В Раді хочуть змінити умови бронювання українців. Що про це треба знати

Хочеш забронювати працівника на підприємстві — мобілізуй замість нього кілька людей. Така ідея виникла у Верховній Раді, де взагалі серйозно налаштовані навести лад у системі бронювання.

Про це "Телеграфу" розповів член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. Він наголосив, що не підтримує економічне бронювання, адже воно суперечить конституційній рівності громадян.

Пане Федоре, скажіть, щодо вашої заяви про бронювання, чи впорається з цим малий бізнес чи середнє підприємство. Чи здатне воно залучити 10 нових людей для збереження одного ключового фахівця.

— Дивіться, йдеться не про зміну підходів у мобілізації. Ми знаємо дуже багато випадків, коли бізнес, який підпадає під критерії критичності, має певну кількість заброньованих громадян, військовозобов'язаних до 50%, наприклад. Але підприємство хоче ще більше забронювати критичних працівників.

Йдеться не про зміну підходів до бронювання. Якщо певний бізнес малий, середній, великий, без різниці, хоче додатково до тих квот, які передбачені законом про мобілізаційну підготовку, мобілізацію і до критеріїв бронювання, забронювати ще якусь категорію осіб, то це має бути не просто так.

Це питання не про економічне бронювання, адже я його противник, тому що вважаю, що просто заплатити гроші і отримати право на бронювання — це порушує конституційний принцип рівності. Тому якщо підприємство хоче додатково забронювати громадян, які їм потрібні, воно має дати альтернативу не в якості грошових коштів, а в якості конкретних військовослужбовців Збройних сил України чи інших складових секторів безпеки оборони, які прийдуть на заміну тому, кого вони хочуть забронювати. От і все. Тобто не йдеться про кардинальну зміну підходів.

Скажіть, це буде оформлено в якийсь законопроєкт чи це повноваження Міноборони.

— Ще нічого немає. Це просто ідея, яка була озвучена на засіданні підкомітетів Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони та розвідки на минулому тижні в п'ятницю. Ми розглядали питання пов'язані з удосконаленням залучення на рекрутингових підставах до Збройних сил різних категорій громадян і іноземців в тому числі.

Тоді було озвучено, що бізнес готовий до того, аби фінансувати залучення отаких військовозобов'язаних чи військовослужбовців для того, щоб мати право додатково забронювати якусь категорію осіб. Тому я вважаю, що це абсолютно слушна ідея. Якщо підприємство хоче додатково мати заброньованих там два-три чоловіки, то воно має привести відповідну кратну чисельність в ЗСУ і на законних підставах отримати право на бронювання додаткової категорії.

Наразі це не оформлено в жодному нормативно-правовому проєкті. Це як ідея, яку ми обговорюємо на засіданні підкомітетів.

Пане Федоре, ваші колеги кілька разів згадували, що, можливо, потрібно вводити KPI (ключовий показник ефективності) для заброньованих. Чи дійсно вони потрібні.

— Насправді тут питання не в KPI, а в тому, що дійсно треба, і тут я погоджуюсь з колегами, провести ревізію заброньованих. Адже коли в умовах війни хтось не хоче служити, він шукає будь-які можливості, в тому числі корупційні для уникнення служби. Наразі, на превеликий жаль, непоодинокі випадки, коли бронювання перетворюється з необхідності збереження працівників в бізнесі в корупційну схему. Тобто платить не підприємство, в якому працюють працівники, а платить працівник підприємству для того, щоб бути заброньованим і не бути мобілізованим.

Тут треба навести лад і дійсно перевірити, яку соціально корисну функцію виконують ті працівники, що заброньовані. Наскільки вони є дійсно критичними для виконання підприємствами своїх безпосередніх функцій в секторі безпеки і оборони, чи в секторі критичної інфраструктури тощо. Тобто треба не допускати зловживання і необґрунтованого бронювання тих, кого не потрібно бронювати.

Раніше "Телеграф" розповідав, які зміни в мобілізації плануються до кінця весни.