Не в Москві і не в Києві: де Путін може зустрітися із Зеленським — п’ять можливих країн

Знайдено найбільш нейтральні та політично зручні локації

Серед можливих місць, де російський голова Володимир Путін міг би зустрітися із президентом України Володимиром Зеленським, є одразу декілька варіантів. Вони варіюються від знайомих раніше переговорних майданчиків до нових держав.

У зв’язку з останньою заявою прессекретаря Путіна Дмитра Пєскова про готовність глави Кремля до особистих переговорів, "Телеграф" вирішив поцікавитися у штучного інтелекту Gemini, які б країни підійшли для цієї події.

Усього ШІ виділив п’ять основних локацій, обґрунтовуючи вибір кожної з них.

Туреччина

На думку Gemini, саме Туреччина (Стамбул або Анкара) є найбільш вірогідним посередником. Цей варіант розглядається через роль Анкари як посередника у попередніх переговорах. Крім того, у цьому варіанті для Росії відсутні юридичні ризики, оскільки Туреччина не приєднувалася до Римського статуту.

Довідка: Римський статут – це договір, який створив Міжнародний кримінальний суд (МКС) та дозволяє суду видавати міжнародні ордери на арешт. Стосовно Путіна МКС уже видав ордер, тому його можуть заарештувати у країнах, які визнали Римський статут.

ШІ називає додатковим фактором спробу повернення до "Стамбульського формату" переговорів 2022 року. Тобто йдеться про спробу прямих переговорів України та Росії, які проходили за посередництва Туреччини навесні 2022 року.

Білорусь

Цей варіант ШІ вважає спірним, оскільки Білорусь фігурує у військових діях проти України. І раніше Київ уже відкидав цю країну як місце для зустрічі.

Однак для Москви зустріч у Білорусі могла б мати символічне значення. Як пояснює Gemini, йдеться про ідею "Мінського процесу" та вплив на пострадянський простір.

Довідка: "Мінські угоди" – загальна назва двох документів. Перший під назвою "Мінський протокол" був підписаний у вересні 2014 року. У лютому 2015-го лідери "нормандської четвірки" затвердили другі Мінські угоди, або "Комплекс заходів щодо врегулювання конфлікту на Донбасі". Вони передбачали двостороннє припинення вогню на території Донецької та Луганської областей, відведення важкого озброєння та створення зони безпеки у цих районах. Також мав діяти моніторинг ОБСЄ, а Верховна Рада мала ухвалити постанову про визначення території Донбасу, на яку поширюється особливий статус і ухвалити закон, який забороняє переслідування учасників конфлікту.

Китай

Штучний інтелект називає одним із можливих майданчиків Пекін у контексті посилення ролі Китаю як глобального посередника. Однак вибір саме цієї локації може зменшити роль США та ЄС у переговорах, а для Росії розширити дипломатичну опору за межами західних країн.

Країни Перської затоки

Як нейтральні майданчики вказуються ОАЕ та Саудівська Аравія. Раніше держави вже брали участь у гуманітарних та переговорних ініціативах. Йдеться, зокрема, про обміни полоненими.

Крім того, ОАЕ і Саудівська Аравія залишалися нейтральними щодо війни. Тому, як вважає ШІ, ці держави стають зручним майданчиком для зустрічі.

Угорщина

П’ятим варіантом Gemini назвав Угорщину, оскільки це єдина столиця в ЄС та НАТО, яку Росія могла б вважати прийнятною. Проте штучний інтелект не зважив на важливий момент — після парламентських виборів 2026 року в Угорщині прем’єр-міністром став Петер Мадьяр, а Віктор Орбан втратив свою посаду, на якій перебував 16 років.

У цьому варіанті ШІ акцентує саме на позитивному відношенні Орбана до Путіна та його критику щодо розширення військової підтримки України.

Що в результаті

ШІ наголошує, що на цей момент заяви про готовність до особистої зустрічі можуть мати лише політико-дипломатичний характер. Крім того, Gemini не виключає, що слова про готовність до розмови можуть бути спрямовані на формування переговорного порядку денного та інформаційного тиску, а не на швидке проведення саміту та вирішення проблеми.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що чутки про зустріч Зеленського з Путіним розбурхали українців.