Путін піднімає ставки, вимагає вже не тільки Донбас: названо справжню мету Кремля
- Автор
- Дата публікації
- Автор
У Москві намагаються використати геополітичну ситуацію на свою користь
У Кремлі знову заговорили про нові територіальні претензії до України. Після заяв про бажання отримати Донбас, у Росії дедалі частіше вказують й на інші області. Інсайдери кажуть про бажання захопити Київ та Одесу. Експерти вважають це елементом тиску перед можливими переговорами.
Що потрібно знати:
- У Кремлі заявили про готовність до переговорів лише після виходу ЗСУ з регіонів, які вважають російськими
- FT повідомило про амбіції Путіна щодо контролю територій уздовж Дніпра
- Експерти вважають, що Путін піднімає ставки, щоб отримати максимум поступок
- Аналітики попереджають про ризик затяжної війни та нових сценаріїв ескалації
Як пише FT, амбіції Путіна — в пануванні вздовж Дніпра та захопленні Києва й Одеси. Цю тезу підтверджують і останні заяви, озвучені прессекретарем Путіна Дмитром Пєсковим, мовляв, до переговорів можна перейти, якщо ЗСУ "покинуть регіони РФ". Нагадаємо, "своїми" регіонами Росія називає не тільки окупований в 2014 Крим, а й Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську область, внесені в Конституції РФ як її "частини". FT також зауважує, що "порівняно з Донбасом, захоплення Херсона та Запоріжжя було б ще складнішим".
Директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик вважає подібні заяви Кремля залякуванням, які треба розглядати в контексті теоретично можливих переговорів. Ба більше — вони лунали і раніше, зокрема на останніх перемовинах в Стамбулі від російського ідеолога путінського режиму Володимира Мединського.
Тобто, віддайте нам Донбас, а як цього не зробите, то заберемо ще більше. Це залякування Києва, а відтак і його західних партнерів, які можуть захотіти підштовхнути Україну до угоди зараз, а не готуватись до продовження військових дій.
Цієї ж думки дотримується і політолог Ігор Рейтерович. За його оцінкою це не тільки спроба вкотре підняти ставки перед переговорами, а й спроба реабілітуватися за "ганебний парад" на 9 травня: "Це типовий підхід Путіна — вимагати максимум, щоб отримати прийнятний мінімум", — каже він. "При цьому "прийнятний" для самого Путіна, бо на всіх інших — плебс, ура-патріотів і Z-воєнкорів — йому начхати", — уточнив політолог.
Ризик затяжної війни та нових сценаріїв ескалації на тлі меншої підтримки ззовні
На геополітичне тло заяви російської верхівки та появи інсайдерських даних про амбіції Путіна вказує аналітик міжнародної політики незалежного центру AdAstra Олександр Колесніченко. Він пояснив, що США неодноразово показували, що війна в України лягає на плечі Європи, а Москва хоче використати це у своїх інтересах. На його думку, варто реалістичніше оцінювати зацікавленість США в Росії, бо є збіги в часі, які, в тому числі, зміцнюють позиції Кремля, як-от війна в Ірані. Водночас США реалізує певну стратегію, яка мала залучити капітал до США "через ланцюжок нестабільності: Іран-Росія-КНДР", — пояснює Колесніченко і наголошує — водночас США ослаблює міжнародні гарантії безпеки.
США зміщують фокус на Венесуелу та енергетику, водночас натякаючи Кремлю на готовність до домовленостей без гарантій для України. Європа ж залишається залежною від американської безпекової підтримки. Те, що Росія не може прорвати українську оборону на Донбасі змушує Кремль або готуватися до довгої війни на виснаження, або шукати нові сценарії ескалації, зокрема через Білорусь. На цьому тлі заяви про нові територіальні претензії — це не лише тиск у переговорах, а й спосіб виправдати затяжну війну перед росіянами, вважає експерт.
Висновок для української сторони полягає в тому, що поточні сигнали Кремля не є індикатором реальної готовності до компромісу чи завершення війни. Навпаки, вони відображають спробу переформатувати переговорне поле на свою користь у момент геополітичної невизначеності. Відповідно, ключовим ризиком залишається не "велика угода" між великими гравцями, а поступове зниження рівня зовнішньої підтримки України, що може змінити баланс сил на користь Росії без формального завершення війни.
Чи насправді наближається кінець війни
На вже згаданому параді 9 травня Путін раптово висловився про те, що війна в Україні нібито йде до завершення. Журналіст Віталій Портников нагадує, що в України одна позиція щодо кінця війни, а в Путіна — інша.
Для нас — "наближення" це припинення бойових дій. Для Путіна "наближення" — це зникнення України. Тут ніщо одне одному не суперечить, не треба приписувати Путіну свої уявлення.
Раніше "Телеграф" розповідав, що після умовного перемир'я на 9 травня, росіяни накопичили ракети та дрони і масовано атакували Україну вдень 13 травня та вночі проти 14 травня. Вибухи продовжили лунати і на наступний день — є жертви.