Був слон — і зник: таємниця фонтана, який кияни шукають на старих листівках

Діти збігалися до нього з усього міста, він пережив бомбардування Другої світової, а одного дня просто зник

У 1930-х роках Київ переживав масштабне переосмислення міського простору. Не оминула ця хвиля й колишній Купецький сад (сучасний Хрещатий парк) — один із найстаріших зелених куточків міста. Тут вирішили створити справжній центр дитячого життя: грандіозний Палац піонерів із відповідною інфраструктурою, де кожна деталь — від алей до скульптур — мала нести відчуття радості та безтурботності.

Проєктом перетворення керував відомий архітектор Владислав Заболотний разом зі студентами будівельного інституту. Саме тоді парк почав набувати образу казкового простору — місця, де місто ніби відпускало дорослу суворість і поступалося дитячій уяві. "Телеграф" розповість про це детальніше.

Фонтани нової епохи

Особливу роль у новому образі парку відіграли фонтани. Їхнім автором вважають скульптора Фролова, який свідомо відмовився від звичних для тієї доби монументальних форм. Замість суворих античних сюжетів з'явилися живі, теплі сцени: діти, що бавляться у воді, мама з малюками, ігрові композиції, сповнені руху й легкості.

Це був сміливий крок — адже офіційне мистецтво тих років тяжіло до пафосу й велич. Але в дитячому парку інші закони. І Фролов їх відчув.

Слон замість Аполлона

Та справжньою зіркою парку став величезний фонтан у формі слона. Масивна цементна фігура замінила попередню скульптуру — старого "Аполлона" — і майже одразу підкорила серця киян.

За спогадами тих, хто бачив фонтан на власні очі, із хобота слона вгору злітав потужний струмінь води заввишки близько шести метрів. По периметру бортика мерехтіли дрібні бризки з форсунок, створюючи навколо фігури легку водяну завісу. Це видовище вабило дітей з усього міста.

Пережив війну — не пережив "реконструкції"

Доля слона виявилася по-своєму символічною. Фонтан пережив Другу світову війну, бомбардування та повоєнну розруху — і саме тому став для киян знаком відродження. Його зображення прикрашали поштові листівки, він з'являвся в кінохроніках. Добрий цементний велетень асоціювався з мирним дитинством — простим і щасливим.

Але те, що не змогла знищити війна, знищило байдуже оновлення. Під час чергової реконструкції парку наприкінці 60-х старий "Слон" зник — тихо, без оголошень, без жодного рядка в пресі. Ні дискусій, ні прощань. Просто зник.

Пам'ять, що тримається на фото

Сьогодні про легендарний фонтан нагадують лише архівні знімки та усні перекази старожилів. Для одних це просто цікавий факт із міської історії. Для інших — особиста втрата: частина дитинства, яку не повернути.

Історія слона з Купецького саду — це не просто краєзнавча замітка. Це нагадування про те, як легко зникають речі, що здаються вічними. І про те, що міська пам'ять потребує не менше турботи, ніж міські дороги чи фасади.

Раніше "Телеграф" розповідав про чавунних левів, які з'явилися в Києві понад 120 років тому. Це фонтани Термена — це унікальна історична пам’ятка Києва, яка поєднує в собі як практичну функцію, так і декоративну красу.