Паркінг не головне? Що насправді ховається за ідеєю Кличка забудувати Пейзажну алею

У 2018 році столична влада пообіцяла киянам нову зелену зону на історичних схилах Старокиївської гори. Але вже за чотири роки за зачиненими дверима кабінетів швиденько переписала документи під капітальну підземну стоянку на 320 паркомісць. Замість обіцяного парку місто отримає паркінг — черговий масштабний бетонний об'єкт, який водночас дивним чином розв'язує проблеми осіб з найближчого оточення мера.

"Телеграф" дослідив хронологію подій, і дійшов висновку, що, можливо, паркінг у всій цій історії зовсім не головне.

Обіцяли парк, будують стоянку

На Пейзажній алеї, схоже, таки буде паркінг. 18 червня Київрада проголосувала за рішення, яке остаточно відкриває шлях до цього будівництва. У документі (поки на сайті Київради доступний лише проєкт) йдеться про передачу ділянки площею 4,0680 га з кадастровим номером 8000000000:91:157:0004 комунальному об'єднанню "Київзеленбуд".

Паралельно депутати змінили категорію земель та вид цільового призначення ділянки. Воно наразі стало "для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення".

Хоча такий вид ЦП не передбачає спорудження паркінгів, для забудови Старокиївської гори це не стане перешкодою. Адже з формального погляду це буде не зовсім паркінг, а "споруда подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття". У всякому разі саме так вказано у проєкті Детального плану території (ДПТ), який, власне, і передбачає будівництво бетонного об'єкта на 320 паркомісць в історичній місцевості.

Рішення Київради вчергове привернуло увагу до цієї забудови та викликало неабияку критику громадськості. Адже територія, де хочуть споруджувати паркінг, має відразу декілька охоронних статусів, що підтверджено цілою низкою урядових рішень. А будь-яке будівельне втручання несе неабиякі ризики знищення шару, надзвичайно цінного з історичного та археологічного поглядів.

Також відомо, що проти цієї забудови категорично виступає Міністерство культури. "Знищення пам’ятки археології національного значення заради побудови підземного паркінгу на Старокиївській горі є неприпустимим", — вважають у міністерстві.

Але поки громадськість та активісти обурюються свіжим рішенням Київради, поза суспільною увагою залишився один показовий факт. Насправді Київрада… вже раніше передавала цю саму землю "Київзеленбуду". Це відбулося ще у 2018 році. "Телеграф" знайшов відповідне рішення за підписом Віталія Кличка.

Щоправда, тоді ділянка була на гектар більшою та мала інший кадастровий номер. А найголовніше — жодного паркінгу там і близько не передбачалося. Там мав бути парк, і нічого крім парку.

То чому ж так сталося, що у Кличка раптом з’явилася ідея паркінгу? Маємо версію, яка все логічно пояснює.

Чотири роки тиші та "несподіване" доручення по ДПТ від Непопа

Хоча ухвалене 2018 році рішення про створення парку передбачало, що "Київзеленбуд" має оперативно оформити право користування ділянкою і вжити заходів щодо створення парку, КП, яким тоді керувала Наталя Бєлоусова (наразі підозрюється в корупції і втікла за кордон. — Ред.), схоже, палець об палець не вдарило, аби його виконати. Інакше б про стоянку сьогодні ніхто б і не згадував, а кияни б гуляли новим парком на Пейзажці.

В "Київзеленбуді" явно на щось чекали. Але на що саме? Це стало зрозумілим, коли у 2022 році почалися рухи щодо розробки нового Детального плану територій, причому конкретно щодо цієї ділянки.

Характерно, що розробку цього ДПТ намагалися замаскувати під "модифікацію" старого, більш глобального плану територій у цьому районі, начебто ще 2016 року. Але журналісти ЛБ за допомогою експертів з містобудування вирахували цю маніпуляцію – ДПТ, де з’явився паркінг, був свіжою ідеєю, запущеною з подачі заступника Кличка Вячеслава Непопа.

Саме він, як свідчать документи на сайті КМДА, у травні 2022 року дав відповідне доручення Департаменту містобудування та архітектури з метою "опрацювання питання проєктування паркінгу як об’єкту подвійного призначення".

Після цього, власне, відбувся поділ ділянки, де вже на той час мав бути парк, і зменшення загальної його території з 5,5 до 4,6 гектара. А у жовтні 2024 року був опублікований і розроблений за дорученням заступника Кличка ДПТ із зазначенням розташування паркінгу і ще однією цікавою деталлю. Власне, найцікавішою у всій цій історії.

Під шумок

Взагалі детальні плани територій – дуже конкретна річ. Хоча вони, виходячи з назви, насичені різноманітними деталями, їх розробники стараються не акцентувати на зайвих позиціях. Ось і у ДПТ провулка Киянівський, який передбачає будівництво паркінгу, ви не побачите зайвих споруд, наприклад будинків, що стоять вздовж самого провулку.

Окрім одного. Цей будинок за адресою пров. Киянівський, 12, що явно не має жодного відношення до паркінгу, позначений на детальному плані окремо. Із зазначенням, що це незаселена житлова будівля на 1,2 тис. кв. м, яка має бути реконструйовано в "громадську офісну будівлю" площею 2 тис. кв. м.

Чому цей момент є важливим? Мінімум з двох причин.

По-перше, внесення цієї споруди у Детальний план територій означає, фактично, легалізацію її перебудови (чи як зазначено в ДПТ — "реконструкції").

Для розуміння нагадуємо: об’єкт знаходиться в охоронюваній зоні, і отримати окремо дозвіл щодо будівельних робіт на ньому, з огляду на існуючі заборони, майже гарантовано було б нереальною історією.

По-друге, ДПТ окрім, власне, спорудження паркінгу, передбачає ще й інженерне забезпечення – проведення систем водо- та газопостачання, мереж каналізації, електрики тощо. І всі ці "бонуси" наш будинок фактично отримує "під шумок", в процесі будівництва паркінгу. Важко уявити, скільки б власникам будинку довелося платити, аби все це робити в індивідуальному порядку. Ну і знову-таки – питання дозволів. Зовсім не факт, що було б просто отримати дозвіл, наприклад, на прокладення каналізації, враховуючи, що копати в історичному шарі заборонено.

Ну а тепер про те — кому ж це так пощастило. Насправді "Телеграф" вже про це писав – і земельна ділянка, де зараз розташовано закинутий будинок, і, власне, сама будівля належать досить непересічній особі на ім’я Ангеліна Осадча. Варто звернути увагу коли права на цю нерухомість було зареєстровано — у грудні 2021 року.

Цікава пані Осадча тим, що прямо зараз очолює дві структури, пов’язані з мером Києва: Благодійну організацію "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ФОНД КЛИЧКО" та компанію ТОВ "К-КАПІТАЛ", власником якої є брат київського очільника Володимир.

Збираємо пазл

Ну а тепер, щоб зрозуміти, як, а головне чому заповідні схили Старокиївської гори хочуть перетворити на будівельний майданчик, просто поглянемо на хронологію подій.

• Листопад 2018 року. Київрада ухвалює рішення про створення парку на 5,58 га. Жодних підземних паркінгів чи капітальних споруд там немає навіть у планах.
• 2018–2022 роки. Повний анабіоз комунальників. Керівництво "Київзеленбуду" нічого не робить для оформлення землі. Парк залишається лише на папері, а схили заростають чагарниками.
• Грудень 2021 року. Директорка "Фонду Кличко" та керівниця компанії Володимира Кличка Ангеліна Осадча офіційно оформлює на себе ділянку та закинутий будинок на 1,2 тис. кв. м за адресою провулок Киянівський, 12, розташований упритул до майбутнього парку. Об'єкт затиснутий охоронними зонами і, ймовірно, має питання щодо підключення до комунікацій.
• Травень 2022 року. Усього за кілька місяців після того, як соратниця мера купує проблемну нерухомість, КМДА прокидається від чотирирічного сну. Заступник Кличка В'ячеслав Непоп підписує доручення терміново розробити ДПТ під підземний паркінг подвійного призначення.
• Жовтень 2024 року. Проєкт ДПТ виходить на світло. Окрім самого паркінгу, розробники чомусь окремо малюють на плані приватний будинок Осадчої, зазначаючи його реконструкцію під комерційний офіс на 2 тис. кв. м. Бонусом у проєкт закладають прокладання нових інженерних мереж та каналізації.
• 2024–2026 роки. Спроби піарників КМДА виправдати доцільність будівництва паркінгу в охоронюваній зоні. Київська влада переконує містян, що залізобетонний чи то бункер, чи парковка на Пейзажці — це головна безпекова і транспортна потреба столиці, яка нічого не порушує. А про явні "бонуси" для "будинку Кличка" (перепрошуємо, Осадчої) – ні слова.

На фоні всього цього чомусь згадується, як у листопаді 2024 року, коли Київрада мала голосувати за скандальний ДПТ для паркінгу на Старокиївській горі, Кличко вийшов із заявою, що, цитуємо: "Можливо, не всі зрозуміли, що саме збирається зробити місто поруч із Пейзажною алеєю".

Ні, Віталію Володимировичу, якщо скласти до купи всі факти, то тут, схоже, все якраз зрозуміло. І таке відчуття, що паркінг у всій цій схемі — зовсім не головне. У всякому разі не настільки, як будинок Осадчої, що має стати офісним центром.

Наразі відомо, що дехто з активістів вже звернувся до прокуратури, аби та перевірила, чи правомірною є передача частини Старокиївської гори під забудову.

"Телеграф" буде слідкувати, чим закінчиться вся ця історія. Не перемикайтеся.