Пастки під час тривоги: як зробити станції київського метро безпечнішими під час атак

Тиснява та намети у підземці є небезпечними

На тлі скандалу, що стався в Києві через намети в метрополітені під час масштабної атаки росіян вночі 2 червня, виникає багато питань. Що не так в організації роботи станцій підземки як укриттів та як правильно її перебудувати? А яка ситуація із дотриманням санітарних норм?

Про це "Телеграф" поспілкувався з відомим інженером та урбаністом Дмитром Макагоном. На думку фахівця, сам метрополітен має забезпечити людей більшою кількістю сидячих місць і не лише.

Що станеться, якщо у разі критичної загрози на станцію метро різко хлине величезний потік людей, чи не будуть оці кілочки, розтяжки та самі намети причиною спотикань і тисняви?

– Тут очевидна відповідь, що звичайно буде, бо станції не розраховані на подібне. І щоб зробити більш безпечним та комфортним перебування людей там, метрополітен має передбачити, як станція використовується під час воєнного стану у вигляді укриття. Тобто сформувати певні правила перебування людей не як у транспортній інфраструктурі, а як в укритті.

Тобто треба "допилювати" ці правила і пояснювати, що тут можна ходити, а тут – ні, тут можна лежати, а тут – ні?

– Так, умовний проєкт, схему розміщення. По-хорошому, в подібних системах мають бути передбачені місця для сидіння, для відпочинку якраз під час використання у режимі укриття. Бо метрополітен цим не забезпечує (були стільчики, які нам дали як гуманітарну допомогу), тому люди зі своїм приходять. А було б нормально, якби метрополітен збільшив число місць для сидіння у режимі укриття, і тоді людям було б простіше.

Можливо, треба дивитись по станціях: де завантаженість не така велика – можна цим знехтувати, а де є великі скупчення – там треба більш суворо підходити, не дозволяти людям розміщувати намети та забирати дуже багато площі в інших людей.

Ми розуміємо, що люди створюють собі комфорт, але він не має бути за рахунок дискомфорту оточуючих.

Чи ці намети заважають працівникам метрополітену, які вночі прибирають станції, миють перрони, стежать за технічним станом?

– Це краще питати у працівників метрополітену, але пам'ятаю, що 2022-го бувало так, що цими наметами "стовбили" собі місце. Тобто закритий намет стоїть цілу добу, а людина ходить у своїх справах.

Де узяти додаткові сидячі місця на станціях?

– Здається найочевиднішим і найпростішим рішенням – це на ніч на завантажених станціях залишити потяги з відкритими дверима, щоб люди могли розміститись у вагонах на сидіннях. Здається таке навіть було у 2022-му на деяких станціях.

Чи можна дотриматись санітарних норм з огляду на тривале перебування сотень людей у такому замкненому просторі?

– Це дійсно велика проблема. Якщо казати про сучасні норми, то в укриттях має бути доволі серйозна забезпеченість туалетами, іноді навіть при розробці цих проєктів вона здається абсурдно великою. А от на старих станціях метро, які будували як укриття на ядерну війну і мають всі ці шлюзи, вентиляцію, фільтрацію, – з погляду санітарних потреб є певна нестача санвузлів. І це проблема.

Добре, що ці тривоги у нас тривають не протягом всієї доби, а лише однієї ночі, але якщо ситуація буде складніша, доведеться щось робити, впроваджувати якісь реконструкції, хоча, звичайно, під землею це дуже важко. Але це те, на що місто могло б виділяти ресурс, а не на щось доволі абсурдне.

До речі, дві нові станції метро на Виноградар будуть одразу обладнані туалетами.

– Тут багато питань, коли вони з'являться. От якраз хотілось би, щоб дійсно акцент був зараз на такій інфраструктурі. Можливо, навіть збудувати станцію без тунелю, щоб вона хоча б могла виконувати функцію саме укриття.

Раніше ми зʼясували, що закон не забороняє конкретно встановлювати у метро намети, особливо якщо це відбувається вночі. Однак внутрішні правила метрополітену мають кілька нюансів.