Кремль вдало зіграв на емоціях Трампа: політолог про "атаку дронів" на Путіна

Читать на русском
Автор
Новина оновлена 30 грудня 2025, 16:33

Ця провокація може розв’язати Кремлю руки для висування жорсткіших ультиматумів Україні

Вкиди Росії про нібито атаку дронів на резиденцію Володимира Путіна з’явилися на тлі нещодавньої зустрічі Трампа та Зеленського. Про те, чи є це спробою тиску на Вашингтон, як Кремль намагається вплинути на переговорний процес і які ризики несе ідея мирної угоди, в інтерв’ю "Телеграфу" розповів Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента".

– Заяви про нібито атаку дронів на резиденцію Путіна – це спроба зірвати переговори чи підготовка до виправдання майбутніх обстрілів?

– Їм не потрібен привід для обстрілу. Вони б’ють по нас без будь-яких приводів, це вже буденність війни. Був удар, про що нагадав і Зеленський, по Кабінету Міністрів України, був прильот на Банковій, не долетіло до Офісу президента, але були жертви на розі Інститутської та Банкової.

Вони поширили заяву про атаку на Валдай, хоча більшу частину дронів збили у Брянській області, тому питання: а як вони визначили, що безпілотники були спрямовані саме на резиденцію Путіна? Частину збили у Новгородській області, але може вони рухалися до Санкт-Петербургу, де є портові, інфраструктурні нафтові об’єкти і так далі.

Це ж не перша і не остання дронова атака України по Росії. Кожен день вони відбуваються і, теоретично, там і на Москву частина була спрямована, і були в районах різних резиденцій Путіна раніше. Просто тоді не було таких реакцій з боку росіян, а зараз явно відбувається ІПСО – інформаційно-психологічна операція – прийом, який використовують спецслужби або у пропагандистській роботі.

– В чому тоді особливість саме цього ІПСО?

– Вона була спрямована особисто на Трампа, спеціально під його розмову з Путіним. Потрібно було емоційно вплинути на американського президента, показати, які погані українці, що вони атакують домівку Путіна, як сказав там Трамп у підсумку.

Певною мірою це, на жаль, спрацювало. Це спосіб емоційно впливати на нього, тому що він не як політик міркує, а як бізнесмен. І діє так само, зокрема у переговорному процесі. Він вважає, що перших осіб не можна чіпати, з ними треба домовлятися, воювати можна, але один одного не чіпати.

Володимир Фесенко

І він спокійно сприймає в тому числі і ракетні удари Росії по Україні. Каже: "Ну, українці ж теж б’ють". Але тут росіяни зробили ставку саме на тому, що це нібито був удар особисто по Путіну, по його родині. Тому це була така точкова спецоперація інформаційно-психологічна, спрямована на те, щоб викликати у Трампа роздратування щодо України, негативні емоції.

– Як це тоді вплине на переговори?

– Отут якраз друга, ширша мета – руйнування достатньо позитивного переговорного процесу між Україною та США. Так, домовилися ми не по всіх питаннях, по двох залишаються розбіжності, але є суттєвий прогрес зокрема у питанні гарантій безпеки для України від США.

І це не подобається росіянам, як і те, що є значною мірою спільний мирний план США та України. Тому вони хочуть зруйнувати цей прогрес у переговорах. А для чого потрібен привід був? Привід такий гучний, який мав показати, які українці нібито підступні, що домовляються з американцями, а самі активно діють проти Росії.

Те, що Росія б’є по нас кожен день, руйнує нашу енергетику – про це Трамп не згадує, хоча вони чудово про це знають. Але головне було підставити нас та показати в такому негарному світлі.

Зустріч Володимира Путіна та Дональда Трампа на Алясці/WhiteHouse

І це привід для росіян не тільки зруйнувати переговорний процес – я не думаю, що це повністю спрацює. Є ще одна мета – підняти ставки у перемовинах, посилити тиск на Україну і навіть на США. Просто непрямо, мовляв, "от бачите, Україна не хоче домовлятися, не хочу виконувати наші вимоги, вони провокують загострення у війні". Хоча провокує сама Росія насправді.

Тому вони будуть робити більш жорсткі вимоги щодо України. Вже не тільки Донбас, буде йти мова і про інші вимоги. І це робиться спеціально, це теж переговорний прийом – якщо Україна не буде йти на російські умови, то ультиматуми будуть посилюватися. Росія, до речі, це робила неодноразово. Так що тут і дивуватися не варто.

Але все це свідчить про те, про що багато хто, в тому числі і я, здогадувалися і писали: Росія не хоче припиняти війну. Росія хоче ескалювати війну.

– Ви кажете про нові вимоги – це може бути щось кардинально нове чи щось, що ми вже чули?

— Я не думаю, що там буде щось принципово нове. Скоріше за все, мова буде йти не тільки про Донбас, а й про виведення українських військ з Херсона та Запоріжжя. Путін це неодноразово озвучував раніше. Можливо, будуть інші вимоги про створення буферних зон вздовж кордону, щоб українські війська відійшли від Росії. В цьому випадку, це немає значення. Це суто переговорний прийом.

Це не означає, що тільки на цих умовах Росія буде домовлятися. Вони таким чином просто демонструють підняття ставок та намагаються вплинути на американців. Мовляв, не шукайте компромісів з українців, шукайте компромісів з нами.

– Багато обговорень вже викликало питання винесення "мирної угоди" на референдум. Як ви до такої ініціативи ставитесь?

– На цей час це неактуально. Немає такої угоди, на яку погоджується Росія, немає що на референдум виносити. Ідея про голосування вперше пролунала ще в 2022 році, коли були переговори спочатку в Білорусі, а потім у Стамбулі. Тоді казали, що, можливо, буде потрібен референдум для затвердження мирної угоди. Зараз про неї згадали.

За словами президента Зеленського, ця ідея прийшла з боку американців, вони це запропонували. У тексті про 20 пунктів угоди, також за словами Зеленського, які США не спростовували, йдеться про те, що є розбіжності за двома пунктами – ЗАЕС та Донбас. Це пункт територіального розподілу. В основному, там саме про Донбас, про вільну економічну зону. Але в чому суть американської пропозиції?

Якщо буде компроміс по Донеччині, якщо буде вільна економічна зона як частина мирної угоди, то потім на референдум виноситься мирна угода в цілому, не пункт про Донбас, а вся мирна угода.

Підконтрольна Україні частина Донецької області

Зеленський перед візитом до Флориди, перед зустріччю з Трампом заявив про готовність розглянути цей варіант — це був прояв гнучкості, але із зустрічною умовою. "Я готовий йти на компроміс, ви це пропонуєте — добре, давайте обговорювати, але спочатку щонайменше 60 днів припинення вогню". Причому із взаємним відведенням військ — не лише українських, а й російських. Кремль це відкинув, і Трамп, до речі, також не погодився.

Тому поки що референдум — суто абстрактна ідея. Якщо у перспективі з’явиться новий компромісний варіант, і якщо росіяни погодяться на припинення вогню, я такий сценарій не виключаю.

– Які ризики для українців це матиме?

– Безумовно, це буде сприйматися неоднозначно. Головний ризик полягає в тому, що це може розділити українське суспільство на тих, хто є прихильником мирної угоди і тих, хто є противником. Але треба розуміти той факт, що вихід з цієї війни – це дуже серйозна річ. І не може бути такого, щоби відповідальність за це на себе брав лише президент країни.

В українській опозиції хочуть, щоб лише Зеленський це зробив. І це читається як політтехнологія, а потім його будуть звинувачувати у державній зраді. Це банальна дуже двоходівка. Але припинення війни має бути спільним рішенням, йдеться про велику війну.

Це не може бути відповідальність, покладена лише на одну особу. Завтра цього президента може не бути і, швидше за все, не буде. А відповідальність за виведення країни з війни мають нести і законодавці – Верховна Рада, і громадяни України.

Вони мають визначитися, чи готові вони на закінчення війни на умовах, які, варто визнати вже зараз, будуть не ідеальними, не будуть оптимальними. Бо з великою ймовірністю мирна угода, яку нам доведеться підписувати, буде далека від наших очікувань і міститиме певні поступки з нашого боку. Саме тому відповідальність за прийняття чи неприйняття цієї угоди має бути спільною.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що у союзників у рамках Коаліції бажаючих вже готова карта розміщення іноземного контингенту в Україні — цю ідею можуть реалізувати у разі укладання мирної угоди про завершення війни.