Рада провалила голосування за відміну відстрочки для студентів: чого хотіли нардепи і що тепер буде

Навколо теми відстрочок для студентів вузів нардепи досі ламають списи

Верховна Рада України не змогла ухвалити законопроєкт №13574, який передбачав зміни у правилах відстрочки від мобілізації для претендентів на освіту. Цю поправку відхилили, а документ надіслали на друге повторне читання.

Про це повідомив народний депутат України Олексій Гончаренко.

Гончаренко наполягає на необхідності індивідуального підходу для порушників.

"Якщо є якісь проблеми в університетах і є, хто там не вчиться — то розбирайтесь з університетами, розбирайтесь з порушниками. А не усіх прирівнювати до порушників автоматично", — вважає він.

До речі, такої ж думки, за даними "Суспільного", дотримується ще низка народних обранців. Тому документ вирішили надіслати на повторне читання.

Що таке 13574

Спочатку документ передбачав, що військовозобов’язані та резервісти з-поміж громадян віком від 18 до 25 років, які під час дії воєнного стану добровільно уклали контракт на один рік, отримують право на відстрочку від мобілізації. Цей імунітет діє протягом 12 місяців з дня звільнення з військової служби. Протягом зазначеного періоду такі особи можуть бути знову призвані до армії лише за їхньою власною згодою.

Правка розбрату — відстрочка для студентів

Нова редакція документа до другого читання почала містити норми, що викликали суперечки серед народних депутатів. Зокрема, йдеться про поправки, спрямовані на відміну права на відстрочку від мобілізації для чоловіків віком від 25 років, які вступають до закладів вищої та професійної освіти.

Простіше кажучи — законопроєкт став передбачати положення, через яке відстрочка від мобілізації не надавалася б чоловікам, які розпочали навчання після досягнення 25 років.

Таким чином депутати хочуть подолати лазівку, завдяки якій деякі використали навчання як спосіб для ухилення від мобілізації.

Метаморфози законопроєкту

Вище ми вже писали, спочатку документ був про інше, а положення про відстрочку 25+ з’явилися пізніше. Як пояснював "Телеграф", можливим це стало завдяки цікавій "схемі" українських законодавців.

Справа в тому, що для боротьби з уклоністськими схемами законодавці використовували власну схему, обкатану на законопроєкті про звуження повноважень НАБУ та САП. Це коли береться проєкт закону "про буряки", приймається у першому читанні, а потім туди додаються правки "про футбольні м’ячі". Як подібний "аеродром" був використаний також урядовий законопроєкт 13574, який у листопаді минулого року вже був прийнятий у першому читанні. Спочатку поле його застосування було дуже вузьким і стосувалося лише контрактників ЗСУ у віці 18–25 років. Після закінчення дії контракту таким людям пропонувалося давати рік відстрочки, щоб вони могли відпочити та відновитись. Але потім у проєкті закону завдяки правкам з’явилася освіта. І не лише професійний рівень, який, за словами нардепів, є проблемним з погляду ухилення від мобілізації, а й вищу освіту. Однак навколо теми відстрочок для студентів вишів нардепи досі ламають списи у комітетах.

Докладний аналіз законопроєкту від "Телеграфа" можна прочитати, перейшовши за посиланням.

Ключове в правках:

• Відстрочка надається лише у разі першого здобуття відповідного рівня освіти.
• Освітній рівень має бути вищим, ніж раніше отриманий.
• Студенти 25+ не матимуть права на відстрочку, якщо вступають повторно або на нижчий рівень освіти.
• Формальне навчання, академічні відпустки без об’єктивних причин чи фактична відсутність освітнього процесу можуть бути підставою для втрати права на відстрочку.

Але в результаті голосування народні депутати все ж таки не схвалили того, щоб поправка залишилася в законі. Тому чинні правила про відстрочку для студентів залишаються без змін.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, кого із чоловіків можуть мобілізувати з нового року.