Не Віра і не Роман: як звучали давні українські імена до русифікації

Зниклі давньоукраїнські імена

Українці багато років боролися за право на власну ідентичність. А давні українські імена поступово зникли з ужитку через русифікацію та нав'язування чужих традицій.

"Телеграф" зібрав найяскравіші автентичні імена. Вони були витіснені зі щоденного вжитку протягом періоду російського впливу.

Чоловічі імена, які не використовуються через русифікацію​

Український іменослов — це дзеркало нашої історії, яке, на жаль, за століття релігійного тиску та системної русифікації зазнало чималих втрат. Яскравим символом цієї втраченої спадщини є ім’я Божидар (або Божедар), що несе в собі світле значення "дар Божий". Попри свою автентичність, воно майже зникло з ужитку, будучи витісненим більш звичним для нас Богданом.

Схожа доля спіткала і Вогнеслава — величне ім’я, що славить вогонь і відсилає до дохристиянських вірувань наших предків. Через процеси християнізації та подальше зросійщення воно фактично випало з українського контексту, хоча й досі активно вживається іншими слов’янськими народами.

Не менш рідкісним явищем сьогодні є й "золоте" за змістом ім’я Златан. Свого часу воно поступилося місцем таким іменам, як Зиновій чи Захар, які активно популяризувалися в епоху російського панування.

Водночас ім’я Любомир, хоч і не зникло остаточно, довгий час перебувало в тіні під натиском популярних тоді Лаврентіїв та Леонідів. Лише зараз воно поступово відвойовує свої позиції, повертаючись у побут, насамперед у західних регіонах України.

Могутнє й войовниче ім’я Ратибор, що означає "воїн боротьби", майже повністю стерлося з пам’яті через церковний вплив та системну заміну на такі варіанти, як Роман чи Ростислав. Усі ці приклади нагадують нам про глибину нашої традиції, яка попри все починає знову проростати в сучасності.

Жіночі імена, які зникли через русифікацію​

Подібні тенденції простежуються і в жіночому іменослові, де самобутні українські імена тривалий час поступалися місцем запозиченим чи нав’язаним формам. Прикладом цього є ім’я Весна, що черпає силу в самій природі, проте було майже цілком витіснене популярними свого часу Вірою та Валентиною.

Те саме стосується Зореслави, чиє значення — "слава зорі" — не витримало конкуренції з поширеними Світланою чи Софією. Нині це ім’я зберіглося переважно в колі тих родин, які свідомо плекають національну ідентичність.

Окремої уваги заслуговує Лада — ім’я, що відсилає до давньої богині краси та любові. Воно практично зникло з ужитку, будучи заміненим християнськими відповідниками, зокрема Ларисою.

Імʼя Милослава, чиє ім’я славить милосердя та лагідність, втратила популярність під тиском масового поширення Марій та Наталій. Хоча сьогодні ми спостерігаємо поступове відродження цього імені серед свідомого українства.

Мабуть, найбільш таємничим залишається ім’я Оріяна, що означає "світанкова". Воно майже розчинилося під впливом стандартизованих імен і сьогодні рідко згадується навіть у глибоких етнографічних розвідках, залишаючись справжньою рідкістю нашої культури.

Раніше "Телеграф" писав, як правильно українською привітатися вранці.