Один з об'єктів УПЦ КП в Києві може коштувати мільйони доларів
Після смерті почесного патріарха УПЦ КП Філарета головним питанням стала доля майна Київського патріархату — від Володимирського собору до десятків громад по Україні. "Телеграф" розібрався, кому сьогодні належать ці активи і чи має УПЦ КП шанс повернути хоч щось.
Є майно, є і церква
Майно — досить важливий аспект існування будь-якої релігійної організації. Храми, монастирі, парафіяльна інфраструктура — це не лише про будівлі. Це про вплив на громади і присутність церкви в регіонах, а чим більше такої присутності на місцях, тим більше прихожан, відповідно, і пожертв, завдяки яким існує церква.
Крім того, історичні святині виконують роль символів легітимності церкви, недарма ж УПЦ МП так завзято тримається за Києво-Печерську лавру.
Ці принципи, ясна річ, розумів і покійний патріарх Філарет, адже в рішенні так званого помісного собору УПЦ КП, коли питання існування цієї церкви стало руба, було прямо зазначено: "УПЦ КП продовжує бути власником всіх коштів, всього майна (рухомого і нерухомого), придбаного за власні кошти або переданого їй державними органами чи органами місцевого самоврядування".
Та самих лише заяв було недостатньо. Після проведення у грудні 2018 року Об’єднавчого собору і створення ПЦУ УПЦ КП припинила своє існування як юрособа, а все її майно відійшло правонаступнику — ПЦУ. Філарет з цим не погодився і пішов до суду.
"Через що йде боротьба між ПЦУ, очолюваною митрополитом Епіфанієм, і УПЦ КП? Через майно. Митрополит Епіфаній хоче заволодіти майном Київської патріархії. І тому сутність зводиться до боротьби за майно", — зазначав сам Філарет у 2020 році в інтерв’ю hromadske.
Суди тривали два роки, та навесні 2021-го Верховний Суд поставив крапку в цій історії, остаточно визнавши ліквідацію УПЦ КП, а відтак і передачу майна ПЦУ. Філарет, звичайно, з цим рішенням не погодився, і УПЦ КП продовжила свою діяльність навіть без формального статусу.
Доля Володимирського собору
У ПЦУ на це дивилися крізь пальці. Дві головні майнові перлини, які були в короні УПЦ КП, — це Володимирський собор у столиці і патріарша резиденція на вулиці Євгена Чикаленка, 36.
Після юридичної ліквідації УПЦ КП Володимирський собор відійшов до ПЦУ. Однак на засіданні Синоду ПЦУ в грудні 2019 року було прийнято рішення дозволити Філарету пожиттєво звершувати там богослужіння і "годуватися" з відрахувань собору.
Після смерті Філарета пресслужба ПЦУ розповсюдила новину, що митрополит Епіфаній дозволив настоятелю собору Борису Табачеку та клірикам і надалі служити у Володимирському соборі, "який є релігійною громадою у складі Православної Церкви України згідно з рішеннями Помісного Собору УПЦ КП та Об’єднавчого собору в Святій Софії 15 грудня 2018 року".
— Громада Володимирського собору і духовенство об’єдналися з ПЦУ, — підтвердив "Телеграфу" один зі священників собору.
Доля резиденції Філарета
З патріаршою резиденцією ситуація виглядає дещо складніше. В одному з інтерв’ю патріарх Філарет наголошував, що особисто побудував цей будинок ще у 1975 році.
У жовтні 2007 року Київська міська рада своїм рішенням № 1019/3852 офіційно передала землю під резиденцією за адресою Чикаленка, 36, у користування на 25 років Київській патріархії УПЦ КП.
Станом на зараз, як з’ясував "Телеграф", ділянка площею 0,3526 га з кадастровим номером 8000000000:76:051:0030, на якій розташовано будинок по вул. Чикаленка, 36, офіційно передана в постійне користування Київській митрополії Української православної церкви (ПЦУ). Державна реєстрація щодо цього була проведена 15 травня 2020 року.
Що стосується самої будівлі, то хоча наразі в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно заборонено вказувати точну адресу майна, але з даних YouControl відомо, що в Києві ліквідованій УПЦ КП не належить жодної споруди. У той же час ПЦУ належать два комплекси будівель, у тому числі будинок площею 2270,6 м², ймовірно, якраз резиденція по вулиці Чикаленка, 36.
За актуальними цінами на нерухомість у центрі Києва, де квадратний метр може коштувати 2–3 тисячі доларів, вартість патріаршої резиденції на Чикаленка, 36 площею понад 2,2 тис. м² може сягати приблизно 4–8 млн доларів. Це робить її одним із найдорожчих активів, які свого часу були пов’язані з Київським патріархатом.
Що буде з громадами
Але майно УПЦ КП — це ж не лише Володимирський собор і патріарша резиденція.
Хоч "материнська" структура "Київська патріархія УПЦ КП" і була юридично ліквідована, якщо проаналізувати перелік критично важливих релігійних організацій на сайті Держслужби з етнополітики і свободи совісті (ДЕСС), то можна побачити, що в Україні діють десятки громад, що мають у своїй назві "київський патріархат". І всі вони користуються, принаймні, будівлями храмів. Що буде з цими об’єктами?
Тут усе ще складніше. За словами голови ДЕСС Віктора Єленського, насправді не існує ніяких сотень громад УПЦ КП, хоч офіційно вони так і називаються.
— Ну в реєстрі є і УАПЦ. Так, є окремі громади, в яких у статуті вказано, що вони УПЦ КП, та насправді у величезній кількості випадків це ті релігійні громади, які досі не переєструвалися на ПЦУ. Чому? З різних причин. Наприклад, один столичний протоієрей, належність якого до ПЦУ не викликає сумнівів, не змінює реєстрацію своєї громади, зволікає, тому що тоді йому треба буде наново оформлювати угоду про оренду храму, що належить місту Києву, — пояснив Єленський "Телеграфу".
— Є дуже багато громад, які структурно і організаційно вже давно в ПЦУ, просто не переоформили свої статути. Чому? Або через власну недбалість, або через якісь проблеми зі статутом: гублять, немає юриста, який би цим зайнявся, недбалість держорганів тощо. Тому ці всі цифри не відображають реальну ситуацію, — додає в коментарі виданню релігієзнавець Олександр Саган.
У реальності ж, за словами експерта, громад УПЦ КП в Україні ледь набереться зо два десятки. Сам Філарет за життя не називав точної кількості громад, та в Кабміні робили відповідні оцінки, нарахувавших їх близько 15.
— Юридична особа УПЦ КП ліквідована, це підтверджено судами, і жодна інша організація не може бути з такою ж назвою. За моїми даними, проєкт Філарета складав 15–20 громад по всій Україні і приблизно стільки ж за кордоном. Це ті громади, що не захотіли перейти під юрисдикцію Константинополя, — підкреслює Саган.
Але ж навіть ця купка громад може претендувати на майно УПЦ КП, яким користується.
— Я так розумію, що майно громад Київського патріархату чи будь-яких інших — це майно громад (храми, приміщення), — каже виданню джерело серед кліру Володимирського собору.
Логічно? Не зовсім. Це лише теоретичні викладки, а от на практиці…
— Навіть не знаю, яке у УПЦ КП могло бути майно, — каже Єленський. — УПЦ КП не юридична особа. Це не майно Київського патріархату. УПЦ МП, наприклад, не має жодного майна, бо вона не є юридичною особою. ПЦУ також не має жодного майна, тому що вона не юридична особа. А от "Київська митрополія ПЦУ", яка керує об’єднанням під назвою ПЦУ, — це юридична особа.
— Все абсолютно переписано на ПЦУ ще в 2019 році, тому все воно [майно] є частиною ПЦУ, — додає "Телеграфу" релігієзнавиця Людмила Філіпович. — Ніхто судитися з цією церквою не буде, і я не уявляю, як УПЦ КП буде захищати свої права, адже вони не зареєстровані. А ПЦУ не віддасть ні грама того, що, як вони вважають, належить їхній церкві.
Відтак юридично майно Київського патріархату давно інтегроване в структуру ПЦУ, а можливості для ревізії цих рішень практично відсутні.