Поклали око на АЕС? Чому Росія продовжує атакувати енергетику України
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Кінець опалювального сезону не дорівнює кінцю енергетичного терору
Удари Кремля по енергетиці України, які продовжуються попри потепління і відновлення інфраструктури, можуть переслідувати кілька цілей, одна з яких — унеможливлення ремонту АЕС. Саме цим можна пояснювати останні атаки, зокрема і масований удар по українських містах вранці 16 березня.
"Телеграф" звернувся до енергетичних експертів, аби з'ясувати навіщо росіяни б'ють по енергетиці в березні та чи може це вплинути на поточні ремонти енергоблоків.
Яку мету переслідує Росія в атаках зараз
На думку експерта з енергетики Геннадія Рябцева, атаки РФ обумовлені тим, що погода навесні досить нестабільна. Тим паче наразі йде похолодання з морозами вночі.
"Навіть влітку торік вони не зупинили удари по енергетиці, я це ще тоді казав. Цей зимовий пік атак — не новий сезон, це продовження старої тактики, яку вони не завершили й досі", — каже експерт.
Він додає, що зимові удари та ті, що зараз, відрізняються лише акцентами, але вони направлені на енергетику. Окрім того, росіяни продовжують бити й вже по знищенних об'єктах.
Окремо варто виділити, нетиповість ранкової атаки 16 березня. За даними Повітряних сил, її особливість стали удари по ТЕЦ та енергетиці вдень, адже раніше переважно вони відбувались вночі. Росіяни застосували ударні дрони різних типів у напрямку Київщини, Одещини, Запоріжжя та Харкова.
Рябцев пояснює, що такі денні удари обумовлені тим, що російським генералам треба гарна картина, яку вони можуть показати Кремлю. Особливо після успішної атаки Сил оборони на завод "Кремній Ел" у Брянську, який виготовляє мікросхеми для російських ракет.
"Зрозумійте, їм також треба гарна картинка для керівництва. А цю картинку дають великі об'єкти, навіть якщо вони вже не працюють чи були зруйновані раніше. Головне, що умовно сьогодні "наша ракета" туди влучила", — резюмує експерт.
Чи пов'язані удари по ТЕЦ з ремонтом АЕС
Ексконсультант Біоенергетичної асоціації України Юрій Пилипенко вважає, що ремонт АЕС і удари по ТЕЦ пов'язані між собою. Адже зупинка енергоблоків — це зниження загальної потужності енергетики, а атаки в цей момент додадуть ще більше дефіциту.
"Росіяни знають про кампанію ремонтів АЕС. Вони роблять так, щоб Україна не мала можливості зупинити станції на ремонти. Тобто хочуть зірвати підготовку до наступної зими", — додає співрозмовник.
Він зазначає, що складне енергетичне обладнання (ротори турбін, високовольтні трансформатори) не виготовляється за тиждень. Удари в березні гарантують, що ці об'єкти не будуть відновлені до наступної осені.
Чому атакують саме ТЕЦ
Пилипенко каже, що не можна відкидати те, що росіяни, атакуючи ТЕЦ й досі, намагаються переконати українську владу в недоцільності їх ремонту. Або ж в тому, що скільки не ремонтуйте, зруйнувати можна за один день.
"Зниження ТЕЦ — це виключно тактичне питання. Тут треба просто знати, яка мінімально можлива кількість балістичних ракет вирішить це. Вони можуть запустити 4-6 ракет, не допоможе — візьмуть десять", — пояснює експерт.
Рябцев додає, що Росія продовжує використовувати для атак по енергетиці дрони та балістику, адже вони мають, так би мовити, найкращу ефективність. Росіяни не змінюють тактику комбінованих атак, вони змінюють їхні акценти та цілі.
Андрій Гевко, віцепрезидент Теплоенергетичного кластеру України, каже, що удари по київських ТЕЦ зараз навряд чи мають лише мету зірвати поточний опалювальний сезон — його найкритичніша частина вже позаду.
"Швидше йдеться про довший ефект: пошкодження великих теплоенергетичних об’єктів ускладнює їх ремонт і підготовку до наступної зими. Відновлення таких станцій це складний і тривалий процес, який може тривати місяцями", — пояснює експерт.
За його словами, ці атаки показують вразливість моделі, коли значна частина теплопостачання великого міста залежить від кількох великих об’єктів. Фактично однією атакою можна суттєво вплинути на роботу всієї системи теплопостачання.
"Саме тому одним із стратегічних рішень має бути децентралізація теплопостачання. Це розвиток локальних джерел тепла: встановлення котелень, модульних систем теплогенерації та резервних джерел тепла. Такі рішення для найбільш вразливих районів Києва можна впровадити за півроку. Це підвищить стійкість міської інфраструктури та дозволить швидше відновлювати тепло у разі пошкоджень.
Важливо, що подібні технології вже виробляються в Україні, і українські компанії можуть оперативно забезпечувати громади необхідним обладнанням", — резюмував Андрій Гевко.
Раніше "Телеграф" розповідав, чому менше відключають світло та що буде влітку.