"Картопляна битва". Українці сперечаються через назву пюре

Звичайне запитання у соцмережах спровокувало справжню кулінарно-лінгвістичну експедицію областями України

Картопляне пюре — одна з найулюбленіших страв українців, без якої не проходить жодне застілля. Проте, як виявилося, у різних куточках країни її називають настільки по-різному, що мешканці сусідніх областей можуть одне одного не зрозуміти.

Саме через це соціальна мережа Threads вибухнула дискусією навколо цієї страви. Все почалося з допису користувачки petrovaa.ri, яка вирішила поцікавитися регіональними особливостями назв картопляного пюре.

Сама авторка, яка родом з Білої Церкви, зазначила, що в її родині цю страву звикли називати "топчанкою".

Географія назв: від "пюрешки" до "кумички"

Допис швидко зібрав сотні коментарів, перетворившись на справжнє лінгвістичне дослідження. Думки користувачів розділилися, а деякі варіанти стали справжнім сюрпризом:

• Київщина та Центр: мешканці Білої Церкви, окрім "топчанки", пропонують варіант "міщана бараболя", хоча він викликає жартівливі суперечки щодо своєї автентичності для цього регіону. Також тут вживають назви "пюрешка", "товчонка" або "м’ячка".
• Західна Україна: в Івано-Франківській області страву називають "бульба колочена". На Хмельниччині побутує назва "тумачі", а в інших західних регіонах можна почути колоритне "мандибурка колочена".
• Північ: на Чернігівщині картоплю лагідно називають "товчушка". А от на півночі Житомирщини, у селах ближче до кордону, існує унікальна назва "коми" з наголосом на останньому складі. У Сумській області частіше кажуть "толчонка".
• Креативні назви: серед коментарів зустрівся і зовсім рідкісний варіант — "кумичка".

Як казати правильно на страву з картоплі

З погляду літературної мови, найбільш універсальним та правильним терміном є картопляне пюре. Це слово запозичене, проте воно є нормативним для офіційного вжитку, меню закладів харчування та кулінарних книг.

Однак українська мова має багатий пласт автентичних синонімів, які не є помилкою:

1. Товмач або товченка — питомо українські назви, утворені від дієслова "товкти". Це найбільш точні відповідники, які варто використовувати, якщо ви хочете уникати запозичень.
2. М’ята картопля — грамотний опис страви, який часто зустрічається в побуті та класичній літературі.
3. Топтанка — це діалектизм. Хоча це слово є територіально обмеженим, воно є частиною живої мови та культурної ідентичності окремих регіонів України.

Раніше "Телеграф" писав, яке українське слово неможливо перекласти на іншу мову.