Тариф на світло зросте для частини українців вже у травні: хто отримає захмарні платіжки і як їх зменшити

Із 1 травня в Україні завершується дія пільгового тарифу на електроенергію для домогосподарств з електроопаленням. Для тих, хто гріє будинок чи квартиру електрикою, ціна за кіловат-годину зросте майже вдвічі — з 2,64 до 4,32 грн.

"Телеграф" розповідає, кому прийдуть найбільші рахунки, чому це відбувається і чи є спосіб не переплачувати.

Рахунок на 8640 грн замість 5280: як зміняться платіжки для різних типів родин

До 30 квітня включно для власників домогосподарств з електроопаленням діє знижена ціна — 2,64 грн за кВт·год, але лише в межах 2000 кВт·год на місяць. Усе, що понад цей ліміт — оплачується за повним тарифом 4,32 грн. Із 1 травня пільга зникає, і всі платять однаково.

Найвідчутніше зростання — у тих, хто споживає багато. Будинок з електроопаленням на 2000 кВт·год на місяць: було близько 5280 грн, стане близько 8640 грн — плюс 60%. Великий будинок на 3000 кВт·год: було близько 8300 грн, стане близько 12 960 грн. Звичайна квартира зі стандартним споживанням 150-250 кВт·год змін майже не відчує — там тариф 4,32 грн діяв і раніше.

Тобто удар по кишені відчують насамперед ті, для кого електрика — єдине джерело тепла.

Держава змінює правила вже після того, як люди вклали гроші: експерт

Олександр Васильєв, член правління Теплоенергетичного кластеру України, в коментарі "Телеграфу" пояснив, чому рішення виглядає суперечливим.

За його словами, держава не може постійно утримувати тариф за рахунок субсидіювання, бо така модель створює додаткове навантаження на бюджет і не є стійкою у довгостроковій перспективі. Водночас з технічного погляду рішення виглядає дискусійним: "Саме у весняно-літній період в Україні зростає профіцит денної електроенергії через активну роботу сонячної генерації. У цей період логічніше було б стимулювати споживання електроенергії, а не робити її дорожчою."

Олександр Васильєв наголошує, що власники житла з електричним опаленням роками вкладали власні кошти у сучасне обладнання — електрокотли, конвектори, теплові насоси та системи автоматики. "Якщо для них повністю прибрати тарифну різницю, це фактично означатиме, що держава змінює правила вже після того, як люди зробили свої інвестиції." Найбільше це вдарить по мешканцях квартир з електроопаленням, які не мають жодної альтернативи для обігріву.

Хто ризикує опинитися в "енергетичній пастці"

Серед тих, для кого скасування пільг стане найбільш відчутним, — пенсіонери з фіксованим доходом, мешканці великих приватних будинків і родини з холодніших регіонів. Північ і захід України традиційно споживають більше електроенергії через клімат.

Олександр Васильєв зазначив, що ризик "енергетичної бідності" після скасування пільг реально існує:

Водночас він нагадав, що зараз на добробут родин впливають і війна, і загальна інфляція, і зростання цін на базові послуги — тому проблема є частиною ширшої соціально-економічної ситуації.

Експертка з енергетики, яка побажала залишитися анонімною, у коментарі "Телеграфу" звернула увагу на важливий юридичний аспект: щоб отримати пільговий тариф, будинок має бути офіційно внесений до реєстру як такий, що використовує лише один тип опалення. В іншому разі пільга не надається — навіть якщо фактично електроенергія є єдиним джерелом тепла.

Нічний тариф — 2,16 грн: як двозонний лічильник може вдвічі скоротити рахунок

Попри зростання тарифу, зменшити витрати все ще реально. Найпростіший і найдоступніший спосіб — встановлення двозонного лічильника. Вдень тариф залишається 4,32 грн, але вночі (з 23:00 до 7:00) — лише 2,16 грн, тобто рівно вдвічі менше. Якщо перенести на нічні години роботу бойлера, пральної машини чи електроопалення — економія може бути суттєвою.

Анонімна експертка підтвердила: "Двозонний — ок, сама користуюсь." Але додала важливе застереження: для енергосистеми загалом масовий нічний пік не є ідеальним рішенням, адже сонячні панелі генерують електрику вдень, а не вночі, і їхній потенціал при цьому не використовується.

Чи не перегріються мережі від масового нічного попиту

Питання про те, чи витримає енергосистема масовий перехід на нічне споживання, — не безпідставне. Олександр Васильєв пояснює: нічний тариф запроваджувався саме для того, щоб вирівнювати навантаження.

Щодо стану електромереж він відвертий: "Українські електромережі безумовно потребують модернізації." Декарбонізація означає зростання ролі електрики в опаленні й побуті, а отже — поступове збільшення навантаження на мережі.

Утеплення, теплові насоси й сонячні панелі: що реально допоможе не переплачувати

Крім двозонного лічильника, є й довгострокові рішення. Олександр Васильєв радить комплексний підхід:

Практичні кроки, які допоможуть зменшити рахунки вже зараз:

• Двозонний лічильник — нічний тариф 2,16 грн замість 4,32 грн;
• Перенесення побутових справ на ніч — пральна машина, посудомийка, зарядка техніки;
• Утеплення — зменшує загальне споживання;
• Енергоефективні прилади і LED-освітлення — знижують щомісячне споживання;
• Сонячні панелі — для тих, хто думає про довгострокову економію.

Чи можуть пільги повернутися і що про це думають у галузі

Олександр Васильєв пояснює логіку тарифної політики без прикрас:

Щодо повернення пільгових тарифів — він не виключає цього як тимчасового кроку, але наголошує: "У ринковій логіці постійні пільгові тарифи для всіх споживачів — це не стійке рішення. Вони можуть з'являтися як тимчасовий політичний інструмент, але в довгостроковій перспективі створюють дисбаланси в енергетиці та зменшують можливості для інвестицій у модернізацію."

За словами Васильєва, мережі й тепловий сектор десятиліттями недоінвестовувалися, зараз одночасно відновлюються після пошкоджень і адаптуються до нових умов — і в таких умовах штучно низькі тарифи лише ускладнюють оновлення. Більш здоровим підходом він вважає поступовий перехід до економічно обґрунтованих тарифів і розвиток адресної підтримки для тих, хто її справді потребує.