Київстар, Vodafone та lifecell знову підняли ціни: змова чи виживання під час війни?

Попри пояснення операторів, багато людей не вірять у справжні причини підвищення тарифів

На початку весни 2026 року "велика трійка" операторів знову підняла тарифи. Київстар, Vodafone та lifecell в один голос пояснюють це зростанням витрат, але абоненти традиційно не вірять. Та якщо придивитися до того, куди реально йдуть гроші операторів і з якими викликами вони зіткнулися через війну, картина виявляється зовсім не такою однозначною. "Телеграф" з’ясував, хто насправді винен у подорожчанні зв'язку.

Навіщо операторам генератори і скільки це коштує

Головна стаття витрат, яка змушує операторів переглядати тарифи, — забезпечення енергонезалежності мереж. Через систематичні обстріли енергетичної інфраструктури телеком-компанії змушені будувати паралельну енергосистему, щоб базові станції працювали цілодобово навіть без зовнішнього живлення.

Масштаби інвестицій. "Київстар" інвестував в енергостійкість понад 3,5 млрд грн, встановивши понад 10 500 генераторів та 125 500 акумуляторів. Загальна потужність цього парку сягає близько 100 МВт, що можна порівняти з потужністю невеликої електростанції.

Компанія Vodafone Ukraine інвестувала в інфраструктуру понад 20 млрд грн. Парк генераторів зріс на третину — зараз їх понад 7000, і нові партії продовжують надходити в Україну. Ще 77% майданчиків мережі заживлені через партнерство з місцевою владою та бізнесом.

Акумуляторний парк збільшився у вісім разів: 83 тисячі літій-ферумних батарей (LiFePO4) здатні витримувати в 13 разів більше циклів зарядки, ніж звичайні. Це означає, що навіть після тисяч відключень вони тримають заряд. Восени 2025-го запустили ще 20 000 нових акумуляторів.

А на трьох базових станціях у Полтавській області та Дніпрі рік тестували сонячні панелі — перевіряли, як працюють взимку, влітку, під час дощів і спеки. Технологія довела ефективність, тож тепер масштабують: 100 станцій отримають сонячні електростанції потужністю 360 кВт.

lifecell, своєю чергою, забезпечив 3500 генераторів для підтримки працездатності мережі.

Операційні витрати. Але закупівля обладнання — це лише разові інвестиції. Найбільше навантаження на бюджети операторів створюють щоденні операційні витрати. Генератори потрібно постійно заправляти.

"Київстар" збільшив споживання пального зі 100 тисяч літрів на місяць у серпні 2023 року до 1,4 млн літрів у січні 2026-го. У листопаді 2025-го, через масштабні блекаути, обсяги споживання пального зросли більш ніж у 7,5 раза порівняно з літнім періодом. Загалом у грудні 2025-го через блекаути по всій країні "Київстар" спожив 1,1 млн літрів пального за місяць — це у 11 разів більше, ніж улітку.

Електроенергія дорожчає. Окрім пального, оператори платять значно більше за саму електроенергію. У 2025 році ціна електроенергії для бізнесу в пікові години зросла на 60%. Це підтверджують і галузеві дані: вартість для підприємств у денний час сягає 6,90-7,50 грн/кВт-год, а у вечірні пікові години — до 9-10 грн/кВт-год.

Для порівняння: населення платить фіксовані 4,32 грн/кВт-год.

З 1 вересня 2025-го НКРЕКП додатково підвищила тарифи на розподіл електроенергії для бізнесу: для першого класу напруги — на 14%, для другого (до якого належить більшість об'єктів малого бізнесу) — на 23%. А з 1 січня 2026-го набули чинності нові підвищені тарифи на передачу електроенергії від "Укренерго".

Логістика та обслуговування. До всього додаються витрати на логістику доставки пального, технічне обслуговування генераторів, охорону та зарплати персоналу, який це все обслуговує. Усі ці витрати — не разові, а постійні, і вони закладаються в собівартість послуг зв'язку.

Економічна реальність: інфляція та дешевий старт

Окрім прямих воєнних витрат на генератори та пальне, оператори зіткнулися з потужним макроекономічним тиском, який мало залежить від їхньої волі.

Загальна інфляція в Україні, хоч і сповільнилася до 7,4% у січні 2026 року (після піку 15,9% у травні 2025-го), має переважно витратний характер. Це означає, що дорожчає все, що потрібне для роботи мережі: імпортне телеком-обладнання (курс валют додає свої відсотки), логістика, пальне для генераторів, зарплати технічних спеціалістів, яких на ринку хронічно не вистачає.

До повномасштабного вторгнення Україна стабільно входила до трійки країн із найдешевшим мобільним зв'язком у Європі. Середній чек українця був історично низьким. Оператори довгі роки працювали в режимі "цінових воєн", демпінгували, заманювали абонентів акціями.

Для прикладу: наприкінці 2021 року популярний тариф "Смачний" від Київстар коштував 125 грн на місяць, а його сучасні аналоги вже сягають 320 грн. У lifecell базові пропозиції стартували від 70 грн (тариф "Просто Лайф" з 1 ГБ інтернету), тоді як сьогодні вхідний квиток у тарифну лінійку оператора починається від 270 грн.

Тобто те, що ми зараз сприймаємо як різке подорожчання, — частково повернення до економічно обґрунтованих цін після років штучного демпінгу.

Найцікавіше — подивитися на фінанси. Звітність Vodafone за 9 місяців 2025 року показує дивну картину: виторг зріс на 13%, але чистий прибуток залишився на тому ж рівні (мінус 1%). Тобто грошей від абонентів прийшло більше, але в кишені компанії вони не осіли. Куди пішли? На енергостійкість, пальне, електрику, податки.

Рентабельність бізнесу (OIBDA margin) падає. На початку 2025-го вона знизилася майже на 5 відсотків. А інвестиції навпаки — зросли на 57%. Тобто оператори не виводять гроші, а вкладають їх назад у виживання мережі.

Що це означає простими словами. Середній платіж з одного абонента зріс до 137 грн на місяць. Але ці додаткові гроші йдуть на генератори, паливо, рахунки за світло за ринковими цінами та обслуговування боргів.

Структурні проблеми ринку: чому люди не вірять операторам

Навіть якщо об'єктивно операторам є чим виправдовувати подорожчання, у суспільства є своя думка. І вона теж має підстави, бо ринок мобільного зв'язку в Україні влаштований так, що довіри між абонентом і компанією стає дедалі менше.

В Україні працюють три великі оператори: Київстар, Vodafone та lifecell. Разом вони контролюють понад 97% ринку. Це називається олігополія — ситуація, коли новому гравцю зайти майже неможливо, бо треба будувати вишки з нуля, купувати частоти, витрачати мільярди.

У такій ситуації компанії постійно дивляться одна на одну. Якщо Київстар піднімає ціни, Vodafone і lifecell зроблять те саме — не тому, що змовилися, а тому, що інакше втратять гроші. І навпаки: якщо хтось починає демпінгувати (ставити ціни нижче собівартості, щоб забрати абонентів), інші змушені реагувати. Саме тому ми бачимо синхронні хвилі підвищення тарифів.

І ось тут головна проблема. Оператори кажуть правду: витрати на генератори, пальне, електроенергію зросли в рази. Вони інвестують мільярди назад у мережу. Але суспільство не вірить.

Чому?

По-перше, олігополія. Коли три компанії одночасно піднімають ціни, це виглядає як змова — навіть якщо об'єктивно всі мають однакові проблеми.

По-друге, оператори справді заробляють гроші. Їхні доходи зростають. Але зростання доходу — це не те саме, що зростання прибутку. Як ми вже розповідали, Vodafone за 9 місяців 2025-го заробив на 13% більше, але чистий прибуток залишився на тому ж рівні. Бо додаткові гроші пішли на генератори, пальне, електрику. Для звичайної людини це логіка: "якщо вони більше беруть, значить більше мають".

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що з початку року українці отримали новий інструмент впливу на своїх інтернет-провайдерів. Зміни до закону "Про електронні комунікації" зобов’язали операторів зазначати в договорах реальні параметри швидкості інтернету, а не обмежуватися рекламними формулюваннями на кшталт "безліміт".