Мільярди з розетки: хто заробляє на світлі під час війни

Споживач сьогодні платить більше, щоб завтра електромережі працювали краще, але модернізація залишається на папері

Українська енергетика у перманентній кризі через війну, але є сегмент, який ця криза, схоже, зовсім не обходить – обленерго. У цьому сегменті активно заробляють Ахметов, Коломойський, Суркіси, Бойко з Льовочкіним, Григоришин та компанії, які пов’язують з росіянами.

"Телеграф" розбирався, звідки береться "фінансова стабільність" обленерго, склав рейтинг, хто і скільки заробляє на розподілі електроенергії, та дослідив, чи відповідають преференції для цього сектору взятим ним зобов’язанням.

"Непомітний" сегмент: обленерго, про які не говорять, але які заробляють стабільно

Поки фахівці сперечаються про доцільність підняття НКРЕКП прайс-кепів на догоду трейдерам та власникам розподіленої генерації, обговорюють корупцію в "Енергоатомі" та перспективи відключень світла через обстріли і проблеми на електростанціях, поза публічним полем дискусії лишається цілий сегмент енергетики. Мова про регіональних операторів розподілу електроенергії, або так звані обленерго.

Обленерго сьогодні стабільно і без зайвого шуму продовжують "стригти енергетичні купони", так наче енергетична криза їх не надто обходить. І не тому, що вони всі із себе "ринкові" і "конкурентні", якраз навпаки.

Причина цієї стабільності не в ринковій кон’юнктурі, вона закладена у самій моделі регулювання тарифів на розподіл електроенергії, яка дозволяє обленерго, навіть попри кризи, залишатися прибутковими. Мова йде, зокрема, про так звану "інвестиційну" складову тарифів для обленерго (про неї нижче).

Ринок без конкуренції: 25 монополій з гарантованим доходом

Класичних регіональних обленерго, що забезпечують розподіл електроенергії для населення та бізнесу, сьогодні нараховується 25. Саме їхні назви щомісяця бачать споживачі у платіжках за електроенергію.

"Телеграф" проаналізував фінансові показники кожної з цих 25 компаній за 2025 рік і, відверто кажучи, був дещо здивований: в умовах війни та загальної енергетичної кризи абсолютна більшість операторів системи розподілу електричної енергії (ОСР) показала чисті прибутки на рівні десятків і сотень мільйонів, а подекуди — і мільярдів гривень.

Хто сьогодні збирає вершки з енергорозподілу — рейтинг чистого прибутку обленерго за 2025 рік

Якщо подивитися на структуру власності, українські обленерго переважно поділені між кількома великими фінансово-промисловими групами.

"Телеграф" на підставі даних аналітичної системи YouControl склав рейтинг згаданих груп за показником чистого прибутку. (Зауважимо, що деякі обленерго перебувають під змішаним контролем відразу декількох ФПГ, або мають і державну частку, тож їх умовне віднесення до групи відбувалося за розміром частки, а також за даними з YouControl щодо контролю певною групою).

№ 1 Група ДТЕК ~ 3,06 млрд грн чистого прибутку (ч. п.) за 2025 рік

Найприбутковіший портфель обленерго в Україні сьогодні контролює енергетичний холдинг ДТЕК Ріната Ахметова. Нагадаємо, останніми днями увагу до заробітків олігарха привернула публікація агентства Bloomberg, яке виявило купівлю апартаментів у Монако за 550 млн доларів.

До групи ДТЕК належать:

• АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" (425,5 млн грн ч. п. за 2025 рік) (Рінат Ахметов — бенефіціар 82,42%).
• АТ "ДТЕК Одеські електромережі" (1,18 млрд грн ч. п. за 2025 рік) (Рінат Ахметов — 72,21%).
• ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" (1,24 млрд грн ч. п. за 2025 рік) (Рінат Ахметов — 100%).
• ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (1,81 млрд грн ч. п. за 2025 рік) (Рінат Ахметов — 100%).
• АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" (1,6 млрд грн ЗБИТКІВ за 2025 рік) (Рінат Ахметов — 100%) (єдина збиткова компанія у групі ДТЕК, що не дивно, враховуючи, що мережі цього оператора переважно знаходяться на окупованих територіях. — Ред.).

№ 2 Група братів Суркісів ~ 1,863 млрд грн чистого прибутку за 2025 рік

Власники ФК "Динамо" бізнесмени Григорій та Ігор Суркіси (які раніше потрапляли в гучний скандал, пов’язаний зі звинуваченням в розкраданні коштів напівдержавного "Запоріжжяобленерго") на сьогодні продовжують заробляти на розподілі електроенергії. Вони мають відношення до двох операторів розподілу, ділячи частки прибутку від них з підсанкційним Геннадієм Боголюбовим із групи "Приват".

• ПрАТ "Львівобленерго" (825 млн грн ч. п. за 2025 рік) (41,77% — Ігор Суркіс, 31,36% — Геннадій Боголюбов).
• АТ "Прикарпаттяобленерго" (1,038 млрд грн ч. п. за 2025 рік) (43,24% — Ігор Суркіс, 31,1% — Геннадій Боголюбов).

№ 3 Група "Приват" (Ігор Коломойський та партнери) ~ 1,326 млрд чистого прибутку за 2025 рік

Попри те, що Ігор Коломойський вже кілька років перебуває за ґратами і має підозри за цілою низкою кримінальних статей, зокрема і щодо розкрадання в галузі енергетики, пов’язані з ним обленерго (за даними YouControl, вказані нижче компанії мають відношення до корпоративної групи "Приват"), схоже, продовжують приносити йому та його партнерам стабільний дохід. Серед обленерго в цій умовній групі:

• АТ "Чернігівобленерго" (13,8 млн грн ч. п. за 2025 рік) (LARVA INVESTMENTS LIMITED, Кіпр — 24,99%, BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED, Кіпр — 23,20%, UA ENERGY DISTRIBUTION HOLDING LIMITED, Кіпр — 25%, ТОВ "АНБ УКРАЇНА" — 9,99%, ТОВ КУА "Сварог Ессет Менеджмент" — 8,66%).
• АТ "Полтаваобленерго" (1,155 млрд грн ч. п. за 2025 рік) (Прямо вказана частка Ігоря Коломойського — 36,11%).
• АТ "Тернопільобленерго" (77,7 млн грн ч. п. за 2025 рік) (LARVA INVESTMENTS LIMITED, Кіпр — 15,10%, BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED, Кіпр — 24,99%. Хоча ще 50,99% володіє держава через АТ "Українські розподільні мережі", YouControl відносить компанію до групи "Приват").
• АТ "Сумиобленерго" (80 млн грн ч.п. за 2025 рік) (Тут власність також розподілена – 25% належить державі, через АТ "Українські розподільні мережі", інші належить офшорам — LARVA INVESTMENTS LIMITED, Кіпр — 24,99%, BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED, Кіпр — 24,99%, UA ENERGY DISTRIBUTION HOLDING LIMITED, Кіпр — 18,50%).

№ 4 Група VS Energy ~ 543 млн грн чистого прибутку за 2025 рік

Помітну частину ринку в Україні — 5 потужних обленерго — традиційно формували компанії групи VS Energy. Це інвестиційна група, бенефіціарами якої називали пропутінських російських олігархів Євгена Гінера, Міхаїла Воєводіна та Олександра Бабакова.

У 2023 році українські активи групи (зокрема, і її обленерго) було арештовано і розпочато розгляд справи щодо їхньої націоналізації. Також було накладено санкції на осіб, пов’язаних з групою. Але станом на кінець 2025 року відомо, що судові суперечки щодо націоналізації досі не завершені.

У самій групі переконують, що росіяни не мають відношення до цих активів. Наразі, якщо судити з даних YouControl, формальними власниками обленерго групи продовжують лишатися українське ТОВ "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ" та нідерландська "ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕШНЛ Н.В.", бенефіціарами ж вказано низку осіб з громадянством Латвії та Німеччини, серед яких Марина Ярославська. ЗМІ про неї писали, що вона є дружиною Євгена Гінера і що у неї раніше був російський паспорт.

До розподільних активів групи відносять:

• АТ "Житомиробленерго" (479 млн грн ч. п. за 2025 рік) (ТОВ "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ", Україна, — 19,98%, "ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕШНЛ Н.В.", Нідерланди — 75,55%).
• АТ "Кіровоградобленерго" (43 млн грн ЗБИТКІВ за 2025 рік) (ТОВ "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ", Україна, — 21,25%, "ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕШНЛ Н.В.", Нідерланди — 51,64%).
• АТ "Рівнеобленерго" (167 млн грн ч. п. за 2025 рік) (ТОВ "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ", Україна, — 9,91%, "ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕШНЛ Н.В.", Нідерланди — 83,32%).
• АТ "Херсонобленерго" (203 млн грн ЗБИТКІВ за 2025 рік, що не дивно, враховуючи ситуацію) (ТОВ "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ", Україна, — 5,48 + 94,51%).
• АТ "Чернівціобленерго" (143 млн грн ч.п. за 2025 рік) ((ТОВ "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ", Україна, — 26,85 + 69,92%).

№ 5 Група Бойка/Льовочкіна ~ 419 млн грн чистого прибутку за 2025 рік

Колишні функціонери часів Януковича — ексміністр енергетики Юрій Бойко та ексголова адміністрації президента-втікача Сергій Льовочкін також застовпили собі "абонементи" від держави у вигляді обленерго. Про їхні намагання зберегти прихований вплив "Телеграф" вже чимало писав, але тут пряма власність.

До розподільних активів групи відносять:

• ПрАТ "Закарпаттяобленерго" (380 млн грн ч. п. за 2025 рік) (сестра Сергія Льовочкіна Юлія — 50%).
• ПрАТ "Волиньобленерго" (38,9 млн грн ч. п. за 2025 рік) (Син Юрія Бойка Анатолій — 75,48%).

№ 6 Група "Енергетичний стандарт" — 372 млн грн чистого прибутку за 2025 рік

Ще один пул обленерго пов’язують з бізнесменом Костянтином Григоришиним та його групою "Енергетичний стандарт". Наразі бізнесмен перебуває під санкціями, а БЕБ і СБУ висунули йому підозру пов’язану з маніпуляціями навколо його ж обленерго — він, нібито, фіктивно отримував там заробітну плату за посаду голови правління. Правоохоронці інкримінують йому те, що його зарплата у 6 разів перевищувала той максимальний рівень, дозволений НКРЕКП. Це, за версією слідства, робилося це умисне, аби обійти заборону на виведення капіталу з підприємств енергетичного сектору. Зауважимо: вважається що він має власність також і в обленерго, які відносять до групи "Приват".

До цієї групи відносять:

• АТ "Вінницяобленерго" (369 млн грн ч. п. за 2025 рік) (формальний бенефіціар з 72,44% — Уманська Олена Петрівна, екскерівниця ТОВ КУА "Сварог Ессет Менеджмент" з орбіти Григоришина).
• АТ "Черкасиобленерго" (2,8 млн грн ч. п. за 2025 рік) (ТОВ КУА "Сварог Ессет Менеджмент" — 25,58%, ФДМУ через ПАТ "Українська енергозберігаюча сервісна компанія" — 25,00%, Міненерго через АТ "Українські розподільні мережі" — 46,00%). Попри те, що більша частка компанії формально перебуває у власності держави, з останніх публікацій схоже, що Григоришин продовжує зберігати над нею контроль.

№ 7 Група державних обленерго ~ 350 млн грн чистого прибутку за 2025 рік

Останнє місце у рейтингу займають обленерго з переважною державною участю. Серед них, зокрема:

• АТ "Харківобленерго" (65% — держава через АТ "Українські розподільні мережі", ще 29,79% — Вадим Новинський) (10,7 млн грн ч. п. за 2025 рік).
• АТ "Запоріжжяобленерго" (наразі держава вказана засновником 100%) (13,8 млн грн ч. п. за 2025 рік).
• АТ "Миколаївобленерго" (100% засновник держава) (224 млн грн ч. п. за 2025 рік).
• АТ "Хмельницькобленерго" (70% держава через АТ "Українські розподільні мережі" + компанії, пов'язані з Ахметовим) (99 млн грн ч. п. за 2025 рік).

І є, нарешті, ще ТОВ "Луганське енергетичне об’єднання", яке у банкрутстві з 2013 року і з очевидних причин фінансових показників за минулий рік не показує.

Звідки беруться прибутки обленерго

Сегмент розподілу електроенергії в Україні наразі фактично є класичною регульованою монополією. Попри декларовану можливість вибору, насправді споживач не може обрати іншого оператора мереж — електроенергію до його будинку або підприємства доставляє саме те обленерго, на території якого розташований об’єкт, і власники якого свого часу вчасно "наклали лапу" на існуючі ще з радянських часів дроти.

Відповідно, ключове питання, прибутковості для начебто "ринкового" сегменту обленерго — визначається зовсім не ринком, а тарифом, який встановлює держава через НКРЕКП. На відміну від генерації чи трейдингу, де доходи залежать від ціни електроенергії, попиту, імпорту або навіть сезонних та погодних факторів, оператори систем розподілу працюють у значно передбачуванішій моделі.

І саме тут варто згадати головний елемент конструкції — інвестиційну складову тарифу, що формується за принципами так званого RAB-регулювання (Regulatory Asset Base). Це модель, за якої дохід компанії прив’язується не лише до поточних витрат, а й до "регуляторної бази активів" — тобто вартості мереж та інфраструктури, а також гарантованої дохідності на вкладений у них капітал.

Формально її логіка виглядає бездоганно. Регулятор закладає в тариф кошти, які компанії в обов’язковому порядку потім мають спрямувати на модернізацію мереж, заміну обладнання, цифровізацію обліку, підвищення надійності електропостачання та підготовку інфраструктури до воєнних ризиків.

Простіше кажучи, споживач сьогодні платить більше, щоб завтра мережі працювали краще. У цій конструкції інвестиційна складова — це не бонус для обленерго, а аванс довіри з боку держави та споживачів. Принаймні так це має виглядати в теорії.

На практиці ж все виглядає зовсім інакше. І тут питання: чи відповідає стабільна фінансова дохідність обленерго, по-перше, умовам у яких живуть інші сегменти ринку, по-друге — реальному обсягу виконаних обленерго інвестицій?

RAB без модернізації? Що показали звіти державних регуляторів

Аналіз звітних документів регуляторних органів, який провів "Телеграф", свідчить, що ключова умова — обов’язкове інвестування — виконується, схоже, хіба на папері.

Так, у публічному звіті керівника Державної інспекції енергетичного нагляду за підсумками 2025 року прямо зафіксовано системні проблеми з інвестиційним плануванням операторів систем розподілу. Зокрема, за результатами перевірок:

• у проєктах інвестпрограм на 2025 рік за зверненнями чотирьох ОСР визнано необґрунтованими 116 заходів на суму 2,5 млрд грн;
• у змінах до інвестпрограм на 2025 рік (42 звернення від 23 ОСР) — ще 38 необґрунтованих заходів на 190,1 млн грн;
• у проєктах інвестиційних програм на 2026 рік (66 звернень від 27 ОСР) — 106 заходів на 1,6 млрд грн також не підтвердили необхідності;
• у змінах до планів розвитку систем розподілу на 2025–2029 роки виявлено 22 необґрунтовані заходи на 245,1 млн грн;
• у проєктах планів розвитку систем розподілу на 2026–2030 роки — вже 234 заходи на 6,7 млрд грн визнані такими, що не мають належного технічного або економічного обґрунтування.

У перекладі на звичайну мову, це означає, що обленерго "малюють" інвестиційні заходи, аби мати обґрунтування для отримання RAB-тарифу, які або не дістали підтвердження їх необхідності, або просто не відповідали реальним потребам розвитку мереж. Мова у такому випадку йде про мільярди гривень.

Не менш показовими виглядають і результати самого регулятора. Згідно з досить свіжим, від 17 лютого 2026 року, звітом про виконання річного плану роботи НКРЕКП, інвестиційні програми операторів систем розподілу на 2026 рік взагалі не були схвалені.

Причини, зазначені у документі, виглядають симптоматично: ОСР подавали проєкти з порушенням вимог, без необхідних погоджень, без затверджених планів розвитку систем розподілу або з великою кількістю зауважень, які компанії тривалий час не усували.

Інакше кажучи, модель яку для обленерго забезпечує своїми нормативними документами регулятор — НКРЕКП, згідно зі звітами самого регулятора не працює належним чином.

У результаті виникає ключове питання всієї RAB-реформи: якщо прибутковість мережевого бізнесу вже забезпечена тарифом, але інвестиційна складова виконується не повною мірою, чи й взагалі не виконується, то чи не перетворилася модель стимулюючого регулювання з інструменту модернізації енергосистеми на механізм простого заробляння грошей власниками обленерго?

Думка фахівця

Ми попросили прокоментувати ситуацію першого заступника голови Комітету ВР з питань енергетики та ЖКГ Олексія Кучеренка, і він вважає, що це справді проблема, якій варто було б приділити серйозну увагу.

На його думку, першочергове питання, яке сьогодні варто ставити в контексті прибутків обленерго, має стосуватися не розміру цих прибутків, а того, як саме використовуються кошти тарифу, спеціально закладені в нього для інвестицій.

"Тариф їм затверджує НКРЕКП, і тому тут, безумовно, слушно поставити питання: а наскільки вони прозоро і ефективно використовують ці кошти тарифу? Бо їм тариф дається для того, щоб вони виконували інвестиційні програми", — зазначає народний депутат.

Він наголошує, що без реального (не паперового) аналізу інвестпрограм обленерго неможливо оцінити, чи справді відбувається модернізація мереж.

"Свого часу наша ТСК (Олексій Кучеренко очолював тимчасову слідчу комісію Верховної ради щодо порушень у сфері енергетики. — Ред.) хотіла "залізти" у їхні інвестиційні програми, аби встановити, що вони реально виконують, а що ні. І я впевнений, що там, вибачте, "кінь не валявся". Поки що їх, начебто, мала б контролювати НКРЕКП, але я переконаний, що там недостатній контроль за цим. Я знаю, як працюють регулятори в різних країнах — вони кожну залізяку перевіряють. А в нас це фактично "кабінетна регуляція", — говорить перший заступник голови енергетичного комітету.

Відтак, підкреслює Кучеренко, без реальних виїзних перевірок "у полі" оцінити, чи справді кошти використовуються на інвестиції, неможливо.

"Цифри інвестиційні можна намалювати будь-які, сказати, що там 99% виконали. Але щоб реально зрозуміти, що вони зробили з мережами, потрібен реальний контроль "в полях". Інакше ми цього не побачимо. Потрібен серйозний реальний аудит — не тільки фінансово-економічний, а господарський. Бо інакше незрозуміло, чи ці інвестиції взагалі існують, чи є лише на папері. І якщо такі факти раптом будуть доведені, то тут дуже серйозні питання щодо порушень, навіть змови, з боку регулятора. Бо, я так розумію, він же кожного року якось "закриває" їм ці інвестиційні програми та затверджує тариф. Щодо наслідків для обленерго, чи будуть такі факти давати підстави для скасування ліцензії? Теоретично, мабуть, так", — зазначає Кучеренко.

Замість підсумків

Для споживача уся ця RAB-конструкція означає доволі просту річ: у тарифі на розподіл він оплачує не лише доставку електроенергії, а й переплачує за інвестиційну складову, ефективність використання якої досить сумнівна. У розрізі однієї платіжки сума може й не дуже помітна, але коли таких платіжок сотні тисяч – набігають мільйони гривень, за які олігархи-власники обленерго якраз і мають можливість купувати собі ту саму нерухомість в Монако.

Для енергосистеми ж ситуація, коли кошти не інвестиції закладаються, але не використовуються реально, може створювати інший рівень ризику — поступове розходження між фінансовою моделлю та фізичним станом інфраструктури. У воєнних умовах це означає додаткову вразливість критичних енергооб’єктів, де будь-який недемонтований елемент може мати системний ефект.

У підсумку це виглядає як доволі зручна для власників обленерго модель: гарантований тарифом грошовий потік є, а от відповідальність за фактичне перетворення цих коштів у модернізовані мережі – практично відсутня.

Найближчим часом "Телеграф" планує вивчити ситуацію щодо використання обленерго коштів, закладених в їхніх інвестиційних програмах. Ми також маємо намір дослідити, чому державні обленерго показують на фоні "комерційних" значно нижчі показники, хоча працюють практично в однакових умовах. Не перемикайтесь.