Переможець "Караоке на Майдані" про шоу, Ігоря Кондратюка та хворобу брата: "Для мене вже було перемогою просто вийти на сцену"

Артист зізнався, що його життєвий шлях був непростим

Ігор Целип — один із тих артистів, чия історія починалась далеко не зі сцени та великих концертів. Село на Тернопільщині, навчання на юриста, складна історія в родині, хвороба брата, випадкове "Караоке на Майдані", яке змінило життя, і роки боротьби за своє місце в музиці. В ексклюзивному інтерв’ю "Телеграф" співак уперше так відверто розповів про сімейні випробування, стосунки з Ігорем Кондратюком, реальні заробітки артистів під час війни та ціну популярності.

Ігоре, яким було ваше дитинство?

Я виріс у звичайній сім’ї в селі на Тернопільщині. Без якихось великих можливостей чи "зіркового" старту. Але в нас було головне — любов і підтримка.

Моє дитинство було дуже простим: школа, друзі, допомога батькам, звичайне сільське життя. І, чесно, я вдячний за це. Бо саме тоді в мені сформувалося розуміння: якщо хочеш чогось досягти — треба працювати.

Ви не раз згадували, що у вашого брата серйозні проблеми зі здоров’ям. Що саме сталося і як це вплинуло на вашу сім’ю?

У мого брата з дитинства є неврологічне захворювання, яке впливає і на фізичний стан, і частково на його розвиток. Це не історія про швидке лікування — це постійні лікарі, реабілітації, переживання. Я виріс у цьому. Пам’ятаю лікарні, поїздки, як батьки постійно шукали можливості допомогти йому. Це було непросто для всієї сім’ї — і морально, і фізично. У такі моменти дуже швидко дорослішаєш. Розумієш, що життя — це не тільки про твої бажання. Є люди, за яких ти відповідаєш.

Як ця історія сформувала вас як людину і артиста?

Це дало мені внутрішній стрижень. Коли ти бачиш, як близька людина щодня бореться за базові речі, ти починаєш зовсім інакше ставитися до життя. Те, що для когось виглядає великою проблемою, для тебе вже не здається критичним. І це дуже мотивує не здаватися. Я завжди думаю: якщо він тримається — я тим більше маю йти вперед. Тому в моїй музиці багато емоцій, багато правди. Я не можу співати "порожньо".

Чи пам’ятаєте момент, коли зрозуміли, що хочете займатися музикою?

Музика просто завжди була зі мною. Я співав ще змалку — на святах, у школі, вдома. Але довгий час не думав, що це може бути професією. Я навчався на юриста і тоді мені здавалося, що життя піде зовсім іншим шляхом.

У 2018 році ви потрапили на "Караоке на Майдані". Як це сталося?

Абсолютно випадково. Ми з друзями просто прийшли подивитися. А потім мене почали вмовляти вийти заспівати. Я дуже вагався, бо було страшно — натовп людей, камери, емоції. Але все ж вийшов. І це стало одним із найважливіших моментів у моєму житті.

Я відчув шалений адреналін. Але водночас — кайф. У якийсь момент я перестав думати про страх і просто почав співати. Напевно, люди це відчули.

Ви пам’ятаєте, яку саме пісню співали на "Караоке на Майдані"?

Так, дуже добре пам’ятаю. Це була пісня "Мої батьки" Олега Винника. Я обрав її не випадково, бо вона для мене дуже особиста. У той момент я співав із думками про маму й тата, про все, що вони для мене зробили. Напевно, люди відчули цю щирість — тому пісня так емоційно зайшла аудиторії. І досі буває, що мене впізнають саме по тому виступу й кажуть: "Це ж ти співав про батьків".

Перемога була несподіваною?

Дуже. Я навіть не думав про це. Для мене вже було перемогою просто вийти на сцену. Коли оголосили результати — я стояв і не до кінця розумів, що сталося.

До речі, навколо "Караоке на Майдані" нещодавно розгорівся скандал — блогерка заявила, що нібито за участь у шоу заплатила гроші, але так і не потрапила туди.

Якщо чесно, я вважаю це просто тупим піаром блогерки. Ну серйозно: дати 44 тисячі гривень, щоб виграти 20–30 тисяч — це якийсь маразм. Це навіть нелогічно. Я був там і прекрасно бачив, як усе відбувається. "Караоке на Майдані" — це про емоцію, людей, атмосферу, талант і харизму. І саме тому ця програма стільки років була народною.

Яким для вас був Ігор Кондратюк? Бо після історій із Віталієм Козловським у багатьох дуже різне враження про нього.

Мені якраз подобається його прямість. Він за словом у кишеню не полізе — і це нормально. Кондратюк дуже мудрий і виважений. Він не з тих людей, які будуть усім догоджати чи говорити "солодкі" речі тільки для картинки. Якщо йому щось не подобається — він скаже прямо. І я думаю, що саме через це багато хто його або дуже любить, або дуже не любить. Але в ньому точно немає лицемірства.

Чи змінило "Караоке на Майдані" ваше життя?

Так, дуже. Це дало мені віру в себе. І після того моменту я почав серйозніше ставитися до музики.

Але після телевізійного проєкту кар’єра не будується автоматично?

Зовсім ні. Багато хто думає: якщо ти потрапив на телебачення — далі все легко. Але це тільки початок. Далі — роки роботи, постійні вкладення, сумніви, моменти, коли хочеться все кинути. Багато хто думає, що артисти зараз заробляють великі гроші.

Насправді з чого сьогодні живе артист під час війни?

Якщо чесно, то основний заробіток зараз — це корпоративи, приватні події, концерти, весілля. Саме живі виступи дають найбільший дохід. Роялті в Україні дуже мізерні. Навіть якщо твоя пісня набирає мільйони переглядів чи звучить на радіо — це не означає, що ти отримуєш великі гроші. Часто цих виплат не вистачає навіть перекрити витрати на запис треку. Тому багато артистів буквально живуть "від виступу до виступу".

Тобто красива картинка в соцмережах — не завжди про реальні доходи?

Абсолютно. Люди бачать сцену, фото, красиві відео — і думають, що артисти живуть у розкоші. Але мало хто бачить іншу сторону. Одна пісня зараз може коштувати 1500–2000 доларів. Кліп — ще дорожче. Плюс реклама, команда, студія, фотосесії, музиканти. І дуже часто ти вкладаєш у творчість майже все, що заробив. На початку повномасштабної війни взагалі був період, коли концертів майже не було. І тоді багато артистів опинилися в дуже складній ситуації.

Чи були моменти, коли ви хотіли здатися?

Так. І не раз. Особливо, коли щось не виходить або ти не бачиш швидкого результату. Але тоді я згадую свою сім’ю, свій шлях, через що ми пройшли. І це мене дуже тримає.

Як ви зараз будуєте свою кар’єру?

Я намагаюся робити не просто пісні, а музику зі змістом. Багато виступаю, у тому числі на благодійних концертах. Для мене це важливо. Також активно працюю з соцмережами, бо сьогодні артист — це вже не тільки сцена. Це постійна комунікація з людьми.

Що для вас сьогодні є найбільшою перемогою?

Не популярність і не цифри. Найбільша перемога — це не зламатися і залишитися собою. Бо сцена — це лише частина життя. А справжня сила людини проявляється зовсім в інших моментах.