В Кремлі трохи офігіли: Цимбалюк про зміну настрою Путіна і те, чи готовий він закінчити війну

Запас міцності РФ набагато більший, ніж здається

Між Росією і Україною може тривати закритий переговорний процес, адже Путін раптом заговорив про закінчення війни. Про це в інтерв’ю "Телеграфу" сказав відомий український журналіст Роман Цимбалюк.

Чому раптом змінилася риторика кремлівського диктатора? Як далекобійні удари України впливають на росіян та чому на Заході прогнозують заколот проти Путіна? Про це – далі в матеріалі.

"Російський нацизм – чума"

– Романе, "атгрємєл", так званий, "парад пабєди" в Росії. Чи вразило тебе щось у цьому кремлівському перформансі? Багато ж різного, цікавого було: крокуючі вдови чоловіків, що загинули на "сво" (самі ж своїх чоловіків туди і послали). Північнокорейські генерали на трибунах, подвійне свято тощо. Чи нічого не вразило? Болото…

– Вразило. Це просто чума, цей російський нацизм. І ти розумієш, що російська пропаганда – дуже серйозний інструмент. Це вірус, що передається не повітряно-крапельним шляхом, а через сучасні засоби комунікації, в першу чергу через телебачення.

Звісно, РФ вже не в тій формі, в якій вона була чотири роки тому, і у нас є всі можливості їх зупинити, а можливо, навіть викинути з території України.

Але ключовий момент: там, де вони залишаться, ось таке вони будуть робити скрізь. І з українцями, і з іншими народами, якщо когось загарбають.

– А указ Зеленського про дозвіл на проведення параду на Червоній площі, плюс телефонний дзвінок Путіна Трампу з проханням вплинути на Україну. Вони взагалі розуміють, що це приниження? Чи не відчувають навіть цього?

– Кремлівці не ідіоти. Нацисти, але не ідіоти. Та це працює так: там, де їх облили лайном або вони самі в це вступили, вони просто роблять вигляд, що нічого не відбулося. І все. І зараз вони цю сторінку перегорнули. Тим більше парад закінчився, а маніяк вижив. Ідемо далі.

Але по факту це було епічно. Коли ми б’ємо по території Росії, цей указ Зеленського не виглядав як якась вигадка. Якщо подивитися на карту Росії і проаналізувати глибину ударів по цій, поки що, довгій державі, то Москва залишається (хотів сказати під хвостом) у тилу наших ракет і дронів. Тому з технічної точки зору (особливо в контексті дальності ударів) ми їм показали, що це [удари по Москві] абсолютно можливо. Тому вони трохи офігіли від наглості Зеленського.

– Ти працював довгий час у Росії і висвітлював подібні події. Наскільки такі от паради взагалі важливі для росіян? Чи путінська верхівка з їхніми парадами окремо, а росіяни окремо?

– Мені здається, що почалися зміни. Звісно, 9 травня і все, що з цим пов’язано – це така доза побєдобєсія: "дєди", "можем повторіть". Та навіть для російських потвор воно входить у деякі протиріччя. З одного боку вони святкують день перемоги (до якої ніхто з них не має ніякого стосунку), а з іншого боку цей день обставлений перемовними процесами з американцями і з нами, щоб провести парад. І це в той час, коли летить фактично нон-стоп по російській території. Закінчується режим припинення вогню, і я, чесно кажучи, не бачу передумов, щоб він був продовжений. Війна буде поновлена з новою силою, і полетить по Києву з великою вірогідністю. Але і по Москві теж полетить з великою вірогідністю.

Чому Путін каже про закінчення війни

– Я звернув увагу на таку річ: ще до параду Путін виступав і раптом заговорив про те, що росіянам варто єднатися, мовляв, діти шкарпеточки в’язали на фронт у період "вєлікої атєчєственной". І в промові на параді він повторив ті самі тези. А чого це Путін раптом почав нити, говорити про єдність? Пропаганда не працює? Вони ж за гроші найманців набирали, і все було добре, навіщо йому єдність?

– Це така риторика. Він 26 років це повторює: багатонаціональний народ, бла-бла-бла. Це у них така історія. А потім він виходить на трибуну і каже: звісно, совєтський народ був, але вмирали ви всі за Росію, якщо що (це з останнього спічу на Червоній площі).

Я б радше звернув увагу на два основні питання. По-перше, чи буде обмін? На цей момент обмін не відбувся. Сподіваюсь, що відбудеться. А це ж все було ув’язано з парадом. Якщо обмін, анонсований Дональд Трамп, не відбудеться, то американському діду добре хлипнуть по носу і скажуть, що Путін просто клав великий прибор. Він не вперше це робить, і, можливо, це повторить.

Другий аспект – пресконференція Путіна своєму пулу після параду. У нього такі формулювання почали з’являтися, що ось ще скоро і війна закінчиться. І тут виникає питання: що мається на увазі? Ситуація на фронті не змінилася і немає ніяких передумов, що у росіян буде змога захопити неокуповану частину Донбасу. І тоді заморозка по лінії фронту (що пропонується Україною не від хорошого життя). Американці вимагають від нас взагалі вийти з території України без бою, що з точки зору ведення війни алогічно, і зрозуміло, що цього не буде. І на ці моменти треба дивитися. Багато хто звернув увагу на цю фразу. Вона дуже коротенька і начебто незначна, але навряд чи Путін [просто так] про це б зараз говорив. Риторика російського диктатора сильно змінилася: від "здавайтесь і беріть владу в свої руки" до "все скоро закінчиться".

При цьому у Путіна було ще одне таке формулювання. Коли він розмірковував про війну, то сказав, що зрештою це справа не США, а виключно України і Росії. Що малося на увазі? Я роблю припущення, що, можливо, є якийсь перемовний трек, досить закритий. Можна таке припустити. Раніше вони взагалі нас не бачили, а тут він згадав, що ми Україна. Навіть не "київський режим".

– У такому разі, як оцінювати заяви з Кремля, зокрема від помічника Путіна Юрія Ушакова, що тристоронні переговори у форматі США-Україна-Росія недоцільні, поки Київ не виведе війська з частини Донбасу, яку контролює?

– Мені чогось не вистачає в цій історії. По-перше, Ушаков – досить високий посадовець, але не єбобо, як Путін. У президента РФ була публічна пресконференція, виступ на Червоній площі з дозволу Володимира Зеленського, і при цьому жодних військово-політичних задач Путін не окреслював. Що дуже важливо. І коли Ушаков каже, що вони не будуть вести перемовини, поки Україна не вийде з Донбасу, це про що говорить? Це підвищення ставок. А чому помічники і різноманітні посіпаки роблять це, а не сам Путін? Щоб у Путіна було поле для маневру. Якщо що, він скаже: "Це мої міньйони, вони дебіли". Якісь натяки прозвучали, але який з цього буде результат – не знаю.

Але ця історія "нам не потрібен новий раунд перемовин, поки Україна не вийде з Донбасу" – тут немає новини. Справа в тім, що нам, як мінімум, з Анкориджа розповідають про це. А українська позиція однозначна. У цій частині все ж є розуміння, національний консенсус, що нічого не треба віддавати.

Чи можливий заколот у Кремлі

– Нещодавно вийшла стаття Newsweek, де вони пишуть, що в РФ склалися ідеальні умови для заколоту владної верхівки: економіка валиться, на фронті ніяких здобутків. Ти погоджуєшся з цим? Чи Путін здатен втримати ситуацію?

– Чисто теоретично вони мають рацію. Але ці теоретичні розмови я чую років 20 уже. Там [на Заході] завжди всі люблять розмірковувати на тему Володимира Путіна і заколоту. Іноді це набирає кумедного вигляду, мовляв, це копія Путіна (двійник-трійник), або Путін у морозильнику. Мені подобається, що люди на Заході аналізують ситуацію в РФ. Ознаки слабшання російської держави, звісно ж, є. Не просто так Росія почала слабшати. Це проміжний результат війни. І люди бачать, що раша не дуже схожа на державу з другою армією світу, і роблять логічні висновки. Але іноземці не відчувають рівня, скільки готова Росія терпіти. У них запас міцності може бути набагато більшим, ніж здається. Чому? Тому що миски ще не порожні. Там менше калорій, але вони не порожні.

Але чи призведе це до заколоту?.. У теорії, припинення бойових дій негайно – в інтересах російської держави. І всі це розуміють, і в Росії в тому числі. Я думаю, що Путін теж це розуміє, але ж він виходить з парадигми "єсть Путін – єсть Росія".

Не виключено, що на якомусь етапі якийсь прогноз про заколот справдиться. Але наразі я цього не бачу. Розмірковувати про слабкість Росії, звісно, треба, але це ще не стосується Москви. А у них є гроші, щоб підтримувати рівень життя в столиці, плюс Москву не бомблять. Це дуже важливий фактор. "Туапсіна" їх вразила, але Москву не бомблять.

– У такому разі удари по Москві здатні створити суттєві зміни у свідомості росіян, у їхньому ставленні до війни? Чекаємо ж влітку українську балістику.

– Звісно, це буде впливати і на мізки, і на свідомість. Але чекайте, ми маємо визначитися з пріоритетами. Ми не маємо розраховувати на вплив на мозок росіян. Це другорядний аспект. Так, наслідки від прильотів завжди бувають, і в голові в тому числі. У нас від прильотів які наслідки? Всі розуміють, навіть ті, хто тікає від ТЦК, що якщо прийдуть росіяни, вони тут всіх переб’ють, перевішають і доведеться тікати. У росіян теж відповідні наслідки можуть бути від прильотів. Але ключова моя думка полягає в тому, що ми маємо знищувати військове виробництво та інші підприємства, які дають гроші Росії. А виховний процес… Ефект буде однозначно, але він буде другорядний. Втім, за певних обставин ця історія може стати політичним фактором у Росії, впливати на Кремль і на ухвалення рішень. Наразі російське бидло-населення не є фактором ухвалення рішень. Ну так, вони довгий час кажуть, що хочуть, щоб війна закінчилась. З Туапсе я бачив дуже багато інтерв’ю, які брали пропагандисти. У них ніякої ненависті до України немає взагалі. Коли питають: "А що далі?" – "Ми хочемо, щоб закінчилась війна". Ну а пропагандони це підхоплюють і додають, що доведеться потерпіти до перемоги. Щоправда, на фоні диму в Туапсе якось воно виглядає не дуже оптимістично для росіян.

Перелом на фронті

– Коли почалися системні прильоти по Туапсе, я зайшов у їхні місцеві пабліки, чати, і що помітив: вони виходять на прибирання наслідків ударів, розчищають берег моря, пляжі, але всі бідкаються, що влада їх кинула і взагалі не допомагає. Це типово для РФ?

– Насправді в Кремлі потім реагували. Федеральними каналами була записана купа сюжетів про те, що МНС долучилося і бла-бла-бла. А всі ті, хто приходить і записує якусь гидоту про ситуацію на пляжі – агенти Госдєпа і не люблять Путіна. Замість того, щоб просто брати лопату і допомагати, вони тут розгойдують човен. Та ми всі бачимо негативні коментарі. Їх стає все більше і більше. Це правда. Але чого ми хочемо? Роздратованих росіян чи щоб перестали бомбити наші міста? Я думаю, все ж таки другий варіант. І роздратованих росіян у цьому контексті недостатньо. Треба бити, повторювати, по Туапсе і не тільки.

– Все ж таки, ти бачиш якось зараз процес перемовин з росіянами? Не дивлячись на їхні публічні заяви. Чи у нас пауза до осені?

– Ситуація на фронті складна. По Краматорську літають російські FPV, місто затягують сітками. Але за два місяці там нічого принципово не змінилося. І припустити, що до осені у них щось вийде – я майже виключаю це. Плюс мої друзі військові (особливо в деяких аналітичних структурах) кажуть, що у росіян просто немає тієї кількості людей, щоб такими методами війни захопити все те, що вони хочуть захопити. Особливо в ситуації, коли у нас достатньо дронів. Тому сказати, що у Путіна щось вийде на полі бою… Навряд чи. І ми не прикрашаємо ситуацію. Нещодавно The Economist вийшов з текстом, що на фронті відбувся перелом в український бік. Тоді виникає питання: за рахунок чого вони це можуть зробити? Ну тільки якийсь переговорний процес. І якщо Путін завтра скаже, що ми ведемо перемовини з українцями і готові оголосити режим припинення вогню, то російська бидло-маса видихне і скаже: ура-ура. Тим більше Путін їм розповість, що вони всіх уже перемогли. І я допускаю ці перемовини, звісно. Є люди, які у нас уповноважені розмовляти з росіянами.

Інша річ у понтовитості Путіна. Хочете припинення війни? Тоді віддайте нам Донбас. Ну це все в топку. Тим більше Ушаков каже не про завершення війни, а про призупинення. Що дасть можливість для початку розмов по суті. А потім вони скажуть про "першопричини" і викотять нам визнання окупованих територій, включаючи Херсон, Запоріжжя. Плюс московські попи, російська мова, повернення Медведчука і Царьова в Київ як гауляйтерів чи людей, які мають представляти Росію, наприклад у Верховній Раді. Тобто ця публічна складова зрозуміла. Та насправді вони себе поводять дуже смішно. Візьмемо навіть тон пропагандистських ефірів. Вони з таким завзяттям говорять, як і чотири роки тому, тільки ситуація-то інша.