Пам’ятник для Максима Неліпи: у КМДА пояснили, чому його родина збирає гроші

Майже рік минув після загибелі військового, актора і телеведучого Максима Неліпи, а його родина досі не може встановити на могилі уніфікований пам’ятник для захисника. Причина — формальна: місце поховання. "Телеграф" звернувся до КМДА із питанням — чому так сталось, що місто не бере участі в облаштуванні могили захисника та наскільки масова ситуація.

Поховання поза сектором

Як розповів брат загиблого Андрій Неліпа, Максима поховали на Байковому кладовищі поруч із рідними — поза межами так званого "сектору почесних поховань". Саме це, за його словами, і стало перепоною — міська програма встановлення "козацьких хрестів" тут не діє.

Родина вже підготувала місце під пам’ятник і навіть підписала договір, однак згодом з’ясувалося — встановлення за бюджетні кошти "неможливе". "І те що Макс – захисник України, видатна особа, киянин, має орден "За заслуги" й на таку допомогу наче заслужив — не впливає. Не передбачено. Ми вже там й замовили бетонне плато, й наче все підготували. Нам обіцяли. Навіть договір підписали. Але ніт, як з'ясувалося — не можна, помилка", — пише Андрій Неліпа. Тепер близькі змушені збирати щонайменше 150 тисяч гривень самостійно.

Пам’ятники за бюджетні кошти — лише на визначених ділянках

"Телеграф" звернувся до КМДА із запитом — де ховають українських захисників бюджетним коштом, на яких умовах можна встановити "козацький хрест" за межами визначених місць та чи взагалі в курсі КМДА про таку проблему.

Питання до КМДА:

• Чим був зумовлений вибір саме цих кладовищ для увічнення пам’яті героїв за рахунок бюджету?
• Чи розглядала КМДА можливість встановлення "козацьких хрестів" захисникам, похованим на інших кладовищах Києва (якщо ні, то чому)?
• Якщо рідні захисника, похованого на іншому кладовищі чи за межами сектору почесних поховань, хочуть вшанувати його пам’ять встановленням "козацького хреста", на яких умовах це можна зробити?
• Чи розглядала КМДА можливість повної/часткової оплати виготовлення, доставки та монтажу "козацького хреста" за кошт рідних загиблого героя?
• Чи знає КМДА про проблему із вшануванням пам’яті Максима Неліпи і як буде діяти в цій ситуації? Наскільки масовим є таке явище?

У відповідь на запит "Телеграфу" міська влада підтверджує: ключовим є саме місце поховання. "Облаштування могил померлих (загиблих) Захисників/Захисниць України намогильними спорудами за рахунок коштів бюджету м. Києва здійснюється відповідно до рішення Київської міської ради від 15.06.2023 № 6505/6546. [ ] Мова йде про відведені сектори та алеї для почесних поховань", — йдеться у відповіді Департаменту житлово-комунальної інфраструктури.

Тобто, якщо поховання відбулося поза межами цих секторів — бюджетне встановлення пам’ятника не передбачене. У Києві сектори для почесних поховань, де за кошти міського бюджету встановлюють уніфіковані пам’ятники ("козацькі хрести"), розташовані лише на визначених ділянках окремих кладовищ.

За даними КМДА, це такі місця:

• Лісове кладовище — ділянки 78-Б та 79
• Міське кладовище — ділянки 42, 86, 102, 146, а також Меморіальна алея
• Совське кладовище — ділянка 7-А
• Військове кладовище — ділянка 4
• Бортничанське кладовище — ділянки 4 та 4-А
• Лук’янівський державний історико-меморіальний заповідник — Алея почесних поховань

Те, що сектори не обладнані на всіх міських кладовищах у КМДА пояснюють браком місця.

Спершу заплатіть самі: що потрібно, аби отримати кошти на облаштування могили

Для родин, які поховали захисників поза спеціальними секторами, передбачено інший механізм — часткова компенсація витрат. Як зазначає Департамент соціальної та ветеранської політики: "Передбачено надання матеріальної допомоги на часткову компенсацію на виготовлення та встановлення надгробків…". Але є важлива критична деталь — гроші надаються після встановлення пам’ятника і лише за наявності повного пакета документів, включно з підтвердженням витрат. До заяви потрібно зібрати пакет документів, де окрім паспорта та РНОКПП потрібно додати посвідчення члена сім’ї загиблого, підтвердження родинних стосунків, повідомлення про загибель, документи про витрати, документи про реєстрацію в Києві або перебування на момент загибелі, документи про участь у війні, постанову ВЛК про причинно-наслідковий зв'язок із захистом України.

Ба більше — навіть при наявності всього пакету документів рішення ще має ухвалити спеціальна комісія, а сума допомоги не має перевищувати граничної суми — на 2026 рік це 50 тисяч гривень — третина від необхідних на встановлення надгробка коштів.

Що кажуть у КМДА про масштаби проблеми

За даними КМДА, у 2025 році таку компенсацію отримали 163 родини загиблих захисників — на загальну суму 7 993 000 гривень. Це означає, що середній розмір виплати — близький до встановленого максимуму. Що ж до ситуації із похованням Максима Неліпи — у міській адміністрації підтверджують, що знають про ситуацію та начебто допомагають у вирішенні питання. "Рідним надається інформація та консультація", — йдеться в одній з відповідей, втім — окремого рішення для таких випадків не озвучено.

Прогалина у міській політиці пам’яті

Зауважимо, у КМДА так і не надали критерії відбору, чому саме на цих кладовищах діє безоплатне встановлення пам'ятників, а інші місця де можуть бути поховані захисники, наприклад, Байкове кладовище не включене до програми. Наразі без відповіді залишилось і питання можливості розширення міської програми. Тож поки щонайменше 164 родини вже зіткнулись із такою проблемою, місто не готове співфінансувати облаштування могил, а передбачає тільки модель компенсації після встановлення надгробка.

Раніше "Телеграф" показав, як виглядає Алея захисників на Лісовому цвинтарі. На могили родичі приносять атрибути прийдешніх свят перед їхнім настанням.