Прихисток від бід чи забуте Богом місце? В Україні є село, яке майже на межі зникнення

Село пережило колективізацію, розкуркулення та репресії, а також Голодомор

Назва цього села звучить так, ніби це не географічна точка на мапі, а місце спокою — своєрідний "притулок" від шуму. Вона асоціюється з безпекою та затишком — а йдеться про населений пункт на Хмельниччині, який ніби нагадує про часи, коли люди шукали прихистку.

Що варто знати

• Назва поселення походить від слова "притулок", адже історично воно слугувало безпечним сховком для людей під час воєн та епідемій
• У радянські часи мешканці села пройшли через розкуркулення та три хвилі голоду
• У селі залишилося близько 20 жилих хат, а через відсутність магазинів продукти сюди привозять лише раз на тиждень

Село Притулівка було засноване у 1600 році. У 1905 році, згадуються два окремі населені пункти — Притулія Зелена, де була церква, та Притулія Мурована.

Після поразки українських визвольних змагань село опинилося під владою радянської Росії. У період СРСР місцеві жителі пережили колективізацію, розкуркулення та репресії. У 1932–1933 роках мешканці постраждали від Голодомору. Після Другої світової війни, у 1946–1947 роках, село знову пережило голод.

У 1987 році в Притулівці проходили зйомки художнього фільму "Циганка Аза". З 1991 року село входить до складу незалежної України.

Звідки пішла назва

Назва "Притулівка" походить від слова притул або притулок — тобто місця, де шукали прихистку. За однією з версій, так називали поселення, яке служило прихистком під час епідемій, війн чи стихійних лих, або ж його обирали люди, що хотіли оселитися "у затишному місці" серед природи.

Сьогодні село відоме своєю невеликою кількістю жителів, значною кількістю покинутих хат, відсутністю повноцінної інфраструктури й тим, що доставка продуктів у Притулівку відбувається лише раз на тиждень — тут немає ні магазину, ні медпункту.

Місцева жителька у 2023 у коментарі "Суспільному" розповідала, що в селі лишилося приблизно 20 помешкань, де ще живуть люди. Місцеві стали покидати село, коли не стало колгоспів, за її словами.

Раніше "Телеграф" розповідав, як раніше називалася нацкоротша вулиця Харкова. Їй можливо 220 років.