За що банки фінансово карають українців: причини штрафів та наслідки

В багатьох випадках штрафи можна не платити, вважають юристи

Штрафування українців стало не лише дисциплінарною сокирою й організаційним моментом у роботі фінансового сектору, а й помітною частиною заробітку банкірів. Їм будь-яких грошей замало. Не можуть сумлінно отримувати кошти на кредитуванні реального сектору економіки, так вирішили чіплятися до клієнтів/партнерів, вишукуючи помилки й порушення, щоб підняти якомога більше грошів з цього. Що було доведено "Телеграфом" під час аналізу офіційної звітності Нацбанку: за підсумком 2025 року загальний обсяг фактично стягнутих банками штрафів і пені нашою банківською системою зріс одразу в 1,8 раза у порівнянні з 2024-м — із 279,2 млн грн до 498,5 млн грн.

Тепер же "Телеграф" запитав у банкірів, у яких випадках вони найчастіше застосовують до клієнтів фінансові санкції. Й перевірив цю інформацію в юристів, які профілюються на позовах до фінансистів і щосили оскаржують штрафи, далеко не всі з яких є законними та обґрунтованими. В багатьох випадках штрафи можна не платити.

Як банки пояснюють штрафи

Одразу зазначимо, що далеко не всі банки, які мають сміливість призначати немалі фінансові покарання клієнтам/партнерам, наважились хоч на якісь на відповіді з цих питань, попри місячне очікування "Телеграфу". Певно, відвертість і прозорість — не їхній шлях. Попри бажання отримувати неабиякі гроші в цьому напрямку.

Приміром, нічого не відповів нашій редакції найбільший штрафувальник Універсал Банк, відомий проєктом monobank, який став першим за розміром фактично стягнутих штрафів/пені — 226,1 млн торік зі зростанням в 11,6 раза у порівнянні з 2024 роком. Хоча й має 10,2 млн клієнтів-фізосіб, багатьом з яких було б корисно почути пояснення різкої зміни політики з цього приводу на менш лояльну.

Вирішив промовчати й А – Банк, в якого понад 4 млн українців мають рахунки і який торік збільшив загальний розмір стягнутих штрафів з пенею в 1,7 раза — до 57,7 млн грн.

А от в ПриватБанку визнали, що найчастіше застосовують штрафи до простих людей за порушення правил користування кредитними картами, і закликали до виконання договорів.

"Якщо ви активно користуєтеся кредитною карткою чи маєте в банку споживчий кредит, рекомендуємо дотримуватися строків погашення чергового платежу або заборгованості. Найчастіше штрафні санкції застосовуються саме у разі прострочення платежів за кредитами чи кредитними картками", — сказав "Телеграфу" прессекретар ПриватБанку Олег Серга.

В іншому державному роздрібному Sense Bank нам теж розповіли про штрафи, стягнуті з позичальників:

"Оскільки банк здійснює роботу зі стягнення простроченої кредитної заборгованості, зокрема в судовому порядку, штрафи та пеня, які відображаються у фінансовому результаті банку, переважно пов’язані з погашенням позичальниками (юридичними та фізичними особами) заборгованості на підставі рішення суду".

Та там запевняють, що різке збільшення фінансових санкцій — у 2,3 раза (до 11,9 млн грн) — пов’язано переважно із санкцією щодо одного кредиту.

"Зростання суми отриманих штрафів у 2025 році порівняно із 2024 роком пов'язане із задоволенням кредиторських вимог банку за простроченою заборгованістю (по одному кредиту). У межах цього врегулювання були також погашені нараховані штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов’язань", — йдеться в офіційній відповіді Sense Bank для "Телеграфу".

В Укргазбанку запевнили, що під час великої війни не нараховували штрафи фізособам і не підіймали їм кредитні ставки. А для бізнесу фінансові покарання збільшили незначно, на їхню думку: за звітністю, розмір стягнутих цим банком штрафів у 2025 році зріс на 37,3% (до 30,9 млн грн).

"Наприклад, у сегменті малого та середнього бізнесу нарахування розподілені між великою кількістю клієнтів, сума нарахованих штрафів у 2025 році суттєво не збільшилась, враховуючи ріст кредитного портфеля МСБ. При цьому більшість штрафів сплачується, що говорить про відповідальну платіжну поведінку бізнесу та робочу взаємодію з банком. Загалом динаміка демонструє стабільність портфеля МСБ: штрафні санкції залишаються інструментом дисципліни. Їх сплата свідчить про готовність бізнесу виконувати зобов’язання", — відповіли "Телеграфу" в пресслужбі Укргазбанку.

Та пообіцяли йти на зустріч користувачам навіть після порушень.

"У випадках, коли клієнт виявляє бажання та готовність виконати умови кредитного договору в повному обсязі, банк йде назустріч та демонструє максимальну лояльність та відкритість до діалогу. Ми застосовуємо індивідуальні механізми врегулювання, що враховують інтереси наших клієнтів", — запевнили в Укргазбанку.

Оскаженіли й виставляють більше стягнень

Та набагато більше про обіцянки банкірів та правомірність накладення ними штрафів на громадян і бізнес ми дізналися від професійних юристів, що спеціалізуються на судових позовах до фінустанов. Вони засвідчують активізацію штрафування з боку банків.

"У практиці банківських спорів штрафні санкції значно частіше застосовуються до фізичних осіб. Це пов’язано з тим, що масовий сегмент — кредитні картки, споживчі кредити та платіжні рахунки — формує найбільшу кількість стандартних договорів. Найчастіше штрафи виникають через прострочення платежів, перевищення кредитного ліміту або порушення правил користування карткою", — повідомила "Телеграф" адвокатка, юристка практики обслуговування та захисту бізнесу та банківського права Reliance Дар’я Броннікова.

Опитані експерти називають кілька причин збільшення стягнутих банками штрафів/пені:

• Збільшення розмірів стандартних штрафів, звичних для класичних договорів по банківських послугах.
• Започаткування нових видів штрафів за порушення (навіть дрібні), які раніше навіть не фіксувалися. Переписування договорів із клієнтами: в них з’являються нові, більш жорсткі вимоги й фінансові покарання за їх порушення.
• Активніші чіпляння та прискіпування банків щодо виконання нових вимог і застосування штрафів по ходу. Нерідко за умови, коли клієнт навіть не ознайомлений зі зміненими правилами: базовий договір можуть видозмінювати окремими додатками, з якими людину не ознайомлювати (під підпис) — їх лише публікують на сайті за правилами відкритої оферти.
• Порушення банками законодавчої заборони під час дії воєнного стану (плюс 30 днів після його завершення) про нарахування штрафів/пені на заборгованість за споживчими кредитами.

"За певним спостереженням можу зазначити, що частіше штрафують фізичних осіб, оскільки цей сегмент охоплює великий потік карткових, кредитних і рахункових продуктів. Найпоширеніший випадок — прострочення виконання зобов’язань, зокрема за кредитним лімітом або іншими кредитними продуктами, варто зазначити за обмеження, які діють під час воєнного стану, а саме п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, які прямо впливають на можливість нарахування та стягнення штрафних санкцій", — розповіла "Телеграфу" юрист адвокатського бюро Івана Хомича Світлана Шаларь.

Нагадаємо, що ще на початку великої війни, 18 березня 2022 року, було прийнято закон №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який забороняє штрафи та пені за споживчими кредитами (для населення). Тобто відсотки та тіло позики простій людині (що не перебуває на військовій службі) банк нараховувати може, й та мусить їх сплачувати, але штрафи/пені — ні. Якщо фінансові санкції все ж були нараховані, то їх мають анулювати. Якщо йдеться про військовослужбовця, то він не сплачує й відсотків за кредитами, лише тіло. Що не завжди виконується й переростає в судові суперечки.

"Тому у сучасних умовах питання правомірності банківських штрафів дедалі частіше стає предметом судових спорів, а ключовим фактором їх оцінки є відповідність умов договору чинному законодавству та спеціальним нормам, запровадженим на період воєнного стану", — зазначила Дар’я Броннікова.

За що саме карають людей і бізнес

Пані Броннікова, приміром, розповіла "Телеграфу", що фізосіб-підприємців (ФОП) і юросіб останнім часом почали штрафувати за дії, пов’язані з фінансовим моніторингом. Мова не про комісії за умови примусового закриття рахунку (розірвання ділових відносин) до 30%, про які "Телеграф" писав щодо фізосіб раніше. А про надання різноманітних документів і бюрократичну казуїстику, які можуть бути опосередковано сполучені з фінмоном.

У випадку з простими людьми дедалі частіше штрафування відбувається через:

• Ненадання (як і у випадку з бізнесом) чи несвоєчасне надання різноманітних документів з різних причин/вимог.
• Порушення правил користування рахунком, картковим в тому числі, що можуть назвати порушенням правил РКО (розрахунково-касового обслуговування). Наприклад, зарахування на соціальну картку, на яку держава перераховує допомогу на дитину чи іншу соцвиплату, інших особистих перерахувань чи ще гірше — бізнес-надходжень замість рахунку ФОП. Приміром, коли людина щось продала на традиційному ринку чи на цифровій платформі.
• Неналежне використання кредитних карток, коли люди перевищують встановлений банком кредитний ліміт. Чи коли користувач дебетової картки (взагалі без кредитного ліміту) заходить у "мінус" по операціях і лише згодом поповнює рахунок.

"Так, юристи дійсно помічають, що банківські договори поступово містять більше штрафних положень. Якщо раніше санкції здебільшого стосувалися прострочення кредитів, то зараз банки активно включають штрафи за порушення правил користування рахунками, ненадання документів для фінансового моніторингу або використання картки не за призначенням. Фактично штрафи дедалі частіше використовуються не лише як санкція за порушення, а як інструмент контролю поведінки клієнта, і це стосується як фізичних, так і юридичних осіб", — визнала Дар’я Броннікова.

Банкіри навчилися грати словами та формулюваннями, застосовують всі хитрощі по максимуму. Санкції, які раніше містилися в кредитних договорах, перенесли в договори з РКО (розрахунково-касового обслуговування). Кваліфікують їх інакше й підняли розміри таких фінансових покарань. При цьому суми стягнень все ще лишаються не надвеликими, щоб людина одразу не побігла до суду. Та застосування штрафів до мільйонів необачних громадян все ж дозволяє банкам непогано заробляти.

"За моїми спостереженнями, найбільш помітно зросли штрафи за прострочення платежів за кредитними картками: якщо кілька років тому це часто було близько 100—200 грн або 1—2% від суми боргу, то зараз у багатьох тарифах передбачено 200—500 грн або 3—5% від суми прострочення. Також збільшилися санкції за перевищення кредитного ліміту чи технічний овердрафт, у середньому з 50—100 грн до приблизно 100—300 грн", — навела приклад Броннікова.

Які штрафи можна оскаржити в суді

Водночас Світлана Шаларь відзначила, що бізнес і фізособи дедалі частіше оскаржують штрафи фінустанов через суд.

"Наприклад на ФОП і посадових осіб юрособи очікує штраф 1700—3400 грн, а за повтор протягом року — 8500—17000 грн, якщо готівкові надходження в касу обліковуються (вносяться) несвоєчасно. Також штрафи застосовано і до підприємців, які вирішили внести касову готівку на неповну суму. Ще штрафи будуть нараховуватись, якщо в особи відсутні документи, які підтверджують помилково проведену суму через касу (1020 грн за перше порушення та 2040 грн за кожне наступне протягом року) та несвоєчасне закриття зміни", — розповіла про конкретні випадки Шаларь.

Дар’я Броннікова навела такі приклади фінансових санкцій (їх частоти), які вдається оскаржувати через суди:

• Штрафи та борги після шахрайських операцій. Коли шахраї отримують доступ до картки або онлайн-банкінгу, банк списує кредитні кошти або формує борг, а клієнту нараховують штрафи та відсотки. Суми таких спорів можуть бути від 10—20 тис. грн до десятків тисяч гривень. Наприклад, в одній справі суд стягнув із банку 55 000 грн безпідставно списаних коштів.
• Штрафи за прострочення кредиту або кредитної картки. Фактично штраф/пеня за прострочення мінімального платежу.
• У судовій практиці вже сформована позиція, що банк не може одночасно нараховувати кілька видів санкцій за один і той самий період, якщо це фактично подвійна відповідальність.

"Суми таких спорів зазвичай 5—30 тис. грн для фізичних осіб і 50—200 тис. грн у більш складних кредитних спорах. Слід зазначити, що суди дедалі частіше застосовують принцип, що банк як професійний учасник ринку фінансових послуг має довести правомірність своїх санкцій, а не клієнт — їх незаконність. Також суди можуть зменшувати розмір штрафу або відмовляти банку у його стягненні, якщо вимоги банку не підтверджені належними доказами", — водночас зазначила Броннікова.

Звісно, що сплатити невеличкий штраф простіше, аніж протестувати, та юристи все ж закликають користувачів до активнішої позиції. Особливо коли банк відверто перегинає палицю.

Й кілька кроків можна зробити ще до походу до суду. Світлана Шаларь порадила діяти таким чином:

• Повідомити банк про обставини порушення договору.
• Запропонувати спосіб усунення.
• Вимагати не застосовувати штраф або зупинити його нарахування, а якщо йдеться про споживчий кредит — прямо посилатися на воєнні норми п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України і Закону "Про споживче кредитування".
• Якщо штраф уже нарахували — вимагати детальний розрахунок, договірну підставу, редакцію тарифів/оферти, докази повідомлення про зміни, а також копію оферти, що діяла на дату приєднання.

"Суду легше сказати: у цій конкретній ситуації банк не довів підстав, неправильно розрахував, застосував заборонену санкцію або спирався на неналежну редакцію тарифів, також у таких випадках варто надати до суду свій розрахунок заборгованості", — підкреслила Світлана Шаларь.

Доволі часто запровадження нових штрафів чи підвищення старих прописано не в базовому договорі з клієнтом, який було укладено у відділенні й видано людині. А вже в змінах до нього. Ці зміни рідко повідомляються людині в персональному порядку, а зазвичай просто вивішуються на сайті банку на загал для всіх гуртом. Це називається відкритою офертою. Й на цьому можна зіграти, що навіть не буде перебільшенням, оскільки дуже мало українців щоразу перечитують всі зміни й розуміють їх повною мірою.

Водночас користувачам завжди рекомендують поринати в суть і вживати всіх заходів.

"Якщо банк застосував штраф, клієнту варто отримати детальний розрахунок санкції, звернутися до банку з письмовою претензією та, за потреби, подати скаргу до Національного банку або звернутися до юриста/адвоката для визначення плану дій в досудовому та судовому порядку. У таких спорах ключову роль відіграє аналіз умов договору, наявність доказів порушення та пропорційність штрафу", — вважає Дар’я Броннікова.

Хоча й зрозуміло, що проста людина чи бізнесмен буде вживати цих дій лише за умов нарахування великих чи надвеликих штрафів, які обраховуються в сотнях тисяч гривень. Та може облишити справу за невеликих санкційних сум і не витрачати на це час і нерви.