За лаштунками "пожежних" тендерів: як нішеві постачальники роками будують мільярдний бізнес на схемах

Антимонопольний комітет (АМКУ) упіймав на договірняку двох великих постачальників спецтехніки. Тепер ці фірми заплатять разом 90 мільйонів гривень штрафу та три роки не зможуть подаватися на державні тендери. Але є ризики, що подальші договірняки продовжаться, адже у бенефіціарів є й інші ТОВки, що працюють на тому самому ринку.

Якщо покопатися в минулому викритих АМКУ фірм, стає зрозуміло: зіграти з державою не за правилами вони пробують далеко не вперше.

"Телеграф" розповідає про бекграунд обох компаній, хроніку масштабних маніпуляцій та кримінальних справ і про те, чому покарання від АМКУ може й не спрацювати.

Хто насправді у збитках: реальна ціна нішевого монополізму

Багатомільйонні державні закупівлі в Україні все частіше виявляють приховані фінансові маніпуляції та узгоджені схеми. Ретельні перевірки органів контролю доводять: за фасадом, начебто, успішного бізнесу, що освоює мільярдні бюджети, нерідко ховається банальна імітація конкуренції, метою якої є обхід закону та отримання надприбутків коштом держави.

Візьмемо до прикладу дві українські фірми — ТОВ "КИЇВСЬКИЙ РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ АВТОЦЕНТР" та ТОВ "КОМПАНІЯ ТІТАЛ", що працюють у специфічній ніші – постачання спеціальної техніки для потреб ДСНС, Нацгвардії, підприємств паливно-енергетичного комплексу тощо.

Обидві діють на ринку від початку 1990-х років, обидві встигли виграти десятки, якщо не сотні великих державних замовлень. Так, ТОВ "Компанія Тітал" за час свого існування сумарно "натендерила" 3,3 мільярда гривень, а ТОВ "Київський республіканський автоцентр" підписало державних угод на 2,25 мільярда гривень.

Та, як виявилося, тендери ці далеко не завжди були прозорими, а закупівлі відбувалися за заздалегідь узгодженими сценаріями. Нещодавно Антимонопольний комітет України (АМКУ) офіційно це викрив, довівши, що ці дві фірми влаштували банальний розіграш та імітацію конкуренції під час великої закупівлі пожежних автоцистерн для ДСНС.

Як встановило розслідування АМКУ, під час мегатендеру 2024 року з очікуваною вартістю понад 500 мільйонів гривень компанії діяли як злагоджений тандем, а не конкуренти. Вони узгоджували свою поведінку на всіх етапах — від синхронної підготовки документів та узгодження цінових пропозицій до фактично спільного виконання договорів з виробництва техніки.

Перемогу зрештою отримав "Київський республіканський автоцентр", від його імені договори підписував гендиректор Валентин Затхей, з боку ДСНСників — начальник Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій Ігор Мельник.

28 травня 2026 року за цей "сценарій" АМКУ виписав фігурантам штрафи: ТОВ "Київський республіканський автоцентр" — у розмірі 50 мільйонів гривень, а його подільнику "Компанія Тітал" – 40 млн грн. Також рішення АМКУ автоматично закриває їм доступ до державних торгів на найближчі три роки.

Армія клонів

Трирічне відсторонення від державних закупівель та штраф загалом у 90 мільйонів гривень для власників компаній — героїв цієї статті на перший погляд виглядають як суворе покарання, що мало б повністю паралізувати роботу порушників. Проте реальність українських тендерних закупівель значно цинічніша. І тому цей бан ризикує стати лише тимчасовою та суто формальною незручністю. У всякому разі для власників ТОВ "Київський республіканський автоцентр".

Ми нещодавно наводили приклад, як блокування конкретних юридичних осіб не заважає їхнім бенефіціарам продовжувати освоювати бюджетні кошти через інші кишенькові структури.

Так і у випадку з ТОВ "Київський республіканський автоцентр" на його власників (це сім’я на прізвище Затхей – Михайло Валентинович, Валентин Михайлович та Маріанна Валентинівна) записана ще ціла низка комерційних структур, які прямо зараз продовжують вигравати тендери.

Наприклад, одна з компаній, що належать Затхеям — ТОВ "ВК "Автотранспортник", — підписала у цьому році вже низку контрактів, один з яких вартістю 5,7 млн грн на обслуговування техніки для військової частини. Серед інших клієнтів цієї фірми у різні роки можна помітити фастівські комунальні підприємства ("Фастів-благоустрій", "Фастівська керуюча компанія"), черкаський аварійно-рятувальний загін ДСНС, "Київзеленбуд" та багато інших державних і комунальних компаній.

Інша компанія Затхеїв – ТОВ "УКР ТРАК" — встигла освоїти у 2026 році 37 мільйонів. Тільки у травні цього року вона уклала контракт вартістю 3,4 млн на постачання підмітально-прибиральної машини для однієї із сільських рад. А раніше клієнтами компанії були АТ "Полтаваобленерго", "Київводоканал", "Укрнафта", "Укрзалізниця" та десятки інших бюджетних підприємств і організацій.

Окрім того, у Затхеїв є й інші схожі компанії з аналогічним профілем діяльності — ТОВ "КАТЕКС ЛТД ", ТОВ ФТКП "ТРАНСКОМ", ТОВ "АВТОЕКСПО". І навіть дві фірми з іменем російського виробника у назві — ТОВ "ТД "КАМАЗ" та ТОВ "КИЇВКАМАЗТЕХОБСЛУГОВУВАННЯ". Всі вони за потреби можуть перейняти тендерну естафету, якщо в інших виникнуть проблеми з АМКУ.

Купити некондицію та засудити замовника: методи "Київського республіканського автоцентру"

Рішення Антимонопольного комітету про змову на півмільярдному тендері ДСНС — це не просто випадковий епізод. ТОВ "Київський республіканський автоцентр" вже демонструвало свій досвід маніпуляцій на тендерах у спробі обійти жорсткі вимоги державних компаній, використовуючи для цього досить цинічний юридичний трюк. Мова про конфлікт компанії з одним із її великих замовників — стратегічним державним підприємством "Укргазвидобування" (УГВ).

"Київський республіканський автоцентр" ще у 2018 році виграв тендер вартістю 182 млн грн на постачання для УГВ десяти потужних автомобільних кранів вантажопідйомністю від 40 тонн. У тендерній документації чорним по білому було прописано дві ключові вимоги: техніка повинна відповідати суворому екологічному стандарту Євро-5 та мати можливість вільно пересуватися дорогами загального користування без порушення правил дорожнього руху щодо габаритів та ваги.

Проте компанія, схоже, вирішила надурити державну структуру, поставивши їй дешеву китайську техніку марки XCMG, яка за своїми технічними характеристиками не відповідала українським стандартам і не могла пройти сертифікацію.

Розуміючи, що УГВ просто не прийме такі крани, керівництво фірми вирішило зіграти на випередження. Замість виконання контракту, "Київський республіканський автоцентр"… подав до суду на "Укргазвидобування". Компанія як кажуть, "закосила під дурника" і у позові спробувала довести, що виконати свої зобов'язання їй нібито заважають якісь "раптово виявлені нові обставини" щодо специфікації техніки, і тому договір потрібно змінити. Хоча всі технічні параметри були чітко відомі ще на етапі оголошення торгів.

До прикладу, уявіть, що ви замовили в інтернет-магазині білу фірмову сорочку, а магазин, погодивши це замовлення, прислав вам дешеву майку і став вимагати за неї повну ціну. Та ще й майку чорну, а не білу. А коли ви відмовилися приймати товар – подав на вас до суду, через те, що нібито, не знав, що саме вам продає.

З 2018 року ця справа пройшла всі кола судового пекла, і у вересні 2020 року Верховний суд очікувано відкинув абсурдні претензії ТОВ "Київський республіканський автоцентр", як не обґрунтовані. Після чого справа знову повернулася на розгляд першої інстанції, і лише у травні 2024 року фірма-маніпулятор свій позов відкликала.

Найголовніше тут, що всі ці роки, поки "Київський республіканський автоцентр" через суд намагався "впарити" "Укргазвидобуванню" некондиційні крани, державна компанія не могла скористатися технікою, тендер на закупівлю якої провела в установленому законом порядку.

Російські "КамАЗи" під час війни

Історія з некондиційними кранами є далеко не єдиним епізодом, який демонструє специфічне ставлення власників ТОВ "Київський республіканський автоцентр" до національних інтересів. У серпні 2014 року, коли Російська Федерація вже анексувала Крим та розв'язала бойові дії на сході України, власник компанії Валентин Затхей через свою іншу фірму – ТОВ "Торговий дім КАМАЗ" на закритих торгах продав Національній гвардії України 29 авто "КАМАЗ" російського виробництва на загальну суму 27,7 млн грн.

Коли навколо закупівлі техніки, виробленої в країні-агресорі, закономірно піднявся скандал, керівництво компанії почало активно маніпулювати фактами. Воно намагалося довести, що українське ТОВ "Торговий дім КАМАЗ" нібито не є офіційним дилером росіян, та й взагалі "КАМАЗ" нібито на той час вже не був чисто російською фірмою, бо 49,9% її було переоформлено на закордонні представництва.

Хай там як, бажання зберегти прибутковий контракт та освоїти оборонні гроші виявилося сильнішим за державну позицію в часи початку війни.

Мільйонні схеми на ПДВ, несплата податків та перспективи сумного фіналу

Інший учасник змови, ТОВ "Компанія Тітал", має не менш промовистий бекграунд, у якому, до речі, також є російський слід, хоча й давній. Від моменту заснування підприємства і до лютого 2006 року серед його офіційних бенефіціарів значився громадянин Російської Федерації Сергій Пузанов разом з українським засновником Петром Брицьким, істориком, колишнім професором Чернівецького нацуніверситету, нині покійним. Наразі серед бенефіціарів компанії вказані троє Брицьких – Павло Петрович, Петро Павлович та Дмитро Павлович.

Компанія також регулярно потрапляє у гучні скандали, у тому числі пов'язані з постачанням спецтехніки Нацгвардії. Так, під час виконання державного замовлення у 2023 році на постачання пожежних автомобілів керівництво фірми вирішило штучно накрутити ціну. До фінальної вартості техніки, яку закуповувала одна з частин НГУ, просто додали податок на додану вартість (ПДВ) у розмірі 3,4 мільйона гривень, хоча за законом підрозділи Нацгвардії у цьому випадку були повністю звільнені від його сплати.

Суд, який розглядав цю справу постановив, що "Тітал" має повернути підрозділу Нацгвардії кошти, а апеляційний суд згодом залишив без розгляду апеляційну скаргу підрядника.

Якщо проаналізувати судові справи, пов’язані з "Компанією Тітал", можна помітити, що фірма не вперше маніпулює з податками. Наразі на завершальній стадії в суді (етап розгляду обвинувального акту) перебуває провадження, яке розслідується проти колишнього керівника компанії та одного із її співвласників Павла Брицького. Йому інкримінують ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та службове підроблення).

За версією слідства, поки компанія освоювала мільярдні бюджети на тендерах ДСНС та інших держкомпаній, її керівництво систематично вносило неправдиві відомості до офіційних документів, приховуючи прибутки від держави.

"Згідно з представленим обвинувальним актом досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7, обіймаючи посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ТІТАЛ"… виконуючи адміністративно-господарські обов`язки, будучи службовою особою суб`єкта підприємницької діяльності, вчинив умисне ухилення від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, незалежно від форм власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах", — йдеться у матеріалах судового рішення.

У лютому цього року обвинувачуваний через Голосіївський суд намагався закрити провадження, але апеляційна інстанція днями скасувала рішення.

До речі один з епізодів у цій справі стосується виводу коштів з державного "Енергоатому". "Компанія Тітал", нібито, уклала з енергомонополістом угоду на постачання ТМЦ, але шляхом маніпуляції з документами та укладення угод з низкою фірм з ознаками фіктивності занизила свої податкові зобов’язання.

Як бачимо, багатомільйонні штрафи та дискваліфікація від АМКУ навряд чи здатні зупинити токсичний бізнес, який просто перекидає свої сили на інші підконтрольні фірми-клони. Доки держава каратиме лише юридичні назви, а не реальних бенефіціарів, а кримінальні справи не завершуватимуться реальними вироками — нішеві монополісти продовжуватимуть заробляти на держзакупівлях навіть у такому критичному сегменті, як спеціальний транспорт.

"Телеграф" має намір уважно вивчити тендери й інших компаній, що належать бенефіціаром ТОВ "Київський республіканський автоцентр" та ТОВ "Компанія Тітал" та звернутися до АМКУ за роз’ясненнями, чи потрапляють вони у поле зору Комітету. Ми також маємо намір поцікавитися у розпорядників бюджетних коштів, які продовжують співпрацювати з фірмами Затхеїв та Брицьких, чи не бачать вони ризики у такій співпраці. Буде цікаво, не перемикайтеся.