Сіли та заплакали. Чи будуть в Україні вибори до кінця війни і що готують в Раді

Президент України начебто погодився на вибори під час війни (але за умови припинення вогню). Довгий період ця тема була "не на часі", адже голосування під реактивний гул "Шахедів" якось не дуже надихало українців на плебісцит. Та, вочевидь, під тиском США і ДональдаТрампа особисто, який раптом згадав, що в Україні "давно не було виборів", Зеленському довелося увійти в цю гру, щоб не отримати звинувачення в недоговороспроможності. Як триває підготовка до цих виборів, кому це вигідно, та чи є врешті шанси їх реально провести? Ці питання досліджував "Телеграф".

Що каже закон

Як відомо, головною перепоною для проведення президентських виборів під час дії воєнного стану є закон "Про правовий режим воєнного стану". Там державницьким по білому написано: "в умовах воєнного стану забороняються… проведення виборів Президента України".

Але! Закон можна змінити. Саме такі аргументи використовував спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук ще в 2023 році, коли тема виборів загострилася вперше. Втім, за словами правників, заборона виборів, яка прописана в законі, є лише похідною від фундаментальних положень Конституції. А там в 71 статті сказано, що вибори "відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування".

Рівне. Загальне. Що це означає?

Принцип рівності – наприклад, це доступ виборців до дільниць. В той час, коли пересування країною обмежене, такий доступ не може бути реалізований. Як і можливості кандидатів для зустрічі з виборцями і доступу до медіа.

Принцип загальності – мільйони громадян за кордоном чи перебувають у зонах бойових дій. Вочевидь, проголосувати вони не зможуть, то ж вибори будуть ніякі не загальні.

Таким чином, табу на вибори під час воєнного стану міститься не просто в законі, а в самій логіці Конституції. А змінити її набагато складніше, ніж окремий закон. Тим паче, що Конституція забороняє саму себе чіпати під час війни.

Але ж гросмейстер простих рішень тисне зі своїм "давно не було виборів", то ж влада пішла шляхом апгрейду саме закону. Принаймні, публічно це демонструє. Так, наприкінці 2025 року у ВР була створена робоча група законодавчих пропозицій щодо організації виборів в умовах особливого періоду, яку очолив новий голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко.

Завдання – запхати вибори під час війни?

Перше засідання цієї групи, можна охарактеризувати прислів'ям "говорили-балакали, сіли й заплакали".

– Наприклад, важливо, щоб дільниці були фізично. Там, де вони були до 2022 року – більшості немає. Є питання по реєстру виборців, який треба оновлювати. Голова ЦВК наводив приклад Бахмуту, де офіційно змінилась кількість людей зовсім незначним чином, а неофіційно ми ж розуміємо, що Бахмут стертий з лиця землі, а виборча адреса у людей там зареєстрована, –пояснила "Телеграфу" член групи, нардепка від "Голосу" Таміла Ташева.

І це лише окремі приклади. Проблематика всіх нюансів воєнних виборів надто непідйомна. Тим не менш, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія каже, що до кінця лютого вже буде драфт законопроєкту, який депутати зможуть зареєструвати і проголосувати.

Втім, далеко не всі "слуги" розділяють таку впевненість свого політичного патрона.

– Напрацювання законопроєкту до кінця лютого – дуже амбітна мета. Станом на зараз, ще навіть не створені підгрупи (голосування військових, голосування за кордоном, тощо, — Ред.), – пояснив "Телеграфу" нардеп від "Слуги народу", член робочої групи Олег Дунда.

То звідки ж така впевненість у лідера монобільшості?

Як зазначає співрозмовник видання в провладній партії, такий законопроєкт насправді може бути вже готовий.

– У мене немає сумнівів, що законопроєкт вже напрацьований і завдання групи просто легалізувати його появу. Повинні зробити вигляд, що працюють, – підкреслює джерело "Телеграфу".

Що там буде?

– А буде намагання будь-якою ціною запхати можливість проведення виборів до припинення воєнного стану, – зазначає джерело видання. – Крім того, з'явиться можливість проводити референдум під час воєнного стану, і проведення референдуму в один час з виборами, що також заборонено законом. Плюс технічні моменти, наприклад, голосування протягом декількох днів.

Записати всі ці речі в законопроєкт, звісно, можливо, та хто за це буде голосувати?

– Судячи з позиції всіх фракцій, вони не мають бажання підтримати ідею проведення виборів до підписання мирної угоди, – зазначає джерело "Телеграфу" в складі робочої групи.

– Майже всі зійшлися на позиції, що під час воєнного стану, повномасштабних бойових дій, ніяких виборів відбутися не може. Звісно, це можна буде назвати "виборами", але вони не будуть такими за своєю суттю. І неминуче постане питання не лише легальності такого процесу, але й легітимності. Ми повинні говорити винятково про післявоєнні вибори, – каже член робочої групи, колишній голова ЦВК Андрій Магера, коментуючи ситуацію "Телеграфу".

– Вельми сумнівно, що такі вибори можуть відбутися під час воєнного стану. Скоріш за все, процес розроблення законодавства виборів під час війни в якийсь момент може перетворитися на процес розроблення законодавства перших повоєнних виборів, – запевняє Дунда.

Зафіксуємо: практично всі політики та експерти, які перебувають в середині цього процесу, проти виборів під час бойових дій. Відтак…

Навіщо це все?

Як зазначає джерело видання в монобільшості, вибори під час воєнного стану вигідні, насамперед, президенту, адже в іншому випадку на Банковій "не вірять в свої шанси".

– Єдиний шанс у Зеленського точно перемогти, це вибори під час правового режиму воєнного стану. В нормальній виборчій кампанії йому почнуть ставити питання, – зазначав в інтерв'ю "Телеграфу" політолог Ігор Рейтерович.

Та не схоже, щоб саме Банкова проштовхувала ідею виборів якнайшвидше. За великим рахунком, президент, як суб'єкт законодавчої ініціативи, міг би подати виборчий законопроєкт самостійно. Навіщо ці танці з бубном навколо робочої групи? Щоб легалізувати "кривий" законопроєкт подобою дискусії? Але ж там майже всі проти виборів під час війни.

Тому варто звернути увагу на показовість процесу, який відбувається аж надто демонстративно: онлайн трансляції засідань робочої групи, залучення всіх фракцій, профільних громадських організацій, численні повторення слів "публічно" і "прозоро". Чому так? З одного боку, це можна було б пояснити чутливістю питання виборів для суспільства. Та коли влітку ВР забирала частину повноважень у НАБУ і САП (що також вельми чутливо), відкритої дискусії ніхто не влаштовував.

Вочевидь, така "публічність" і "прозорість" потрібна для того, щоб навіть з американських супутників над Україною її було помітно. Бо ж саме у Вашингтоні наполягають на швидких виборах (згідно останнього опитування КМІС, вибори без мирної угоди підтримують лише 10% українців).

– Є умовний публічний запит від США стосовно проведення виборів в Україні. Мене це не дивує. В США дуже цікава особливість розуміння демократичних процесів. Для них демократичність процесів – вибори. Будь-які і будь-куди: вибори суддів, губернаторів, конгресменів, шерифів (або, наприклад, президентів шкіл — Ред.). І це відповідь президента на цей запит, але за умов забезпечення безпеки. Без безпеки провести будь-які вибори практично неможливо – каже Олег Дунда.

І безпека тут ключове! Мовляв, Донні, друже, звісно, ніхто не проти виборів, але ж російські ракети літають мало не щодня, то ж м'яч на твоєму полі, зроби з цим щось, а ми, звичайно, як тільки так одразу. Бачиш, навіть закон прийняли і вже на низькому старті.

Таким чином, в обхід Конституції і здорового глузду, завдяки політичному рішенню, драфт відповідного законопроєкту дійсно може з'явитися.

– Рішення ж можна прийняти будь-яке. Можна назвати сонце місяцем, але від того він таким не стане. Якщо всупереч всьому намалювати фантастичні сценарії, то працювати вони не будуть, – запевняє Андрій Магера.

Та в цьому і немає необхідності, якщо законопроєкт повинен працювати не у якості дорожньої карти для проведення виборів, а як ще один аргумент в переговорах з США.