США нагодують Путіна американськими пряниками: секрети мирного плану та роль Китаю

Читать на русском
Автор
Новина оновлена 21 листопада 2025, 16:54

Експерт пояснив, як американський "пряник" для Росії може перекроїти світову архітектуру.

Витоку про ініціативу США щодо завершення війни в Україні вже заполонили всі стрічки новин. За кілька днів суспільство почуло про відмову від НАТО, скорочення армії та інші обмеження, викладені у 28 пунктах.

Але що означає ця інформаційна хвиля — реальне зрушення у переговорах чи спроба нав’язати Україні чужий порядок денний? Про це "Телеграф" поговорив із Максимом Ялі, кандидатом політичних наук, професором НАУ.

США активізують тиск: що могло стати каталізатором

– Третю добу вже несуться інсайти про "мирний план Трампа". Поява таких ініціатив визначає початок реальних переговорів?

– Принаймні, це означає спробу Сполучених Штатів значно активізувати спроби їх перевести на якісно інший рівень. І тут залежить вже від того, наскільки переконливими будуть аргументи американців, насамперед до української сторони, як в формальному, так і неформальному форматі. Зрозуміло, що те, що цей план з'явився після того, як спалахнув "Міндічгейт" не є випадковістю.

В будь-якому разі, американська сторона, Дональд Трамп намагатимуться цим послабленням позиції Зеленського всередині України скористатися. Як і тим, що можуть бути оприлюднені нові серії цього скандалу. Саме тому в західних ЗМІ фігурують певні дедлайни. І досить агресивна тактика Дональда Трампа використовується по просуванню цього "мирного плану".

– Наскільки оця політична криза, "Міндічгейт", відсутність єдності всередині фракції "Слуги народу" вплинуть на здатність вести дипломатичну гру від України?

– Для цього ми вже бачимо, як це було і навесні після скандалу в Білому домі, Зеленський намагається залучитися підтримкою європейських партнерів – Великобританії, Франції, Німеччини – найбільших донорів України. Для того, щоби переконати Дональда Трампа пом’якшити ті пункти цього плану, які перетинають так звані "червоні лінії" України.

Чи сподобаються Кремлю американські "пряники"

– На вашу думку, а чи погодиться Росія на цей план? Бо ми бачимо, що від них і надалі звучать фрази про "злочинне керівництво" та цілі "СВО".

– Росія, звичайно, зараз виступає в цих промовинах з позиції сили. Ситуація на фронті дійсно складна для України, але тут слід враховувати, що тиск з боку Трампа здійснюється не лише щодо України, але і щодо Росії.

Ми бачимо, що ціни на російську нафту впали там до мінімальних позначок з 23-го року. Менш як 40 доларів на барель, санкції проти найбільших нафтових компаній, вони змушені розпродавати свої зовнішні активи. Було дозволено бити ATACMS саме по території Росії, це теж невипадково. І погрожують ввести ще нові санкції. Тобто, тут тиск здійснюється на обидві сторони.

І в будь-якому разі, за тою інформацією, що фігурує в ЗМІ, цей план розроблявся з представниками там Росії, з (ред. Кирилом) Дмитрієвим, а також з Віткоффом. І там, м'яко кажучи, дуже багато "пряників" для Росії, включно з поверненням до G8, починаючи з економічних факторів – розмороження російських активів, заборони України в НАТО, принципі, скорочення ЗСУ, всі ці вимоги, які висувала Росія, хоч і не в повному обсязі, але вони враховані.

Тому, враховуючи усі ці фактори, я думаю, цей план вигідний для Росії. Не все, адже, як і зазвичай, не можуть бути обидві сторони повністю задоволені. Тут американська сторона намагалася знайти певний баланс. Хоча нам здається, звичайно, що цей баланс не на користь Україні.

Максим Ялі/Facebook-сторінка

Прихований геополітичний розрахунок

– ЄС, НАТО, США, Росія, Україна – вони згадуються в цьому "мирному плані". Але відсутній один ще великий гравець — це Китай. Чи може він в ньому з'явитися та яку роль може зайняти?

– На даному етапі Китай не фігурує в плані з простої причини. Якщо ми подивимося на всі ці "пряники", як я і зазначив, вони застосовані щодо Росії. Однією з цілей цього плану є перетягти Росію на свій бік, вивести її принаймні з тотальної залежності від Китаю.

Саме тому і зроблена пропозиція повернутися до G8, як і в 90-их роках, коли Росія була запрошена до цього елітарного клубу за економічними критеріями, хоча тоді взагалі цьому не відповідала, адже була у кризі. Це був якраз "політичний реверанс", аби залучити РФ до сфери впливи, до колективного Заходу.

Ось і тут, так само, ми бачимо цей крок – різноманітні спільні економічні проєкти зі Сполученими Штатами – аби відірвати Росію від Китаю. Це одне із ключових завдань Дональда Трампа, тому що головним своїм суперником він вбачає саме Китай. І тому на такі поступки готовий піти ціною, на жаль, українських національних інтересів, аби задовольнити Росію та заохотити її перестати бути супротивником Заходу.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що "президент України офіційно отримав від американської сторони проект плану, який, за оцінкою США, здатний активізувати дипломатичні зусилля", — таке повідомлення увечері 20 листопада поширив Офіс президента. Але як посилення дипломатії може наблизити успіх на справжньому фронті? І чи враховано взагалі позицію України у можливих домовленостях між США та Росією — читайте у нашому матеріалі.