Для України "енергетичне перемир’я" має подвійний ефект, – експертка

Пауза в обстрілах може стати інструментом для тиску на Україну в майбутньому

Після оголошення так званого "енергетичного перемир’я", яка за заявами представників Кремля, триватиме до 1 лютого, в Україні зберігається висока напруга щодо подальшого розвитку подій. Коротка пауза в масованих ударах по енергетичній інфраструктурі не сприймається ані як зміна стратегії Кремля, ані як реальний крок до деескалації.

"Телеграф" поспілкувався з Оксаною Кузан, керівницею аналітичного відділу Українського центру безпеки та співпраці, щоб з’ясувати, чого насправді варто очікувати після завершення оголошеної паузи, якими є мотиви Москви та які ризики ця ситуація несе для України.

За словами експертки, ймовірність відновлення масованих ракетно-дронових атак після завершення формального перемир’я залишається високою. Сам формат домовленостей — обмежений у часі та без будь-яких зобов’язань — радше вказує на тактичну паузу, ніж на зміну намірів Росії.

"Росії потрібен щонайменше кількатижневий цикл, щоб накопичити ракети, підготувати носії та спланувати чергову серію ударів, тому тиша не є ознакою доброї волі, а лише робочою паузою в терористичній стратегії", — пояснює Кузан.

Вона зазначає, що погодження Москви на таке "перемир’я" має суто прагматичні та пропагандистські причини. Кремль отримує можливість створити ілюзію гуманітарного жесту на тлі морозів, не відмовляючись при цьому від жодних стратегічних цілей.

Окрему роль у цій ситуації, за словами Кузан, відіграє Дональд Трамп, який намагається використати паузу для посилення власного політичного образу.

"Такий формат дозволяє Трампу продавати себе як незамінного посередника, який нібито здатен принести мир "одним дзвінком", і використати цей наратив у внутрішній і зовнішній політиці. В ширшій перспективі він намагається закріпити роль головного архітектора майбутньої угоди, де саме його канал з Кремлем стане аргументом на користь прийняття нав’язаних умов", — зазначає вона.

Водночас для України ця ситуація має подвійний ефект. Кілька днів тиші справді можуть дати можливість стабілізувати роботу енергосистеми, провести ремонти та накопичити резерви, що критично важливо в умовах холодів. Але водночас Росія вже може перетворити перемир’я на політичний аргумент.

"Росія вже зараз намагається конвертувати цей тактичний жест у політичний капітал: демонструвати конструктивність і вимагати від Заходу та України дзеркальних кроків — від пом’якшення санкцій до де-факто визнання окупаційних ліній.

Є ризик, що частина західних акторів, втомлених війною і чутливих до енергетичного шантажу, буде схильна сприймати такі паузи як доказ того, що з Кремлем можна швидко домовитися, і тиснути на Київ із вимогами реалістичних компромісів.", — застерігає Кузан.

Ключовим завданням для України, на її думку, залишається недопущення перетворення гуманітарних пауз на інструмент політичного шантажу. Визначальним фактором війни буде не інтенсивність ударів по енергетиці, а ситуація на фронті.

"Терористичні обстріли болючі, вони забирають життя, змушують родини мерзнути, створюють додаткові страждання, але вони не ламають українське суспільство і не руйнують здатність армії тримати оборону. Навіть якщо Росія після паузи подвоїть інтенсивність ударів, це не змінить головного – Україна має зберегти стійкість, зміцнювати ППО, відновлювати енергетику і не погоджуватися на політичні поступки, замасковані під плату за тимчасове зменшення терору", — підсумувала експертка.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що до домовленостей про так зване енергетичне перемир’я з Росією слід ставитися з обережністю: жодні дипломатичні сигнали не мають знижувати готовність України до можливих негативних сценаріїв.