Іржа на мільярди: як "схема на стовпах" у Києві змогла перерости в дерибан на оборонних контрактах

У березні-травні 2026 року суд поставив крапку у справі про розкрадання грошей на ремонті одного зі столичних бульварів. Проте реального покарання працівники "Київавтодору" та "наглядачі" не понесли — через тривалий процес.

Втім, історія на іржавих стовпах та збитках у сотні тисяч гривень не закінчилась. Як з’ясував "Телеграф", дотична до справи компанія опинилась серед учасників проєктів із захисту стратегічної підстанції "Новокиївська". А на це держава спрямувала мільярди гривень. Докладніше — в матеріалі.

Фінал, що став ляпасом: винні, але вільні

Вироки Солом’янського суду Києва у справі №760/11824/23 щодо махінацій на ремонті бульвару Вацлава Гавела мали стати перемогою правосуддя, а обернулись капітуляцією.

Історія тягнеться з червня 2018 року. Тоді комунальна корпорація "Київавтодор" під керівництвом Олександра Густєлєва (пізніше став заступником голови КМДА, звідки був звільнений у 2021 році через затягування будівництва Подільсько-Воскресенського мосту) замовила оновлення ділянки вулиці за 86,3 млн грн. Виконавцем обрали представництво азербайджанської компанії ВАТ "Алке Інштаат Санайе Ве Тіджарет" (нині "Акелік Груп", керівник – Анар Таїров, фірма — в стадії банкрутства).

Крім укладення асфальту договір №88-11 передбачав заміну опор освітлення, за що відповідав субпідрядник — ТОВ "Сталь-Світ" (бенефіціар на момент подій — Віктор Березовський).

За паперами 23 опори типу ОКМ-12, за які місто заплатило 101 тис грн за штуку, пройшли процедуру гарячого цинкування. Фактично ж мали тонке газотермічне напилення ззовні. Наслідки підміни проявилися швидко — за рік опори на бульварі Вацлава Гавела почали іржавіти. Бюджет міста при цьому втратив понад 853 тис. грн.

Проте "контролери" якості робіт — спеціаліст з технагляду "Київавтодору" та головний інженер ТОВ "Інститут комплексного проєктування об’єктів будівництва" (власники – Іван Войтович, Андрій Фаль та інші) — "не помітили" відсутність антикорозійного захисту на стовпах.

У суді головний інженер ТОВ "ІКПОБ", що відповідав за авторський нагляд, визнав: на об’єкт не виїжджав, стовпи не бачив, тільки перевірив документи. Водночас він наполягав, що відповідальність за кінцевий результат перш за все на технагляді та субпідряднику. Попри це 21 травня 2026 року суд визнав посадовця винним у службовій недбалості і засудив до трирічного ув’язнення. Та через затягнуте слідство інженера відразу звільнили від відбування покарання.

Роль "колеги" по справі — головного спеціаліста одного з відділів "Київавтодору" — була ключовою, він мав можливість вимагати у постачальників результати лабораторних випробувань металу, зупиняти роботи тощо. Проте йому вдалося уникнути навіть формальної відповідальності, адже суд закрив справу щодо нього ще рік тому — 4 березня 2025 року. Причина та сама: "прострочені" терміни давності судового розгляду. До речі, комунальник пішов вгору — на момент винесення судової ухвали працював в.о. головного інженера з будівництва мостів у потужному ТОВ "Автострада".

У сухому залишку: роль технічних фахівців в тому, що опори швидко втратили "товарний вигляд", начебто зрозуміла, збитки зафіксовані, проте гроші до бюджету так і не повернулись. До самих виконавців робіт — як головного підрядника, так і субпідрядника — претензій у межах цієї справи правоохоронці взагалі не висували.

Системна корозія: іржаві стовпи по всьому Києву

Якщо здається, що два десятки неякісних стовпів на одному столичному бульварі — дрібниця, то результати офіційного аудиту КМДА (№070-5-13/3 від 21 лютого 2021 року) малюють зовсім іншу картину. Перевірка довела: встановлення дешевих аналогів опор замість конструкцій із гарячим цинкуванням — було системною практикою. Таку підміну виконавці застосували на 11 різних об’єктах у столиці, оновлених у 2015-2019 роках. Крім згаданого бульвару Вацлава Гавела також йшлося про:

• реконструкцію вул. Покровської та Академіка Туполєва, а також підземного переходу на вул. Зої Гайдай;
• капремонт просп. Академіка Палладіна та вул. Микільсько-Ботанічної;
• ремонт шляхопроводів на перетині вул. Богатирської з просп. Степана Бандери та Оболонським.

Аудитори зафіксували: інтенсивна іржа роз’їдала 95% оглянутих опор, тобто 761 штуку, а неефективні витрати при їх закупівлі склали 63,5 млн грн. Тобто фактично йшлося не про окремий епізод, а про системну проблему. При цьому "Київавтодор", як випливає з документу, примудрився укласти частину договорів взагалі без гарантійних термінів, що зробило безкоштовну заміну іржавих стовпів неможливою.

Нацполіція у своїх розрахунках була ще суворіша: слідчі вважали, що схема могла охопити 25 об’єктів, а збитки для бюджету перевищити 100 млн грн.

За версією слідства, посадовці управління капітального будівництва "Київавтодору" (на той момент очолював Павло Монастирний, зараз, якщо вірити інформації на офіційному сайту річної давнини, він обіймає посаду заступника) ставили підписи під актами виконаних робіт лише за умови обрання "правильного" постачальника.

В переліку рекомендованих були ТОВ "Генпрофбуд" (бенефіціарка Любов Холіван) і "Будівельно-монтажне підприємство №5 (власник Валерій Кравченко). При цьому поліція вважала, що у компаній багато спільних рис, зокрема під час обшуків печатки знаходили в одному місці, а також фіксували обмін сертифікатами якості та технічними умовами. Також правоохоронці говорили про "тісний зв'язок" між власниками фірм та співробітниками "Київавтодору".

В судовій ухвалі по цій справі також зазначається, що "Генпрофбуд" нібито економив на виробництві і використовував кустарний метод газотермічного напилення замість дорогого гарячого цинкування. За рахунок підміни матеріалів та свідомого завищення цін у проєктній документації накопичувались кошти, які ймовірно ставили "відкатами" для кураторів схеми.

Попри експертизи та технічні висновки, на які посилаються правоохоронці, справа врешті загальмувала на самому початку. І до суду дійшов тільки один епізод, за яким винними зробили ніяк не організаторів.

Як фірма з 1000 гривень статутного капіталу захищає енергетику

Нехтування роллю приватних компаній у "схемі на стовпах" призвело до того, що вони продовжили працювати за старими правилами. Зокрема, ТОВ "Сталь-Світ" фігурує ще й в кримінальному провадженні про ймовірне привласнення бюджетних коштів при виконанні робіт на підстанції ПС 330 кВ "Новокиївська" (ч. 4 ст. 191 КК України).

Йдеться по масштабний проєкт, який передбачав як реконструкцію енергетичного об’єкта, так і будівництво фортифікаційних споруд для захисту підстанції. Замовником виступила Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (з 2020 по 2025 рік очолював Руслан Нічик), генпідрядником – дорожній гігант ТОВ "Ростдорстрой" (належить депутату Одеської міської ради Юрію Шумахеру та бізнесмену Євгену Коновалову), вартість контрактів становила понад 2,45 млрд грн та 537 млн грн. Через безпекові ризики закупівлі проводилися без відкритих торгів, а договори не публікувалися.

За версією слідства, "Ростдорстрой" залучив до виробництва металоконструкцій дві столичні компанії — крім вже знайомого ТОВ "Сталь-Світ", ще "Монтажбуд77", та дві дніпровські —ТОВ "ЦКС" та "ЦКС-Сталь". Механізм, як свідчить ухвала Святошинського районного суду (справа №759/701/26) від 13 січня 2026 року, був ідентичний закупівлі стовпів. Фірми-субпідрядники домовились про завищений цінник, а різниця у вартості могла осідати у головного виконавця робіт.

Втім, на відміну від історії з іржавими опорами, слідство поки що не оприлюднило результати експертиз, які б дозволили скласти уявлення щодо масштабів збитків та якості виконаних робіт.

Хоча кримінальне провадження було відкрито ще на початку листопада 2023 року, розслідування просувається вкрай повільно. Лише цього року Слідче управління ГУ Нацполіції в Київській області отримало дозвіл суду на проведення огляду фортифікацій на підстанції "Новокиївська", щоб перевірити обсяги виконаних робіт.

Такі повільні темпи дозволили частині фігурантів "злитися". Зокрема ТОВ "ЦКС" спочатку отримало нову назву – "Абель ЛТД" (власницею у реєстрах зазначена Ольга Жаворонкова), а згодом офіційно було визнано банкрутом. В той час як фірма "ЦКС-Сталь" (бенефіціар Дмитро Кучер) — сусідка по юридичній адресі — уже повністю ліквідована як юридична особа. Лише ТОВ "Монтажбуд77", наразі активно долучається до тендерів, зокрема від КП "Харківський метрополітен".

"Телеграф" уважно слідкуватиме за цією гучною справою, щоб з’ясувати, чи не чекатиме її та сама доля, що й "схему на стовпах". Адже наразі на кону не просто ліхтарі на бульварі, а захист критичної інфраструктури, до якої відноситься підстанція "Новокиївська". Ми обов'язково повідомимо про результати огляду фортифікацій та чи дійде до підозр.

Як повідомляв "Телеграф", комунальна корпорація "Київавтодор" відхилила вигідні пропозицію в конкурсі на нанесення розмітки — контракт отримала фірма "Хімія Парк", яка підозрюється у завищенні вартості та обсягів робіт.