Льовочкину не дали заволодіти лісами та луками в Карпатах: втрутилась АРМА

Сергій Льовочкін може не отримати 460 гектарів цінної землі на полонині Боржава. На тлі скандалу навколо продажу ділянки Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) зупинило угоду. Перевірка підтвердила наявність небезпечних зв’язків у переможців торгів. Державна структура втрутилася в процес і звернулася до антикорупційних органів.

Передісторія земельних ділянок на Боржаві

Частина полонина Боржава у Карпатах – високогірна територія з альпійськими луками та лісами – 10 років перебувала в руках компаній, пов’язаних з колишніми нардепами Сергієм Львочкіним та Владиславом Каськівом. В планах у екс-посадовців було будівництво масштабного гірськолижного курорту.

Кошти на придбання ділянок загальною площею 460 га фірми отримали внаслідок незаконних оборудок. Ще у 2012–2014 роках з держбюджету було виділено 259,2 млн грн на національні проєкти "Якісна вода" та "Олімпійська Надія-2022". Втім посадовці Держагентства інвестицій та управління національними проєктами на чолі з Владиславом Каськівом не використали ці кошти за призначенням. Під виглядом інвестицій в українські компанії зловмисники вивели гроші через мережу офшорних компаній і банків та конвертували їх у 29,2 млн доларів.

Схему викрили та тривалий час розслідували НАБУ, САП. До Вищого антикорупційного суду справа дійшла тільки влітку 2024 року. За ґратами не опинився ніхто з фігурантів, завдяки угоді зі слідством всі відбулися штрафами. Наприклад, організатори схеми – брат Каськіва – Олександр, та його колишній підлеглий – заступник голови Держінвестпроєкта Сергій Шут – мали сплатити по 850 тис. грн. Окрім цього, фігурантів зобов’язали додатково перерахувати 1,6 млн грн на потреби ЗСУ. Сам Владислав Каськів у цій справі не проходив, оскільки втік до Панами і згодом був екстрадований за розкрадання бюджетних коштів в іншій оборудці. Умовою його повернення стала відмова від висунення обвинувачень за іншими "епізодами".

Також за рішенням ВАКС земля на Боржаві, що фігурувала у справі, перейшли під контроль Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Це загалом 494 ділянки на території Мукачівського, Хустського та Свалявського районів, а також інфраструктура курорта Пилипець — нижня станція з канатно-крісельною дорогою та верхня станція гірськолижного витягу.

Як продавали землю на Боржаві

Пів тисячі гекторів на Боржаві попередньо оцінили в понад 1 млрд. грн. З листопада 2024 року АРМА шість разів виставляла актив на продаж. При цьому медіа критикували Агентство за підхід до організації торгів. А саме, журналісти "Економічної правди" звертали увагу, що більшість з 460 га – це землі з цільовим призначенням "для ведення сільского господарства". Відповідно, і продаватися вони мали б ділянками площею до 2 га. В такому розмірі їх й скуповували понад десять років тому фірми з орбіти Каськіва/Львочкіна. Натомість АРМА сформувала три лоти площами 26,7, 199,1 та 234,7 га. Відповідно, конкурувати за них не могли приватні особи чи маленькі фірми.

Серед претензій також були великі гарантійній внески – в десятки мільйонів гривень, що також обмежувало коло учасників. А також несподіване оголошення тендерів після тривалих пауз, мінімальні терміни для проведення торгів тощо. Крім того, після кожних невдалих торгів ціну знижували. Врешті вона впала до критично низької відмітки – 85,9 млн грн, тобто 2 тис. грн/сотка. В той час як ринкова ціна в цьому регіоні мінімум в 10 разів вища.

Цього разу торги були успішними – два лота площею 225,8 га – купив Андрій Вінграновський – чоловік сестри Льовочкіна Юлії. Ще один на 234,7 га – Ігор Власюк, що має з Вінграновським спільний бізнес – ТОВ "Боржава Есет".

Після оголошення результатів вибухнув скандал. АРМА закидали недостаню прозорість торгів та відсутність реальної конкуренції. До того ж низька вартість землі викликала питання щодо ефективності управління активами. На це в Агентстві відповіли публічно і пояснили: не продають активи самостійно і не впливають на перебіг подій. Все відбувається через майданчик Prozorro.Продажі. Але при цьому визнали: міжнародне право прямо забороняє повернення активів, отриманних незаконно, тим самим особам через підставні компанії або в інший спосіб. А ще повідомили, що переможців торгів таки перевірять.

Натомість в інтерв’ю "Телеграфу" колишня очільниця АРМА Олена Дума висловила думку, що у посадовців Агентства були реальні важелі аби запобігти повернню контролю над землею посадовцям часів Януковича. "АРМА мала право видати внутрішній наказ і зупинити торги, щоб не допустити продаж за заниженими цінами", – підкреслила Дума.

Торги скасували, а за справу взялись правоохоронці

На початку цього тижня АРМА повідомила про завершення перевірки, яка показала те, що й так всім було зрозуміло. А саме, що переможці аукціону пов’язані з попереднім власником землі на Боржаві, а це суперечить міжнародним стандартам. Адже повернуті у власність держави активи мали б принести користь суспільству, а не знову опинитися в руках нечистих на руку посадовців.

Задля виправлення ситуації Агентство:

• відмовилось від підписання протоколу про результати електронних торгів з продажу 460 га земель на Боржаві та укладання договорів купівлі-продажу;
• проінформувало НАБУ та САП;
• після отримання висновків антикорупційних органів проведе нову оцінку спірної землі та організує аукціон.

В АРМА на додачу пообіцяли зробити висновки з кейсу Боржави і перевіряти учасників аукціонів заздалегідь, а не робити це постфактум.

При цьому, хоч Агентство і намагалась зняти з себе відповідальність за ситуацію з карпатською землею, проте саме опинилось під увагою правоохоронців. Як з’ясувалось, процес реалізації цінного активу перевіряє Державне бюро розлідувань. Кримінальне провадження за фактом можливих неправомірних дій службових осіб АРМА та суб’єктів господарювання було відкрито за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України ще 12 січня – за кілька днів після проведення аукціону.

"Телеграф" й надалі слідкуватиме за ситуацією на Боржаві і тим, чи знову виставлять пів тисячі гектарів на високогір’ї Карпат на продаж.

Як повідомляв "Телеграф", приватний бізнес поступово забудовує високогір'я Карпат вітровими електростанціями, проти чого виступають природоохоронні організації.