Путіна — під трибунал! Постпред України в Раді Європі назвав важливу дату

Попри мирні переговори, що тривають, Київ з партнерами працює над Спеціальним трибуналом щодо злочину агресії проти України. Його запуск був запланований на 2026 рік.

Як повідомив "Телеграфу" постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький, уже цього місяця може бути ухвалене важливе рішення, яке наблизить фактичний старт роботи трибуналу.

"Наступний крок – це ухвалення рішення, сподіваюся, у травні, Комітету міністрів Ради Європи стосовно затвердження Розширеної часткової угоди щодо створення трибуналу.

Це означає практичний запуск самої конституції, тобто статуту трибуналу. Загалом, передбачена робота по фазі 0, 1 і 2. Друга – це завершення, коли готове приміщення, судді сидять і працюють над рішеннями", — пояснив Точицький.

Нині до згаданої угоди приєдналися такі країни як Велика Британія, Естонія, Іспанія, Коста-Рика, Латвія, Литва, Люксембург, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Словенія, Хорватія, Швеція та, власне, Україна.

Мета української сторони — забезпечити максимальну географічну різноманітність та кількість держав, які приєднаються до угоди щодо створення спецтрибуналу. Раніше в МЗС РФ відкрито погрожували державам, які вирішать приєднатися до ініціативи: мовляв, це буде недружнім до Росії кроком, який матиме наслідки.

Нині можливість приєднатися до угоди і тим самим — запуску трибуналу — розглядає Європейський Союз.

"Це питання вирішують три інституції. Спочатку Європейська Комісія переглядає цей крок на відповідність міжнародному праву, передає це у Європейський парламент.

Європейський парламент ухвалює рішення, що це прийнятно. І потім вже Європейська Рада (лідери ЄС — Ред.) робить стратегічне рішення, що ЄС може долучатися", — пояснив постпред Точицький.

При цьому дипломат не береться прогнозувати, коли вдасться дійти до фінального етапу, який означає роботу трибуналу по суті.

"Складно відповісти щодо строків. Багато складових, які потрібні для чіткої відповіді. Має бути рішення приймаючої держави (Нідерландів — Ред.), скільки це коштуватиме. Має бути рішення держав-членів, що це все прийнятно тощо.

Однак процес є невідворотнім. Думаю, що ми досягнемо того, заради чого українська держава і народ бореться", — підсумував Микола Точицький.

Раніше "Телеграф" пояснював, що спецтрибунал націлюватиметься не на російських командирів чи солдатів, які віддають та виконують накази на полі бою, а саме керівництво країни-агресора.

Після низки складних обговорень угода щодо створення спецтрибуналу включає функціональний імунітет для так званих "членів трійки" у Кремлі: Володимира Путіна, міністра закордонних справ Сергія Лаврова та прем’єр-міністра Михайла Мішустіна.

Імунітет діє лише допоки вони займають свої посади. Якщо, скажімо, Лаврова прибирають з МЗС чи відправляють на пенсію, його імунітет анулюється. Після цього росіянина зможуть притягти до відповідальності.

При цьому імунітет окремих осіб не перешкоджає слідчим діям — зібрані спеціальним прокурором докази не йтимуть кудись в архів, а зберігатимуться, чекаючи свого часу. До того ж злочин агресії не обмежується діями згаданої "трійки".

Окрім них, може йтись і про заступника голови Радбезу Медведєва, і ексміністра оборони Шойгу, і начальника генштабу Герасимова. Чи, скажімо, членів Держдуми, які голосували за закони, пов’язані з розв’язанням військової агресії. Усіх причетних встановить слідство.

Максимальне покарання, яке може призначити спецтрибунал — довічне позбавлення волі або позбавлення волі строком до 30 років. Судити російських діячів, чию провину буде доведено, можуть й заочно. Іноді це єдиний вихід.

На основі обвинувального акту суд може видати накази та ордери на арешт, тримання під вартою або передачу особи спеціальному трибуналу.

Після цього всі держави, на території яких вона може колись з'явитися, будуть зобов'язані її заарештувати й видати спецтрибуналу для відбування покарання. Якщо обвинувачений добровільно з'являється в суд, можливий повторний судовий процес вже за його присутності.

У теорії спецтрибунал зможе притягнути до відповідальності й військово-політичне керівництво Білорусі чи Північної Кореї. У документах ніде не зазначено, що суб'єктом розслідування є лише керівництво Росії.

"Спеціальний трибунал — це питання відповідальності. Це довгострокові зусилля, спрямовані на те, щоб покарати найтяжчий злочин з усіх злочинів і зміцнити верховенство права. Мирні переговори зосереджені на припиненні воєнних дій, тоді як такі механізми правосуддя, як цей, гарантують, що відповідальні за агресію не залишаться непокараними", — підкреслюють у Раді Європи.