"Найгірший тиждень" для України – "золотий час" для трейдерів: хто і як "розвів" "Енергоатом" на 2 млрд під час обстрілів

Поки країна рахувала збитки від обстрілів та аварій на енергетичній інфраструктурі, на енергоринку тихцем "гралися" мільярди гривень. Одні ухвалювали рішення в закритих кабінетах, інші – скористалися інсайдерською інформацією. Схоже, що, хоча Міндіч утік, та справа його продовжує жити. А у програші – як завжди, держава.

"Цей тиждень став одним із найскладніших для української енергетики з часів блекауту 2022 року", — заявила днями віцепрем'єрка Свириденко, коментуючи ворожі ураження об’єктів енергетики. Та в той час, як країна боролася з наслідками обстрілів, чиновники НКРЕКП, "Енергоатом" і низка трейдерів встигли провернути операцію, вивівши з державної компанії 2—3 млрд грн шляхом маніпуляцій з прайс-кепами.

Найбільший зиск – близько 400 млн грн — у цій схемі міг отримати "Д.Трейдінг" — компанія з групи бізнесмена Ріната Ахметова, яка задешево придбала на аукціоні близько 20 % обсягу електроенергії. Серед фірм, що також опинилися у виграші в результаті оборудки – "Таргет Енерджі", яку пов’язують з нардепом від "Батьківщини", та "Енерго Збут Транс", яка належить "Укрзалізниці".

"Телеграф" розповідає, як виникла ситуація, що найбільш нагадує класичний приклад інсайдерської торгівлі та змови, хто до неї може бути причетний, а також як частина компаній відреагувала після розкриття схеми.

Що відбулося

У листі голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрія Геруса (опублікував сайт НГ) описано ключові факти, що лягли в основу оборудки з цінами на електроенергію та рішеннями НКРЕКП, які призвели до втрати "Енергоатомом" значних коштів.

Отже, 8 січня на засіданні Антикризового енергетичного штабу було озвучено ідею підвищення прайс-кепів — верхніх обмежень цін на ринку "на добу наперед", начебто через необхідність стимулювання імпорту. Аналогічне обговорення відбулося 14 січня на нараді у президента, де були присутні прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, міністр енергетики Денис Шмигаль та ключові гравці ринку.

Однак протягом 12–15 січня регулятор НКРЕКП публічно заявляв, що прайс-кепи залишаться незмінними, і, відповідно, більшість учасників ринку виходили з саме з цих даних. За планом, підвищення прайс-кепів мало відбутися пізніше, на засіданні Комісії 20 січня.

Однак увечері 16 січня (тобто, за кілька днів до запланованого) НКРЕКП раптово проводить засідання і підвищує прайс‑кепи в середньому на 82,5 % до 15 000 грн/МВт-год. Це рішення суперечило попередній публічній інформації про незмінність граничних цін та значно підвищило ринкові ціни.

При цьому 14 січня (тобто, коли ще є публічна інформація від НКРЕКП, що прайс-кепи підвищувати не будуть) "Енергоатом" проводить нетипово великий аукціон з продажу електроенергії (обсяги на 35% більше звичайного), де продає 2 100 МВт базового навантаження на період 21–31 січня за старими цінами, тобто в межах нижчих прайс-кепів.

Взагалі, на думку Геруса, за таких непевних умов "Енергоатом" мав би відкласти аукціон або хоча б розтягнути його на кілька днів, продавши спочатку мінімальний обсяг, а решту виставити пізніше вже за новими прайс-кепами. Але держкомпанія чомусь вирішила не чекати.

Хто отримав змогу наваритися

У результаті аукціон вийшов явно аномальним: значну частину обсягів — майже 20% — викупила компанія "Д.Трейдінг" із групи Ріната Ахметова, а низка інших трейдерів, включно з "Тергет Енерджі" і "Енерго Збут Транс" тощо, різко збільшила свої закупівлі — у 2–5 разів порівняно з типовими обсягами.

"ТОП-15 компаній збільшили свої закупівлі на 101%, при чому інші 45 компаній зменшили свої закупівлі на 57%. А деякі компанії збільшили обсяги закупівлі аж у 3-4 рази. Така різниця у поведінці свідчить, що деякі великі компанії або заздалегідь знали про можливий перегляд прайс-кепів, або здогадувалися/розуміли, що таке можливо", — зазначає у своєму листі голова енергетичного комітету ВР.

Зрозуміло, що після несподіваного оголошення НКРЕКП 16 січня відбувся стрибок цін і ті, хто скористався "несподіваною щедрістю" "Енергоатому", з подачі НКРЕКП отримали перспективу надприбутків.

"Середня ціна за 21-22 січня на ринку склала 11 484 грн, що на 52% або на 3 918 грн, більше, аніж ціна аукціону 14 січня. Якщо припустити, що такі ж ціни будуть триматися до кінця січня, та враховуючи, що було продано 554 400 МВт-год, то таким чином з "Енергоатому" на приватні компанії буде виведено близько 2 млрд грн. Це недоотриманий прибуток НАЕК "Енергоатом", який стане прибутком трейдерів, які купили електроенергію на аукціоні 14 січня", — йдеться у листі Геруса.

"Слід Міндіча"

Детально розбираючи цю оборудку, передовсім дивні рішення НКРЕКП та "Енергоатому", народний депутат Ярослав Железняк ув’язав її зі справою "Мідас". На його думку, виведення понад 2 млрд грн було спланованим, а організували його – люди Міндіча, які досі залишаються у структурі регулятора та державної енергокомпанії.

"Без сумніву, схема була провернута у спайці між людьми Міндіча там (в НКРЕКП. — Ред.) і в "Енергоатомі", — вважає нардеп.

Справді, якщо вдатися до аналізу публічної інформації, серед членів "незалежної" НКРЕКП досі лишається чимало людей, яких так чи інакше можна пов’язати з Міндічем та одним із головних фігурантів справи "Мідас" ексміністром енергетики Галущенком.

Передовсім це, звичайно, начальник юридичного департаменту НКРЕКП Дмитро Миронюк. Його брат Ігор Миронюк, є фігурантом "плівок Міндіча" на прізвисько Рокет. На початку січня Ігорю Миронюку, як фігуранту справи "Мідас" було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Але його брат, як бачимо, і досі займає тепле місце у структурі енергетичного регулятора.

Інший фігурант "плівок Міндіча" — член НКРЕКП Сергій Пушкар. Раніше він був виконавчим директором з правового забезпечення АТ "НАЕК "Енергоатом", і засвітився, за даними Ярослава Железняка, як отримувач $20 тис. від Міндіча.

При цьому, за даними джерел УП, четверо із нині діючих членів НКРЕКП входили до орбіти колишнього міністра енергетики Германа Галушенка. Це голова Комісії Сергій Власенко (раніше працював заступником Галущенка в Міненерго), Руслан Слободян, Костянтин Ущаповський та Олександр Формагей.

Білі і пухнасті

Вже після того, як оборудка з рішенням НКРЕКП та аукціоном "Енергоатому" набула широкого розголосу, а від низки народних депутатів посипалися обіцянки залучити до справи НАБУ і згадки про кримінальну відповідальність за статтею КК 323-1 (незаконне використання інсайдерської інформації) з’явилася реакція від причетних трейдерів і навіть "Енергоатому".

Першим зреагував "Д.Трейдінг", який ініціював скасування контракту з "Енергоатомом", укладеного за результатами торгів 14 січня. Паралельно компанія спробувала переконати громадськість, що її майже вдвічі вища від звичайного закупівля (нагадаємо, на злощасному аукціоні компанія Ріната Ахметова закупила 380 МВт, тоді як, за даними Геруса, в середньому за декаду – 200) — це начебто звичайна історія з відкритими торгами.

"Д.Трейдинг ініціює процедуру дострокового припинення договору з Енергоатомом

Д.Трейдинг офіційно звернулася до державної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" із пропозицією припинити подальше виконання взаємних зобов’язань за договором, укладеним за результатами останнього аукціону, за згодою сторін. Компанія, як і понад 100 інших учасників, брала участь у відкритому аукціоні в повній відповідності до всіх законних процедур. Водночас це рішення ухвалене з огляду на критичні оцінки з боку експертного середовища щодо зовнішніх обставин та умов, у яких проводився аукціон і які не залежали від компанії. Для ДТЕК бездоганна репутація є безумовним пріоритетом", — йдеться, зокрема, у дописі "Д.Трейдінг" на офіційній сторінці компанії у Facebook.

Щобільше, 26 січня "Енергоатом" отримав від компанії Ахметова 164 млн грн як добровільну компенсацію.

164 мільйони це, напевно, не так і погано. Але лишається питання ще понад 200 млн грн — адже якщо підрахунки Андрія Геруса вірні, то "Д.Трейдінг" мав заробити приблизно 20% з 2 млрд, або близько 400 млн грн.

Вже після заяви "Д.Трейдінг" з’явилася явно вимушена реакція "Енергоатому". Ярослав Железняк опублікував у себе лист державної енергокомпанії до трейдерів, де вона "звертається із пропозицією" про розірвання на добровільній основі договорів, укладених за результатами аукціону 14 січня.

Втім, судячи з відсутності масових реакцій, трейдери, що заробили на оборудці, поки не поспішають ставати у чергу на відшкодування коштів. У всякому разі "Телеграф", проаналізувавши сайти причетних енергокомпаній, знайшов, окрім "Д.Трейдінг", лише одну фірму, яка добровільно погодилася розірвати контракт — "Таргет Енерджі" (аномально закупила на 350% більше від звичайно обсягу).

Хоча і та у своєму публічному повідомленні підкреслила, що закиди про інсайдерську торгівлю і змову – це, мовляв, не що інше, як оціночні судження. А погодилися на пропозицію "Енергоатому" вона лише тому, що прагне "єдності і процвітання держави".

Що далі

Ярослав Желєзняк, який наразі є головою ТСК щодо розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, вже анонсував, що 29 січня засідання Комісії буде присвячене цьому питанню. Також він пообіцяв звернутися щодо оборудки з прайс-кепами до НАБУ.

Адже, судячи з усього, окрім двох згаданих компаній, ніхто більше не планує повертати наварені на державі гроші.

"Станом на зараз (на обід 26 січня. — Ред.) щодо розірвання того контракту від "Енергоатому" новин немає. І скоріш за все, не буде (більшість компаній встигнуть все отримати і вивести гроші). Від уряду за цей час: жодного пояснення, жодної реакції і жодної дії… Тож, в цей четвер, 29 січня о 10:00 проведемо засідання ТСК щодо корупції у державних енергетичних підприємствах на основі кейсу операції "Мідас" та скандалу 14 січня з продажем електроенергії перед підняттям прайс-кепів", — повідомив нардеп.

Цікаві факти

Наглядова рада "Енергоатому". Однією із причин проблем, що спостерігаються в "Енергоатомі" в останні роки, вважається незадовільна робота наглядової ради державної компанії. Після "міндічгейту" прем'єр Юлія Свириденко пообіцяла перезавантаження наглядових рад низки державних компаній і передовсім "Енергоатому". 31 грудня з’явилося повідомлення про, начебто, оновлення НР компанії і переобрання 4 її незалежних членів. Тільки от, як зазначає Железняк, членів хоча й переобрали, але досі не призначили. Відтак формально "Енергоатом" досі лишається без вищого керівного органу.

ТОВ "Енерго Збут Транс", друга у переліку компаній, що наварилися на оборудці з прайс-кепами, належить "Укрзалізниці". Компанія вже не раз згадувалася, як учасник оборудок на енергетичному ринку. Зокрема, у серпні 2021 року ЗМІ писали про завдані нею збитки державі у розмірі близько 2 млрд грн. Останнє повідомлення в розділі "новини" на сайті компанії стосується збільшення НКРЕКП прайс-кепів 16 січня. Жодних заяв щодо розірвання спірного договору у мережі виявити не вдалося.

Вже згадане ТОВ "Таргет Енерджі" (третя за обсягами закупівлі у результаті спірного аукціону) – рух "Чесно" пов'язує з нардепом від "Батьківщини" Олегом Мейдичем. Взагалі бенефіціаром фірми є Денис Коник, але зв’язок простежується через спільну участь у ТОВ "Полк Імені Івана Сірка" та Асоціацію спортивної боротьби Вінниччини. Розслідувач Бондаренко додає, що, ймовірно, до орбіти Мейдича належать і два інших учасники оборудки – ТОВ "УПС ТРЕЙДІНГ" та ТОВ "ЕНЕРДЖІ СТОР ГРУП", які він контролює разом із Вадимом Проценком, топменеджером Олега Бахматюка.

"ДЕ.Трейдінг" — ще одна цікава компанія, якій пощастило придбати 14 січня задешево нетипово багато електроенергії (на 149% більше). Попри співзвучність назв, ця компанія жодним чином не стосується Ахметова. Її бенефіціарами вказані Андрій Зінатуллін та скандальний екснардеп Максим Єфімов (вони також співвласники у "Донбасенерго).

"Телеграф" має намір звернутися із запитами до уряду, АМКУ та правоохоронних органів, аби дізнатися їхню позицію щодо фактів, котрі свідчать про ознаки інсайдерської змови. Редакція слідкуватиме за розвитком подій навколо прайс-кепів. Не перемикайтеся.