Латвія на межі змін: чому відставка уряду — це "тривожний дзвіночок" для Києва
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Аналітики кажуть, що проблема для Києва — не сама ситуація
Прем’єрка Латвії подала у відставку через урядову кризу після інцидентів з українськими дронами. Вони прямували до Росії, але через дію РЕБ відхилились від курсу. В коментарях "Телеграфу" експерти наголосили, що ця ситуація вкрай невигідна Україні, адже Латвія — один із активних союзників. Проте проблеми уряду виникли задовго до інциденту з дронами.
Що потрібно знати:
- Прем’єрка Латвії Евіка Сіліня оголосила про відставку
- Криза загострилася після інцидентів із українськими безпілотниками
- Дрони відхилилися від курсу через російські засоби РЕБ
- Урядова коаліція в Латвії мала проблеми ще до інциденту з БПЛА
- Експерти вважають політичну нестабільність у Латвії ризиком для України
Головний аналітик Західного Інституту в Познані Віктор Савінок наголошує — ситуація багатовимірна, адже уряд був нестабільний і до інциденту. Соціологічні опитування показували, що три партії з правлячої коаліції ("Нова єдність", Союз зелених і селян" і "Прогресивні") — втрачали позиції. Серед проблем і ситуація довкола спроб виходу зі Стамбульської конвенції, і скандали із держконтролем в лісовому господарстві, і проблеми з державіакомпанією AirBaltic та із будівництвом стратегічного європейського проєкту залізниці Rail Baltica.
"До цього додався інцидент з [українськими] дронами в Резекне. Але між коаліціянтами і до цього були суттєві тертя. Ну, і ще ж 3 жовтня — парламентські вибори. Тобто всі готуються потихеньку", — каже Савінок.
Директор Інституту світової політики, політичний експерт Євген Магда дотримується тої ж думки: "Я думаю, що урядова криза в Латвії — не настільки пов'язана з прильотом українського БПЛА та неконтрольованим і подальшим розвитком подій, скільки з тим, що восени там будуть парламентські вибори. І оскільки Латвія — парламентська республіка, політичні сили вже зараз думають про свої майбутні дії, то зробили такі речі (які призвели до відставки уряду. — Ред.)".
Як зауважує Савінок — для України ключовою проблемою є дестабілізація системи латвійського уряду. Наразі існує невизначеність — чи буде сформована нова правляча більшість, ймовірно за сценарієм як і попередня, за посередництвом президента Едгара Ринкевича, чи призначать технічного прем'єра, який міг би працювати до парламентських виборів. Третій варіант — цей же уряд працюватиме як технічний до виборів.
Тому така невизначеність, — не дуже позитивний сигнал для нас. Бо технічний уряд має обмежені можливості розпоряджатися бюджетом. І те, що сили, які входять в уряд — "Нова єдність" і зелені з селянами — дуже втратили за період роботи в цьому уряді. У них зараз за соціологічними опитуваннями фактично нема перспектив вже в новому скликанні Сейму продовжити працювати в уряді.
Савінок каже, що лідером за соцопитуваннями є партія Latvia First (тобто "Латвія на першому місці"), як він характеризує "трампістського типу". "Її лідера багато разів ловили на тому, що він робив суперечливі заяви щодо України, хоча й голосував на підтримку різноманітних резолюцій, прихильних до України. Але перед повномасштабним вторгненням він заперечував, що воно взагалі станеться, і заявляв, що не треба накладати на Російську Федерацію якісь санкції", — каже аналітик. За його словами в Латвії також є проблема із тим, що люди не знають за кого голосувати, адже незадоволені політиками загалом.
Євген Магда своєю чергою акцентує, що партійна структура Латвії нагадує українську: "приходять партії, потім "обнуляються", знову приходять…".
Я думаю, що наслідки будуть для нас складними: ми не будемо отримувати менше, аніж нам обіцяли, але і більше, аніж ми б хотіли, — теж не отримаємо. Тобто ситуація буде достатньо складна. Але це — демократія і ми маємо розуміти, що для нас ситуація завжди буде непростою. Тобто ми маємо навчитися тому, що ситуація завжди буде в динаміці.
Що сталось в Латвії та як дотичні українські дрони
Прем’єр-міністерка Евіка Сіліня оголосила про відставку після розпаду урядової коаліції. Політична криза в Латвія загострилася за кілька місяців до парламентських виборів. Одною з причин стали кілька інцидентів у східних районах країни, де впали українські дрони 7-8 травня. На тлі критики реакції уряду Сіліня минулими вихідними звільнила міністра оборони Андріса Спрудса. Вона заявила, що він втратив її довіру та не зміг забезпечити достатньо швидке розгортання систем протидії безпілотникам.
Після цього партія "Прогресисти", яку представляє Спрудс, оголосила про вихід із коаліції та відмову підтримувати уряд. У четвер Сіліня повідомила про свою відставку. Президент Латвії планує зустрітися з представниками всіх фракцій Сейму в п'ятницю.
Міністр закордонних справ України Андрій Сібіга заявив у соцмережі X, що дрони були українськими, але потрапили на територію Латвії через дії російських засобів радіоелектронної боротьби. "Розслідування довели, що це сталося внаслідок російської радіоелектронної боротьби, спрямованої на навмисне відхилення українських дронів від їхніх цілей на території Росії. Я ще раз підтвердив готовність України співпрацювати з країнами Балтії та Фінляндією для запобігання подібним інцидентам, зокрема за безпосередньої участі наших фахівців", — написав Сібіга.
Зауважимо, Латвія — один з найактивніших союзників України. Окрім розміщення біженців, допомоги з відновленням енергетики тощо, країна законодавчо закріпила довгострокові зобов'язання щодо фінансування української оборони, розраховані на відсоток від своєї економіки — один з найвищих відсотків від ВВП серед союзників.
Раніше "Телеграф" розповідав, що в Латвії не бажають, щоб мешканці країни підтримували Росію. Тож затятих путіністів можуть вислати.