Рада провалила закон про "податок на OLX". Чому він викликав скандал та потрібен МВФ

До проєкту закону мали внести низку змін

Парламент України 9 березня не підтримав у другому читанні законопроєкт №14025 про оподаткування цифрових платформ. Він передбачає внесення змін до ПКУ та Закону про банки щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.

Що треба знати:

• Законопроєкт передбачає оподаткування продажів на онлайн-платформах
• Ухвалення документа, який в народі прозвали законом про податок "на OLX", є вимогою МВФ
• Законопроєкт вже тричі з грудня не включили до порядку денного, а 11 лютого зняли з розгляду

Про провальні результати голосування повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Законопроєкт, який містить вимоги МВФ по цифрових платформах, підтримали лише 168 народних депутатів.

Що відомо про законопроєкт №14025

У серпні 2025 року Уряд схвалив у першому читанні законопроєкт, який передбачає впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Цей крок є зобов’язанням України перед Міжнародним валютним фондом.

Законопроєкт передбачає запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, відповідно до положень модельних правил ОЕСР та директиви Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 року.

Документ охоплює операції через цифрові платформи, зокрема: OLX, Prom, Rozetka, Uber, Bolt, Glovo, Booking, Airbnb та інші маркетплейси-посередники. Зокрема йдеться про такі доходи:

• продаж товарів;
• оренда нерухомості (житлової, комерційної, місць паркування);
• надання особистих послуг;
• оренда транспортних засобів.

Передбачається, що ДПС отримуватиме інформацію про доходи фізосіб через операторів цифрових платформ та банки. Цифрові платформи стануть податковими агентами щодо доходів фізосіб-резидентів.

Основні положення документа:

• Неоподатковуваний ліміт — до 2 000 євро на рік
• Податок сплачується лише з перевищення ліміту
• Дохід з різних платформ підсумовується

Які податкові ставки пропонувалися

На доходи, що люди отримуватимуть через цифрові платформи, пропонували нараховувати два види податку. Це воєнний збір в 5% та податок з доходу фізособи. Розмір податку з доходу фізособи залежатиме від відкриття спецрахунку;

• якщо продавець товару/послуги повідомив платформі номер свого спеціального поточного рахунку, то податок стягується за ставкою 5% (згідно п.167.2 ст.167 Податкового кодексу);
• якщо ж продавець не повідомив реквізити такого рахунку, то застосовується загальна ставка в 18% (згідно п.167.1 ст.167 ПК).

Документ розкритикувала платформа OLX

Платформа OLX розкритикувала законопроєкт №14025, адже він нібито вплине на мільйони українців, які продають вживані речі, вважають в компанії.

Водночас сервіси Uklon, Bolt, Uber та Glovo публічно підтримали законопроєкт №14025. Вони вважають, що документ сприятиме прозорості економіки, рівним умовам конкуренції та гармонізації податкових правил України з європейськими стандартами (ОЕСР, DAC7).

Навіщо цей законопроєкт був потрібен

Згідно з вимогами Міжнародного валютного фонду Україна до кінця березня мала ухвалити пакет заходів податкової політики на 2026 та 2027 роки, який включатиме:

• оподаткування доходів від цифрових платформ (так званий податок на OLX);
• оподаткування міжнародних посилок;
• скасування з 1 січня 2027 року звільнення від ПДВ для ФОПів, чий обіг перевищує загальний поріг реєстрації платника ПДВ;
• продовження дії військового збору у 5% й після закінчення воєнного стану;
• створення централізованого сховища даних для забезпечення більш прозорої та інтегрованої роботи податкових і митних органів тощо.

Це потрібно було в рамках нової чотирирічної програми фінансування на 8,1 млрд доларів.

Раніше "Телеграф" розповідав, що в Україні планують розробити схему, за якою реєстрація орендодавцями доходів від оренди житла буде вигідніша, ніж "тіньові" договори. Ймовірніше процес відбуватиметься через "Дію".