Мова може "поховати" економічний розвиток країни: експертка пояснила чому
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
В роботі економіста Джона Мілля є чітка відповідь про зв'язок мови та економіки
Мова та економіка держави досить сильно пов'язані, хоча, на перший погляд, це здається дивним. Однак є чимало прикладів розвинених держав, які підтверджують це, серед них Польща, Естонія тощо.
Про це "Телеграфу" розповіла мовознавиця, дитяча письменниця Лариса Ніцой у матеріалі "Залужного назвуть бандитом? Ніцой про плівки НАБУ, російську мову в школах та тривожні тенденції".
Що треба знати:
- Є дослідження, які показують, що мова та економіка сильно пов'язані
- Після розпаду СРСР деякі країни посилювали свою етнічну спадщину, але не Україна
- На прикладі Польщі чи Литви можна побачити, який вплив це мало насправді
За словами мовознавиці, британський вчений, економіст Джон Мілль у 1861 році написав роботу про самоврядування. У ній він обґрунтовує, які країни стануть економічно розвинутими, а які будуть відсталими. Мілль стверджує: якщо громадяни країни читають різні книжки і розмовляють різними мовами, то в такому суспільстві спільна громадська думка неможлива. Ба більше, якщо громадяни розмовляють двома мовами, то економічні реформи в такій країні неможливі.
"Чому? Тому що ці громадяни на виборах оберуть політиків відповідно до свого світогляду. І ці політики не зможуть домовитись про реформи, адже у них буде різне бачення", — каже Ніцой.
Вона додає, що цю теорію підтверджують приклади Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Чехії. Вони теж були в складі СРСР та від'єдналися. Ці країни взяли курс на мову, а Україні – ні.
"Наші політики сказали, що будемо відбудовувати економіку, дороги у нас погані, а мова та культура прикладуться. Інші ж країни колишнього "совка" взяли курс і на економіку і на свою мову", — додає Ніцой.
Зараз же результат видно неозброєним оком. Адже у цих країн економічні реформи пішли вперед, хоча у України були одні з найкращих стартових позицій. Але наша держава, як човен з одним веслом, економічним, стала крутитися на місці. А ці європейські країни, з двома "веслами": економічним і мовним, погнали вперед.
Раніше "Телеграф" розповідав, що країни ЄС прийняли рекордну кількість біженців за два роки.