Досить гратися, треба переходити до жорстких обмежень - Жорін про ухилянтів і те, як зупинити Росію

Порушення військового обліку має тягнути за собою серйозні соціальні й економічні обмеження, аж до позбавлення права голосу. Про це в бліцінтерв’ю "Телеграфу" заявив заступник командира Третього армійського корпусу Максим Жорін, оцінюючи ситуацію з мобілізацією, СЗЧ і підготовку РФ до нового етапу наступу.

"Для РФ результати важливіші за втрати"

— Пане Максиме, нещодавно президент заявив, що відчуває певний оптимізм через чисельні втрати росіян на фронті. Ви можете розділити цей оптимізм? Ситуація у ворога дійсно погіршується?

— Ну, це, безумовно, може викликати оптимізм, що більше росіян гине на цій війні. Це очевидно. Але якщо ми говоримо про стратегічне бачення, то все ж таки нас мають більше цікавити не стільки втрати противника (хоча вони є критично важливим показником), а надзвичайно важливо провести роботу для зупинки будь-якого просування росіян. Тобто навіть із меншими втратами, але при повній відсутності просування, я впевнений, що для росіян це буде набагато більшим ударом.

До своїх втрат вони достатньо толерантно ставляться. Вони такі. І нічого ми з цим не зробимо — це не зміниться. Якось інакше до своїх людей вони ставитися не будуть, тим паче що їм ще є звідки їх вигрібати. Так, втрати дійсно впливають, проте росіяни набагато більш чутливі до результатів [захоплення територій]. Якщо ми організуємо систему оборони так, що росіяни ні на крок не зможуть просуватися хоча б декілька місяців — ось це буде дійсно великим викликом для них внутрішньо і політично, після якого зміниться і тон розмови, і кут перемовин. Це стратегічно більше впливатиме на хід подій, аніж втрати.

Як зупинити ворога

— Коли ви кажете про зупинку просування, ви маєте на увазі посилення фортифікацій?

— На сьогодні система оборони — це вже не тільки фортифікації (хоча й вони також). Це система застосування військ: побудова тих самих "kill zones" (зон ураження, — ред.), побудова зон убезпечення, правильне розташування підрозділів, ешелонування. Сьогодні вже не існує, як такої, лінії оборони, як ми її собі уявляємо — смуги окопів або чогось подібного. Її вже не існує практично ніде. Хіба що на кордоні частково ще є.

Та в більшості випадків зараз це складна та сучасна система інженерно-фортифікаційних робіт, маскування та застосування піхотних сил і безпілотних систем. Ми йдемо до того, щоб щодня зменшувати кількість особового складу на передній лінії, при цьому збільшуючи дальність та ефективність роботи сил безпілотних систем (наземних роботизованих комплексів, дронів, бомберів тощо). Правильна побудова такої адаптованої системи оборони призведе до того, що росіяни просто не зможуть більше просуватися.

Про весняний наступ

— Президент також каже про можливий весняний наступ росіян. Наскільки великий цей ризик?

— Справа в тому, що вони і не переставали наступати. Нам дуже подобаються такі "сезонні" назви: літній наступ, весняний, зимовий… Ми кожного разу його чекаємо, хоча по факту жоден із них реально сезонним не був. Тобто не було такого, що на початку літа наступ розпочався і в серпні раптом закінчився. Нам так зручніше, мабуть, чи просто подобаються такі назви.

Насправді наступ ніколи і не завершувався. Штурмові дії відбуваються щоденно, в тому числі і в смузі Третього армійського корпусу. Свого бажання просуватися вперед ворог не полишив.

Але чи чекати збільшення динаміки? Думаю, що так. І, в першу чергу, це буде пов’язано з перекиданням сил і поповненням особового складу їхніх підрозділів, над чим росіяни зараз і працюють.

— Завдяки чому їм ще вдається поповнювати резерви особового складу? "Великої" ж мобілізації в Росії наче ще немає. Продовжує успішно працювати ця система грошової мотивації найманців?

— По-перше, часткова мобілізація все одно відбувається. По-друге, у них широко розгорнута контрактна історія, яка дає свої результати. Щоправда, вона зменшується, йде на спад, тим не менш дає їм багато ресурсу.

По-третє, важливо враховувати і про що ми інколи забуваємо: Росія — репресивна країна. Вони використовують усі інструменти, щоб без офіційної назви "мобілізація" знайти можливості перемістити людей на лінію зіткнення. Як? Через правоохоронні органи, різні служби, соціальне становище. Тобто вони використовують усі свої інструменти, щоб людина потрапила на фронт без оголошення мобілізації. І цей відсоток, мабуть, зараз співрозмірний із контрактним поповненням.

"Не вірю в покарання для СЗЧ"

— Депутати з оборонного комітету кажуть, що у них лежать законопроєкти щодо жорстких заходів стосовно СЗЧ та порушників військового обліку. На вашу думку, жорсткі дії від депутатів у цих питаннях дійсно потрібні?

— Вважаю неправильним, порівняння статусів СЗЧ і порушників військового обліку. Це абсолютно різні речі, які треба розглядати абсолютно окремо. Держава намагається на все дивитися масштабно і вирішити проблеми одним широким махом. Воно так не працює.

СЗЧ. Ми маємо вивчати цю проблему і аналізувати: чому десь більше, а десь менше. І масштабувати позитивний досвід підрозділів, де відсоток СЗЧ надзвичайно низький. Я не підтримую "затягування гайок" стосовно СЗЧ.

Ми свого часу показали людям можливість переміщуватися між підрозділами через СЗЧ. В армії, на жаль, так влаштовано, що через бюрократію майже неможливо перевестися в інший підрозділ або довести некомпетентність командира. Ну от немає такої процедури в армії. Ми прийняли закон і показали, що це можна робити через СЗЧ.

Добре це чи погано? Тут можна дискутувати, але факт у тому, що більшість СЗЧ відбулася саме через те, що люди просто переміщувалися між підрозділами. Сьогодні ми цю можливість у людей забрали, і це, безумовно, не буде добре впливати.

Я бачив СЗЧ, дуже багато спілкувався з такими людьми, які з інших підрозділів переводилися до нас (коли така можливість була), і можу впевнено сказати: немає такого покарання, яке б лякало або змінило думку того, хто прийняв рішення йти в СЗЧ. Обирати між тим, щоб умовно загинути під керівництвом некомпетентного командира або, можливо, посидіти в тюрмі — очевидно, людина обере другий варіант. Тим паче що можуть посадити, а можуть і ні. Я не вірю, що більш жорсткі покарання для СЗЧ призведуть до якихось результатів.

Щодо порушників військового обліку — тут ми давно мали вже перестати гратися з цією історією. У нас це відбувається якось хвилями: то ми послаблюємо, відкриваємо кордони, то закриваємо. Але має бути чітка позиція держави: всі мають бути нормально обліковані.

Армія, зі свого боку, має показати, що готова ефективно використовувати людей, а не просто, як наш противник, їх використовувати. І це буде серйозною мотивацією.

Та навіть якщо в цих випадках людина все одно порушує систему обліку, безумовно, треба переходити до жорстких обмежень: соціальних, економічних. Я б, у тому числі, і право голосувати у цих людей забирав. Треба визначитися: ти громадянин цієї країни чи ні. Мати тільки права і не мати обов’язків — так не буває.