Війна закінчиться за кілька тижнів? Що треба знати про новий "мирний план" США та Росії

У цій "імітації бурхливої діяльності" може бути мало хорошого для України

Росія та США таємно співпрацюють над новими планами щодо завершення війни в Україні. Таку інформацію з посиланням на свої джерела в Москві та Вашингтоні розповсюдило видання Axios.

Своєю чергою, за інформацією видання Politico, рамкова угода про припинення війни в Україні може бути досягнута до кінця листопада, або ж навіть до кінця цього тижня.

З чим може бути пов'язане таке пожвавлення перемовного треку та які ризики для України тут проглядаються, розібрався "Телеграф".

"Російська позиція почута"

За даними Axios, новий мирний план нібито складається з 28 пунктів, а його розробкою займається спеціальний посланець Трампа Стівен Віткофф, який обговорює його втілення з представником Путіна Кирилом Дмитрієвим.

Деталі плану поки що не розголошуються. Зокрема, невідомо, як там вирішується питання територій, яке залишається принциповим як для України, так і для РФ. Втім, дуже насторожує, що Дмитрієв, за інформацією Axios, радіє з того, що "російська позиція дійсно почута". А там, де радіють росіяни, для українців, вочевидь, мало приводів для оптимізму. Але! В цій ситуації постає декілька ключових питань:

Чи дійсно існує мирний план?

І взагалі чи відчутне пожвавлення переговорного треку між РФ та США? На думку колишнього посла України в США Володимира Єльченка, це скоріш імітація бурхливої діяльності, інспірована росіянами.

– Вони розуміють, що не можуть досягнути цілей, що поставлені Путіним, тобто захопити Донбас до кінця року. Тому шукають вихід з цієї ситуації, щоб затягти переговорні процеси і втягнути Україну в чергові псевдоперемовини, а тим часом продовжувати воювати, – пояснює Єльченко "Телеграфу".

Своєю чергою, нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко вважає, що якісь контакти між росіянами та американцями дійсно можуть відбуватися, але говорити про доконаний "таємний план" поки передчасно.

– Можливо це просто канал, в рамках якого відбувається спілкування. В американській політиці це було, наприклад, під час В'єтнамської війни. Це нормальна історія для дипломатичних традицій. Можливо, Трамп намагається все ще якось вирішити питання і він веде не стільки серйозні перемовини, скільки зондує ґрунт з росіянами через Віткоффа, Дмитрієва. Та я не вірю, що це призведе до якогось результату, – каже Мережко, коментуючи ситуацію "Телеграфу".

Втім, на думку політичного аналітика Ігара Тишкевича насправді в інформації Axios немає нічого сенсаційного, адже контакти між РФ і США ніколи і не припинялися.

– Так, мирний переговорний трек був поставлений на паузу, однак РФ не зупиняла не на секунду спроби знайти підхід до Трампа з точки зору вигоди. Робочі процеси на рівні Віткоффа — Дмитрієва продовжуються. РФ розмовляє з США про можливості співпраці і вигоду обох сторін, де російсько-українська війна це просто маленький фактор, який заважає почати великі проєкти. А ми ведемо діалог по-іншому: ми жертва агресії, тому допомагайте нам. Для Трампа це менш вигідно, – запевняє Тишкевич в коментарі "Телеграфу".

Що справді вигідно Трампу, так це відірвати РФ від Китаю.

– Нікуди не поділося бажання Трампа вийти на певний контур мирного процесу по Україні без участі Китаю і за рахунок співпраці з РФ зіграти проти Пекіну. Тому Трамп не відкинув ідею співпрацювати з РФ в економічній і політичній сферах. Та цей трек гальмувався через масштабні вимоги РФ. США б могли з ними погодитись, та тут питання в позиції ЄС, який не в захваті від масштабних компромісів з РФ, – додає Тишкевич.

Друге ключове питання…

Чому переговорний трек пожвавився саме зараз?

Що такого відбувається? Як пише Axios, цитуючи посланця Путіна, США зараз пояснюють Україні і ЄС вигоди від миру на умовах РФ під акомпанемент "успіхів Росії на полі бою".

– Давайте згадаємо риторику Путіна, що вони перемагають, досягають успіхів на фронті, і риторику Трампа, що Україні треба погоджуватись, бо вона втратить більше. Що відбувається на фронті зараз? Важка ситуація. Відповідно, Путін може сказати, що от бачите, ми брали час і маємо певні успіхи. Це й означає, що переговорний трек можна пожвавити і РФ спробує продемонструвати, що слова, які казав Путін, близькі до істини, – підкреслює Тишкевич.

І в цьому контексті постає третє ключове питання:

Чи будуть США тиснути на Україну?

Звичайно, на загал українська офіційна позиція залишається непохитною.

– Якщо це все правда і це серйозні перемовини, то для нас це погано, адже неприпустимо вирішувати долю України за її спиною. Особливо, якщо йдеться про якісь поступки, в тому числі територіальні. Все це тоді нагадує Мюнхен 1938 року. Але американці розуміють, що навіть коли вони і досягнуть якогось результату, то нав'язати Україні нічого майже неможливо, – запевняє Олександр Мережко.

Та чи так вже неможливо? Перший аргумент не на користь України – "Міндічгейт", зазначає у свою чергу Тишкевич.

– Крім того, на користь того, що США оцінюють, чи можна знову тиснути на Київ, це візит до України міністра армії США [Дена Дрісколла]. Так, до кінця Трамп не вірить Путіну. Логічно. Але є тривожні новини з України, і логічно відправити свого чиновника, щоб він оцінив ситуацію на місці. І залежно від того, з чим він повернеться, буде сигнал з Білого Дому: або Путін бреше і ми підтримуємо далі Україну (до певних меж), або ж Трамп знову повернеться до того, що у нас немає карт, – додає він.

Ба більше, США вже практикували радикальний тиск на Україну.

– Загадаємо ситуацію весни 2025 року, коли Україні певний час просто не передавали розвідувальні дані. А якщо це відбувається не тиждень, а два, три… Плюс економічні важелі впливу. Можливо, безкінечно казати про принциповість, але ключове питання економічного ресурсу. Половина нашого бюджету – це допомога, – пояснює Тишкевич.

Так, здебільшого це європейські гроші, але…

– З ким у ЄС формально підписані союзницькі зобов'язання? З Україною чи США? З США! Є питання політики твого союзника (США) і твого партнера (України). З точки зору довгострокової перспективи, коли питання стоїть руба, кого ЄС обере, союзника чи партнера? Гадаю, відповідь очевидна – союзника, – резюмував Ігар Тишкевич.

Однак в парламенті скептично налаштовані щодо ефективного тиску на Україну для продавлювання миру на умовах РФ.

– Звісно, американці можуть спробувати натиснути, але це неодмінно вийде в публічну площину. І натиснути вже буде складно. Адже мова йде про суспільство, парламент. А Трамп не хотів би, щоб це виглядало так, що він відкрито тисне на країну і вимагає поступок агресору, щоб ми погодились на умови, які будуть капітуляцією і передумовою для знищення держави. Трамп не хоче цього, він хоче бути популярним, виглядати красиво, – зазначає Олександр Мережко.