Газ постачатимуть за графіками? Експерт оцінив нові загрози та дав прогноз
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Енергетичний експерт Геннадій Рябцев відповідає на головні питання українців щодо газової безпеки
Чи можливі графіки відключень газу і що кияни можуть очікувати наступного опалювального сезону? На запитання "Телеграфу" в інтерв'ю відповів експерт з енергетики Геннадій Рябцев.
Наскільки критичною є загроза атак на газову інфраструктуру і чи справді Україна може не встигнути накопичити запаси на зиму?
— Цьому питанню варто приділяти увагу, тому що до того, як Росія починає атакувати, деякі суб'єкти господарювання просто ігнорують можливі ризики. Прикладом є те, що перед опалювальним сезоном 2025–2026 років об'єкти обленерго були недостатньо захищена з інженерно-технічного погляду. Оператори вважали, що достатньо мати запас обладнання для забезпечення функціонування впродовж сезону. Але після кількох підряд атак на підстанції 110 кВ виявилося, що запасів недостатньо: трансформаторів немає, релейного захисту немає. Хоча профільні фахівці ще до початку сезону звертали увагу обленерго на необхідність інженерно-технічного захисту трансформаторних станцій.
Та сама ситуація може повторитися і з газовою інфраструктурою. Так, вона простіша порівняно з електроенергетичною, але якщо оператори ігноруватимуть потребу в інженерно-технічному захисті, то після чергового удару Росії може виявитися, що немає чого видобувати, немає чого транспортувати або зберігати. Тому Володимир Омельченко має рацію, коли каже, що потрібно посилити захист об'єктів газотранспортної та газовидобувної інфраструктури. Цьому має сприяти, зокрема, нещодавнє урядове рішення про можливість створення мобільних вогневих груп з представників воєнізованої охорони відповідних підприємств.
Я не хочу драматизувати ситуацію, але краще звернути увагу на наявну проблему вчасно. Якщо ми мовчатимемо й ігноруватимемо ризики пошкодження такої інфраструктури, то врешті-решт можемо опинитися в ситуації, коли газ є, але немає можливості його розподілити — або ж його не вдалося вчасно закачати у сховище через пошкодження насосно-компресорного обладнання. Тому не варто панікувати, але нагадати про необхідність захисту цих споруд — варто.
У випадку з електроенергією ввели графіки відключень. Чи можливе щось подібне з газом?
— Ні, жодних обмежень у газопостачанні не буде, тому що це технологічно неможливо. Якщо постачання переривається, для його відновлення потрібно щонайменше кілька тижнів. Тому все зусилля будуть спрямовані на те, щоб газопостачання побутових споживачів не переривалося.
Щоб відновити подачу газу, наприклад, у багатоквартирному будинку, потрібно обійти всі квартири й переконатися, що скрізь перекриті крани. Представник газової компанії зобов'язаний особисто перевірити кожну квартиру: якщо десь кран відкритий, повторний запуск системи може призвести до аварії й вибухів. Тому графіки постачання газу — як графіки відключень електрики — технологічно неможливі.
А самі перебої в постачанні газу все ж таки можливі? Чи це малореальний сценарій? Наскільки захищені сховища та інфраструктура, і чи є резервні механізми на випадок ударів?
— Резервне обладнання, безумовно, є. До того ж тут немає якогось специфічного устаткування, виготовлення якого потребувало б тривалого часу або особливих замовлень. Це звичайне насосно-компресорне обладнання, стандартні прилади автоматики — манометри, витратоміри.
Крім того, варто розуміти: будь-яка свердловина чи підземне сховище — це не об'єкт, що стоїть посеред відкритого поля й має вигляд підстанції Укренерго. Свердловина — це невелика ділянка, як тенісний корт, засипана гравієм, з кількома приладами та виходами труб з арматурою за сіткою-рабицею. А підземне газове сховище — воно й справді підземне. Це не резервуар на поверхні, а карстова, соляна або будь-яка інша печера, де під тиском зберігається газ.
Як можна пошкодити те, що розташоване під землею? Можна вивести з ладу зовнішнє обладнання — те, що дозволяє закачувати газ і вилучати його зі сховища. Але це вже зовсім інший рівень ризику, і загалом критична загроза для самих сховищ є значно меншою, ніж для об'єктів електроенергетики.
Що можуть зробити пересічні українці, щоб підготуватися до можливих перебоїв з газом і теплом наступного опалювального сезону?
— Якщо є можливість забезпечити власну енергетичну автономність — це треба робити. Варто заздалегідь продумати свої дії на випадок перебоїв з електро-, тепло-, газо- та водопостачанням. Власне, більшість українців уже це робили протягом минулого сезону: пауербанки, акумулятори, туристичні плитки на газових балончиках.
Але обов'язково — з дотриманням усіх вимог безпеки: якщо використовуєте такий пристрій, поруч має бути вогнегасник. Це умова номер один при використанні будь-якого автономного джерела тепла в багатоквартирному будинку. У таких будинках взагалі не можна використовувати обігрівачі з відкритим полум'ям.
Також важливе теплове ізолювання приміщень — щоб не "обігрівати" вулицю в разі припинення централізованого теплопостачання. З водою простіше: потрібно просто мати запас питної й технічної води та регулярно його оновлювати. Якщо є альтернатива газу у вигляді електрики — електроплитка чи мікрохвильовка. Якщо й електрика відсутня — туристичні плитки, але знову ж таки: вогнегасник поруч обов'язково.
Перелік рекомендацій, який давали енергетики перед минулим сезоном, залишається актуальним. Абсолютно нічого не змінилося.
Який ваш прогноз щодо опалення в Києві на наступний сезон? Влада декларує безпрецедентні кроки: децентралізацію, підземне прокладання комунікацій. Наскільки це все буде ефективним?
— Наступна зима буде легшою, ніж нинішня, тому що температурний режим буде вищим — двох поспіль холодних зим не буває. Менший мороз означає менше проблем.
Але навряд чи Київ позбудеться залежності від великих теплових та енергетичних об'єктів: розосередити генерацію за одне міжсезоння неможливо. Насамперед потрібно забезпечити об'єкти критичної інфраструктури автономними джерелами живлення — як виявилося, вони досі їх не мали з цілком зрозумілих причин: ніхто не хотів витрачати кошти.
Можливо, з'являться когенераційні установки, буде краще захищене вразливе обладнання на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. Можливо, знайдуть рішення щодо живлення Дарницького й Деснянського районів, бо Дарницька ТЕЦ, найімовірніше, не буде відновлена впродовж сезону — там уже просто нема чого відновлювати.
Загалом я б не назвав свої прогнози надто оптимістичними. Так, зима буде легшою — але наскільки, залежатиме від темпів виконання урядових планів і від масштабу атак Росії на енергетичну інфраструктуру. А я чомусь не схильний вважати, що Росія зменшить цей масштаб: пошкодження інфраструктури — це легкий спосіб заробляти зірочки на погонах і демонструвати "успіхи" керівництву. Тому удари, безумовно, триватимуть.