви, російської мови і взагалі надання будь-яких прав так званим російським меншинам, які по факту такими не є.

Ці два питання, вони є одними із важливих. Це те, що напряму буде голосуватися в парламенті. І, зрозуміло, що питання чисельності Збройних сил України, яке досі не вирішено, ми точно поки не знаємо інформацію. Можемо порівнювати, як було до 2022 року, з 2014 до 2022 рік. Але коли буде остаточна інформація, тоді вже можна буде і формувати позицію стосовно того, підтримувати це рішення чи ні.

– Ви також є головою підкомітету з питання адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу. Чи можуть вплинути нинішні дипломатичні процеси на темпи роботи?

– Ми рухаємося згідно з планом, який був попередньо затверджений. Є кінцева точка – до 2030 року прийняти та адаптувати всі законодавчі акти, які є в Україні та привести у відповідність з європейськими актами, директивами. Після цього – розпочати прямий переговорний процес щодо самого вступу.

Наразі в розрізі кожного комітету, кожного міністерства ведеться такий перелік актів, які потрібно розробити та прийняти. Поки наша динаміка є позитивною, але є певні блоки питань, які є дискутовними або мають значний негативний вплив, зокрема на економічну активність або на стан економіки в України. Вони передбачають дуже різку лібералізацію певних норм або, навпаки, впровадження жорстких правил, які є в Європі.

Мирний процес прискорюється, але ясності дедалі менше

– Активізація переговорів, тим паче така різка, спровокувала у суспільства сподівання, що війна ось-ось закінчиться. Чи є такі відчуття у вас? Або прогноз щодо можливої дати завершення бойових дій?

– Я би не був настільки оптимістичним. Розумію, що будь-яка активізація процесу, яка відбувається раз у два місяці, раз у квартал, викликає певні завищені очікування в українського суспільства, що завершення війни вже близько.

Але аналізуючи всю інформацію, яка є на цей час, поки у нас немає кінцевої впевненості, що Росія сяде за стіл перемовин і буде підписувати документ будь-якого формату і, тим паче його дотримуватися.

Тому тут потрібна підтримка партнерів, формування коаліції та продовження тиску на Росію. Коли з’являться умови на те, щоби Росія сіла за стіл перемовин, щоб вона підписана поблоково кожен пункт і коли всі зрозуміють, як будуть працювати гарантії того, що Росія не почне повторну агресію на українській території, тоді можна буде говорити про окреслення сталого, зрозумілого миру.

Поки Америка активізувала всі процеси, до кінця року є очікування, що всі сядуть за стіл перемовин і почнуть говорити. Але скільки займе цей процес, чи буде підписано фінальний документ, чи буде це у вигляді ратифікації? Поки немає розуміння, може бути призупинення бойових дій, імплантації окремих рішень, які будуть спрямовані на реалізацію цього мирного плану.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що США хочуть домогтися мирної угоди між Україною та Росією ще до того, як нададуть Києву будь-які гарантії безпеки.