У Дніпрі людей можуть змушувати розбирати завали після обстрілів: кого та на яких умовах

Усі механізми вже регулюються законодавством

Після введення трудового обов’язку в Одесі влада Дніпра пояснила, чи використовуватимуть подібну практику і кого з громадян могли б залучати до розбору завалів та іншої громадської роботи.

Про це йдеться в офіційній відповіді Дніпровської міської ради на запит "Телеграфа". У мерії пояснили, що подібні рішення вже регулюються чинним законодавством і можуть бути ухвалені військовим командуванням спільно з військовими адміністраціями.

Суспільно корисні роботи, ініційовані військовим командуванням, є обов’язковими до обліку після ухвалення рішень ОВА.

До робіт можуть залучати працездатних осіб, у тому числі тих, хто не підлягає призову на військову службу і хто за віком та станом здоров’я не має обмежень до роботи в умовах воєнного стану. Зокрема, це:

• безробітні,
• внутрішньо переміщені особи,
• студенти,
• самозайняті,
• працівники підприємств, які не задіяні в мобілізаційних завданнях,
• можливе також залучення пенсіонерів до 70 років — але лише за їхньою згодою.

У той же час закон забороняє залучати до таких робіт:

• малолітніх дітей та дітей віком від 14 до 18 років,
• жінок, які мають дітей до трьох років,
• вагітних жінок, якщо виконання таких робіт може негативно вплинути на їхнє здоров’я.

З кожним укладається трудовий договір. За працівниками на час виконання таких робіт зберігається їхнє основне місце роботи. На цих людей також поширюються вимоги законодавства про охорону праці та загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Трудовий договір — це угода між працівником та роботодавцем (у тому числі фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати певну роботу, а роботодавець зобов’язується виплачувати заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для її виконання. Трудовим договором можуть встановлюватися умови виконання робіт, які потребують професійної чи часткової професійної кваліфікації, і навіть робіт, які потребують такої кваліфікації.

За виконання суспільно корисних робіт оплата провадиться за умовами оплати праці за посадою, на яку вони зараховані, і не може бути нижчою від їх середньої заробітної плати за основним місцем роботи. Для інших осіб розмір оплати буде встановлено за відповідною посадою і не може бути нижчим за мінімальну заробітну плату при виконанні встановленої норми праці. При цьому страхові внески сплачують самі роботодавці. Період участі у суспільно корисних роботах зараховується до страхового стажу.

Страховий стаж — це період, протягом якого особа підлягала соціальному страхуванню та за неї сплачувались страхові внески. Страхові внески — це кошти, що спрямовуються на соціальне та пенсійне страхування, включаючи єдиний соціальний внесок.

Фінансування включає також оплату лікарняних та компенсацію проїзду до місця виконання робіт та назад — за потреби. Але при цьому безкоштовне харчування для працівників не передбачено.

Чи законно залучати людей до розбору завалів

Як розповів "Телеграфу" юрист Ігор Чудовський, аналізуючи ухвалене рішення в Одесі, правова база для таких рішень існує.

"У воєнний стан держава має право залучати людей до суспільно корисних робіт не лише на добровільній основі, і це не суперечить Конституції, тому що стаття 43 прямо говорить: робота, яка виконується відповідно до законів про військове чи надзвичайне становище, не вважається примусовою працею в конституційному сенсі", — каже юрист.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що в Києві цілком можуть запровадити суспільно корисні роботи, що включають розбір завалів після атак. Це рішення прийматиметься відповідно до закону та правових норм.