Три речі, які змінять усе: що Європа готується зробити для України до 2030 року

США відійшли від важливого для Києва процесу.

Через небажання Росії завершувати війну, мирні переговори так і не приносять бажаних результатів. Попри дипломатичний тупик, в Європі багато говорять про відновлення України. А також про те, як притягти російське керівництво до відповідальності — і фінансової, і кримінальної.

Детальніше розповідає міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова.

Уявімо 2030 рік. Перше — Україна стає повноцінним членом Європейського Союзу та справжньою інвестиційною Меккою. Друге — зруйновані міста відбудовуються коштом країни-агресора. Третє — російське керівництво знаходиться на лаві підсудних спеціального трибунала. Чи можливо це? Цілком. Але давайте по порядку.

Жодних символічних союзів

Формування нового уряду в Угорщині відкриває вікно можливостей — хоча майбутній премʼєр Петер Мадяр виступає проти прискореного членства України в ЄС, він навряд блокуватиме традиційну процедуру, засновану на заслугах себто виконанні необхідних реформ.

За словами європейського дипломата, офіційне відкриття першого переговорного кластеру "Основи" може статися в червні. Наприклад, у ході зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі. Власне, це буде перший євросаміт для Мадяра й чудовий привід показати підхід, відмінний від "орбанівського".

Інші пʼять кластерів планують відкрити упродовж року — до різдвяних політичних канікул. Амбітна мета України — виконати всі необхідні реформи до кінця 2027 року й мати принаймні чернетку Угоди про вступ. Після цього може піти кілька років на ратифікація Угоди в парламентах країн-членів.

Крім того, європейські столиці працюють над варіантами, як пришвидшити інтеграцію Києва. Звідси й повідомлення в західних ЗМІ щодо часткового членства України без участі в ухваленні рішень. Роботу над цим підтвердила й європейська комісарка з питань розширення Марта Кос.

"Ми досі користуємося підходом, який застосовувався ще 40 років тому. У дискусіях із державами-членами з’являються різні ідеї з різних боків: чи є спосіб — зважаючи на те, що процес вступу може тривати довго через великий обсяг необхідної роботи — посилити поступову інтеграцію.

Ми вже застосовуємо цей принцип передусім в економічній сфері — наприклад, у роумінгу чи енергетиці, і досить успішно. Тепер ми обговорюємо, чи є інші сфери, де можна було б застосувати такий підхід", — сказала вона в кулуарах бізнес-саміту в Брюсселі.

Віцепрем'єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка висловив "Телеграфу" думку, що вступ нашої держави сам по собі є реформою Європейського Союзу.

"Раніше ми сприймали ЄС як економічний союз, що відстоює свободи, і нічого більше. Тепер бачимо, що верховенство права стало ключовим елементом європейського суспільства.

На жаль, геополітика й оборона також виходять на передній план як спільна проблема, яку нам доведеться вирішувати разом. Вступ України є частиною цієї еволюції ЄС. Це слід здійснити в цьому контексті та якомога швидше", — сказав посадовець.

При цьому українська сторона налаштована доволі скептично щодо альтернативних моделей, які просувають партнери. Днями президент Володимир Зеленський виступив зі своєрідним попередженням до українських інституцій, які займаються євроінтеграцію: не шукати варіантів символічного членства.

"Я це не підтримую. Народ це не підтримує. Найголовніше – наші люди. Нам достатньо вже символічних союзів. Будапештські меморандуми, символічні гарантії безпеки, символічний шлях до НАТО. Ми заслуговуємо на повноправне членство в Європейському Союзі", — сказав він, спілкуючись з журналістами в WhatsApp.

Паралельно до переговорного процесу партнери готуються до післявоєнної відбудови нашої держави.

Що робити з російськими мільярдами?

Наприкінці червня в польському Гданську пройде чергова Ukraine Recovery Conference щодо відновлення найбільш постраждалих від російської агресії сфер: енергетики, критичної інфраструктурі та логістики.

Вчергове постає питання — як змусити Росію заплатити за нанесені збитки? Знову "вспливає" ідея з російськими замороженими активами, які минулого року так і не вдалося використати для надання кредиту Україні через позицію Бельгії.

Нагадаємо, що після повномасштабного вторгнення Захід заморозив російські державні активи вартістю близько 200 млрд євро — передусім валютних резервів Центробанку РФ, які зберігалися в іноземних банках та міжнародних фінансових установах. Левова частка активів знаходиться у бельгійському депозитарії Euroclear.

"Щодо російських активів наша позиція залишається незмінною. Вони мають використовуватися максимально ефективно. Було докладено значних зусиль для розробки та реалізації кредиту на 90 мільярдів євро від ЄС.

Сподіваюся, після його розблокування буде можливість знову повернутися до питання [активів]", — сказав у коментарі нашому виданню віцепремʼєр Качка. Це фінансування було успішно розблоковано 23 квітня.

Заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра, виступаючи на заході в Брюсселі, назвала уникнення Росією фінансової відповідальності за війну "найбільшим ризиком".

"Ми надіємося на продовження роботи на рівні ЄС над законними і практичними рішеннями, які дозволять спрямувати ці активи на оборону України, відбудову, фінансову стабільність і виплату компенсацій", — сказала Мудра.

За даними "Телеграфу", Європа може нарешті націлитися не лише на державні, а й приватні російські заморожені активи.

Росія регулярно погрожує конфіскувати майно сотень європейських компаній, яке знаходиться на її території. Коли в Європі обговорювали надання Україні фінансової допомоги за рахунок російських коштів, Кремль залякував іноземний бізнес, підготувавши величезний перелік підприємств, чиє майно може бути вилучено.

Є дієва відповідь: якщо в Росії незаконно конфіскують власність європейського бізнесу, заморожені російські кошти в ЄС можна спрямувати на відшкодування збитків. Для цього потрібно запровадити спеціальну адмінпроцедуру, яка працюватиме швидше за судові процеси.

Йдеться приблизно про 30 мільярдів євро російських приватних активів, заморожених у Європі. Національний банк України підтримує цю ініціативу, адже вона нарешті дозволить припинити економічний шантаж Кремля.

Трибунал буде без США?

Нарешті — про спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України, який стане першим з часів Другої світової війни та третім в історії – після Нюрнберга й Токіо.

За даними нашого видання, 14-15 травня в Кишиневі Рада Європи має зробити важливий крок й укласти угоду, необхідну для практичного запуску трибуналу. Зокрема — створення комітету, який обиратиме суддів і прокурорів.

На сьогодні 21 держава підтвердила намір приєднатися до угоди. Це Австрія, Велика Британія, Ісландія, Іспанія, Естонія, Коста-Рика, Латвія, Литва, Люксембург, Молдова, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Словенія, Польща, Португалія, Франція, Хорватія, Швеція, Фінляндія та, власне, Україна.

"Правосуддя щодо тих, хто несе найбільшу відповідальність за агресію Росії, є ключовою умовою для того, щоб мир не став лише іншим словом для замороженого конфлікту", — зазначив під час дискусії у Європейському парламенті депутат Тейс Руттен.

Після всіх підготовчих етапів трибунал має перейти до повноцінної роботи: розслідувань, висунення обвинувачень, судових проваджень та ухвалення вироків щодо злочинів росіян.

Україна розраховує, що спецтрибунал має повноцінно запрацювати в Нідерландах уже наступного року. Матеріали для справ вже активно збираються.

"Ми, українці, переконані: справедливість має вирішальне значення тоді, коли забезпечується швидко і вчасно — поки жертви та постраждалі все ще довіряють правосуддю", — зазначає посол України в Нідерландах Андрій Костін.

Спецтрибунал націлюватиметься на керівництво країни-агресора. Та слід не забувати про функціональний імунітет для так званих "членів трійки" у Кремлі: Володимира Путіна, міністра закордонних справ Сергія Лаврова та прем’єр-міністра Михайла Мішустіна.

Імунітет діє лише допоки вони займають свої посади. Якщо, скажімо, Лаврова відправляють на пенсію, його імунітет анулюється. Після цього російського посадовця зможуть притягти до відповідальності.

Примітно, що США наразі не беруть жодної участі в підготовці спеціального трибуналу. Рівно рік тому вони вийшли з міжнародного центру з розслідування російських злочинів, який збирає доказову базу для обвинувачень проти російських керманичів.

Як пояснив нашому виданню посол Костін, за бажання Вашингтон завжди може повернутися до забезпечення правосуддя.

"Сполучені Штати були у складі основної групи держав [щодо створення спецтрибуналу] та діяли досить активно. Спеціальний прокурор Міністерства юстиції США була членом Міжнародного центру з переслідування злочину агресії впродовж півтора року.

Жодної позитивної чи негативної інформації з цього приводу від Сполучених Штатів ми наразі не маємо. Вони просто відійшли в сторону. Гадаю, що на якомусь етапі вони будуть готові долучитися до цієї ініціативи, це буде дуже важливо.

Інфраструктура, яку ми створили, дає можливість кожній країні ознайомитися з принципами трибуналу, щоб приєднатися до нього на пізнішому етапі", — сказав посол.

Тож, поки США тримаються осторонь, у Європі переконані: механізми справедливості, відбудови та притягнення агресора до відповідальності мають запрацювати — і послідовно просувають їх уперед, щоб це сталося якнайшвидше.