Його обожнювали радянські космонавти, а КДБ перевіряв кожну банку: неймовірна історія одеського заводу

Читать на русском
Автор

Космонавти просили "добавки": як сік з Одеси став легендою на орбіті та чому його якість була справою державної ваги

Сьогодні сік у картонній коробці — така ж звична річ, як хліб на полиці. Але колись це було справжньою революцією. Перший в Україні сік у Tetra Pak з'явився в Одесі — на заводі, що на той момент уже пережив радянську епоху, космічну програму і розпад цілої держави.

Як одеський завод, що починав із дитячого пюре у скляних баночках, став першим в Україні, хто розлив сік у картонну упаковку, і чому радянські космонавти після повернення на Землю просили саме "одеського яблучного", — у фокусі видання "Телеграф".

Завод з'явився в Одесі у 1928 році — в часи, коли СРСР тільки будував свою промислову базу. Спочатку тут виробляли прості речі: овочеві та фруктові пюре у скляних баночках для немовлят. Але масштаб підприємства зростав швидко.

Чому КДБ перевіряв кожну баночку соку з одеського заводу — і це не жарт

Продукція одеського консервного заводу

Вже у 1960-х роках Одеський консервний завод імені Леніна — саме так він тоді називався — отримав статус головного постачальника дитячого харчування у всьому Союзі. Його продукцію знали від Львова до Владивостока. При заводі працювали наукові лабораторії, де розробляли рецептури соків за еталонами ГОСТу.

Процес відбору продукції для соків та пюре

Це був не просто харчовий завод, а стратегічний об'єкт. Саме тут, в окремому спеццеху №4, виробляли харчування для радянських космонавтів. Вимоги до нього були такі ж, як до дитячого харчування — жодних консервантів, барвників чи штучних добавок. Кожну партію перевіряли представники КДБ та військового відомства. Яблука, ягоди, овочі відбирали вручну — лише ідеальна сировина з екологічно чистих районів Одещини та Криму.

Поре виробництва одеського заводу

Головна проблема космічного харчування — невагомість. Будь-яка крихта або крапля рідини в умовах орбіти може потрапити в дихальні шляхи або вивести з ладу електроніку. Тому одеські технологи фасували пюре та густі соки в алюмінієві туби, схожі на тюбики із зубною пастою. В асортименті були яблучні, чорносмородинові і сливові соки з м'якоттю, а також овочеві суміші.

Процес виробництва на Одеському заводі

Пізніше, коли тривалість польотів збільшилась, одеські фахівці долучилися до розробки продуктів сублімаційного сушіння. Продукт спочатку швидко заморожували, а потім видаляли лід у вакуумі. Космонавту потрібно було просто додати гарячу воду — і він отримував натуральний сік, майже невідмінний від свіжого за смаком.

Кажуть, що після посадки радянські космонавти часто просили саме "одеського яблучного" — він найкраще допомагав відновити сили після перевантажень.

Пюре зі слив в часи СРСР

Завод мало не зник у 90-х, але вижив завдяки одному технологічному рішенню

Процес виробництва консервації на заводі

Розпад СРСР ударив по заводу жорстко. Держзамовлення зникли, обладнання застаріло, і підприємство опинилося на межі зупинки. Це була доля більшості радянських гігантів.

Але у 1994 році з'явилася компанія Vitmark-Україна. Вона викупила частину потужностей заводу і розпочала повну модернізацію виробництва. Саме тоді в Одесі сталося те, що визначило майбутнє всього українського ринку соків.

Одеський завод першим в Україні почав розливати соки в асептичну упаковку Tetra Pak. Це кардинально змінило правила гри: соки тепер могли зберігатися тривалий час без консервантів у звичних картонних коробках. Холодильник більше не був обов'язковим. Продукт ставав доступнішим і зручнішим для транспортування.

Цей крок і врятував завод.

Білий пакет, який підкорив Україну: чому мінімалістична упаковка стала геніальним рішенням

Сік в Тетра-пак

У 2002 році на полицях українських магазинів з'явився сік у незвичайній упаковці. Білий пакет, реалістичні зображення фруктів — і більше нічого зайвого. Жодних яскравих кольорів, жодного складного дизайну. Це був "Наш сік".

Розрахунок виявився точним: споживач підсвідомо сприймав просту упаковку як сигнал, що він платить за якість продукту, а не за дорогу обгортку. Рекламна кампанія наголошувала на тому, що це "той самий сік" з традиціями Одеського заводу дитячого харчування. Посилання на десятиліття досвіду — теж частина цього образу.

Бренд прижився і залишається впізнаваним досі.

Сьогодні ОЗДХ — це вже не один завод, а частина великого холдингу Vitmark. Окрім "Нашого соку", компанія виробляє соки під брендом Jaffa і рослинне молоко Vega Milk, запущене у 2019 році як відповідь на світові споживчі тренди.

Нагадаємо, "Телеграф" розповідав історію легенди радянського ВПК, який пустили з молотка. Дніпровський машинобудівний завод – колись потужний науково-виробничий комплекс, що захищав небо всього Радянського Союзу, офіційно визнали банкрутом. Борги у 354 мільйони гривень при активах лише у 23 мільйони виявилися вироком для гіганта, який свого часу виготовляв найпотужніше радіолокаційне обладнання на планеті.