Напад Росії на Польщу: чи все так серйозно і чим можна налякати Путіна

Експерти вважають, що провокації проти Польщі та країни Балтії, про які писав The Telegraph, цілком можливі найближчим часом. РФ може втілити підступні задуми у різні способи.

"Телеграф" звернувся до експертів із запитаннями: наскільки це реально, який найімовірніший сценарій та як відреагують у НАТО.

Для розуміння: Співрозмовники, близькі до президента Польщі Кароля Навроцького, повідомили, що США неодноразово попереджали Варшаву про провокацію, яку готує Москва. Її мета — ескалація напруженості та примус Заходу припинити допомогу Україні. Провокація може відбутися протягом кількох місяців. Про це з посиланням на поінформовані джерела повідомляв The Telegraph.

Польські джерела у сфері безпеки не виключають як гібридну атаку в прикордонному регіоні, так і невелике наземне вторгнення через східний фланг НАТО — з Калінінграда або Білорусі. Серед можливих сценаріїв — атаки дронів на критичну інфраструктуру, зокрема електростанції, або імітація авіаударів, які змусять Польщу активувати ППО.

Декілька поінформованих джерел повідомили, що провокація можлива й проти країн Балтії.

За даними The Telegraph, НАТО може відповісти прямими ударами по Калінінграду, який командувач ВПС Німеччини Хольгер Нойман назвав потенційною ціллю.

Провокації цілком реальні

Директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова Володимир Дубовик в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" заявив, що в принципі це можливо, але не дуже реалістично.

"Провокації можуть відбуватись, але скоріше в гібридному форматі, ніж форматі відкритої агресії. Це власне ускладніть вибір оптимального формату відповіді. Тим більше, що Польща буде змушена координувати свої дії з іншими країнами НАТО. Участь цих інших країн буде залежати від формату та масштабу агресії. Але якась допомога напевно буде надана", – вважає він.

Своєю чергою, співзасновниця та керівниця аналітичного департаменту Українського центру безпеки та співпраці, експертка з питань Росії Оксана Кузан також стверджує, що подібні провокації або "підпорогові" дії цілком реальні. Особливо з огляду на ту гібридну агресію, яку ми спостерігаємо в останні роки проти Польщі, Румунії та країн Балтії.

"Європейські розвідки неодноразово повідомляли про можливість агресії з боку Росії щодо країн Європи називаючи різні часові терміни. Про загрозу для Польщі та країн Балтії згадував і президент Зеленський. У квітні цього року прем’єр Польщі Туск також заявляв, що Росія може напасти на країни НАТО "найближчими місяцями", а не через роки – "короткострокова перспектива, скоріше місяці, ніж роки", – нагадала вона.

Аналітикиня також зазначила, що Росія розширює військові бази та посилює війська вздовж кордону з країнами Північної Європи та Балтії. До прикладу, Москва відновлює гарнізон у місті Петрозаводськ поблизу Фінляндії. У 2024 році РФ реорганізувала свою військово-адміністративну структуру та розгорнула два нових військових округи на місці ліквідованого Західного округу, що був фактично поділений на два менших: Московський та Ленінградський.

"Заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса наголошував, що створення цих округів виглядає та подається як посилення напрямку проти Альянсу, та створює додатковий психологічний тиск на сусідні країни", – сказала вона.

Балансування на грані: Москва не переходитиме "поріг"

З іншими експертами погоджується й асистент в Інституті міжнародних відносин Університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні Віктор Савінок. Він нагадав, що і польський генеральний штаб, і головний інспектор Бундесверу генерал Карстен Броєр підтверджували можливість, що РФ впродовж наступних років буде пробувати провокувати НАТО.

Йдеться про дії, які з одного боку, не були б безпосередньою збройною ескалацією, що дозволяє трактувати як "поріг" та включити механізми, пов'язані з активацією 5-ї статті Вашингтонського договору, тобто гібридні акти саботажу, дезінформація тощо. Всі ці елементи можуть відбуватися в найближчій перспективі.

"Якщо йдеться про пряму агресію, то це радше варіант із дуже гіпотетичних. Тому що РФ не має достатньої кількості сил і засобів, які могла б на цьому напрямку застосувати. Навіть якщо спробує включити своїх білоруських сателітів, то у них все одно не вийде. Серед іншого – через низьку боєздатність білоруської армії. Відповідно, в цьому випадку радше може йтися про локальну операцію чи операцію під фальшивим прапором", – сказав він.

"Нарвська народна республіка" чи міграційна криза?

За інформацією Савінка, Російська Федерація тестувала з 2014 року різноманітні сценарії. З нещодавніх — це т.зв. "Нарвська народна республіка". Також були питання, які стосувалися сепаратизму в м. Адажі, це вже регіон в Латвії. Так само можуть бути випадки, де будуть педалювати, наприклад, розходження між литовцями і польською меншиною в Литві.

"І на цьому РФ буде збивати чи пробувати збивати собі якийсь капітал і заявляти, що десь є чергова "народна республіка", проводити інші гібридні дії або інфільтрацію диверсійних груп, можливо, із Білорусі чи Калінінградської області", – пояснив він.

У росіян ще залишається "міграційна карта" – знову скеровувати біженців чи мігрантів із Близького Сходу або ж Афганістану на кордони із Польщею, із державами Балтії, потенційно навіть із Фінляндією, хоча безумовно, кордон Польщі з Білоруссю зараз дуже укріплений.

"Те саме можна сказати й про кордон Росії з Естонією або ж з Латвією, котрі зараз активно укріплюються. Проте не можна виключити, що РФ буде навіть там пробувати знову розігрувати міграційні кризи. А у випадку з міграційними кризами, як виявилося, можна розіграти декілька карт одночасно через те, що з одного боку підвищити почуття небезпеки, а з іншого боку зіграти також на ресентименті (суміші глибокої образи, заздрості та безсилля. – Ред.) стосовно мігрантів", – додав експерт.

Кузан зазначає, що спектр сценаріїв досить широкий. Проте варто розглядати варіанти, що не стосуються безпосереднього залучення сухопутної та людської компоненти з боку РФ.

"В першу чергу, мова про використання дронів для ударів по території країн Східного флангу НАТО. Можливі також кібероперації, диверсійні заходи чи "операції під чужим прапором", наприклад, щоб звинуватити Україну. Також не варто забувати про бажання Кремля втягнути у війну Білорусь", – нагадує аналітикиня.

При цьому уся активність, на думку експертки, буде супроводжуватися російськими дезінформаційними кампаніями для посилення ефекту операцій, дестабілізації та підриву єдності, зокрема всередині НАТО, а також послаблення підтримки України.

Якою буде відповідь?

Щодо відповіді на російські провокації, на думку Кузан, все залежить від рівня загроз, що постануть перед Варшавою або країнами Балтії. Наперед прогнозувати неможливо. Однак за умов описаних сценаріїв вище – можна розраховувати на посилення оборони повітряного простору, яке вже було із початком операції "Східний вартовий", коли авіація країн НАТО та Польщі розпочали патрулювання повітряного простору.

"Очевидно, що з боку НАТО буде посилення підтримки своїх членів. Свого часу НАТО створили план дій у випадку російської агресії. Документ під назвою Концепція лінії стримування на східному фланзі розроблявся за участю всіх 32 країн-членів Альянсу під керівництвом Верховного командування сухопутних військ НАТО", – нагадала аналітикиня.

За її словами, наразі головнокомандувач об'єднаними силами НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич розглядає альтернативні плани щодо захисту Європи на випадок нападу з боку Росії після того, як США оголосили про скорочення кількості військової техніки, яку вони готові виділити для операцій Альянсу в регіоні. Тож і плани постійно оновлюються та покращуються з боку Альянсу.

Чи вдасться "Східному вартовому" налякати Путіна?

"Рівень реакції Альянсу залежить від рівня загрози з боку Росії. Після інцидентів з ракетами та дронами у Польщі – було задіяно 4 статтю НАТО та розпочато операцію "Східний вартовий", – зазначила Кузан.

Вона наголосила, що у вересні минулого року польський президент Кароль Навроцький підписав секретний указ, що дозволяє перманентне перебування військ НАТО у Польщі в рамках цієї операції. З огляду на це – присутність сил НАТО у Польщі є постійною, що може впливати на швидкість та ефективність польської відповіді на гібридні операції РФ.

"Якщо говорити з погляду того, чи здатні сили НАТО на східному фланзі (передусім у Польщі і державах Балтії) самостійно відбити масштабну російську атаку, то без місцевих збройних сил і без допомоги інших держав-членів Альянсу їм навряд чи це вдасться зробити", – сказав Савінок.

Але, на його думку, вже те, що ці сили там присутні, проводять злагодження із місцевими збройними силами, а їхня чисельність залишається більш-менш сталою, відбувається ротація, спільні навчання або спільні патрулювання і так далі, — це все є елементом відлякування Російської Федерації та переконання її в тому, що на провокації або спроби вторгнення буде союзна відповідь.

НАТО готується давати відсіч

"Як пару днів тому генерал Карстен Броєр заявив Естонському публічному мовнику, Російська Федерація може бути готова до атаки проти Польщі або ж проти держав Балтії до десь приблизно 2029 року. Тож як для Німеччини, так і Польщі та країн Балтії є ключовим, аби консолідувати свої сили оборони та поліпшити управління ними", – розповів експерт.

І серед іншого важливо, що наступного року в Литві буде розгорнута 45-та бригада Бундесверу, яка з одного боку буде маневровою силою, а з іншого – одним із важливих компонентів сил НАТО в Балтійському регіоні, що потенційно дозволить відлякати РФ від планів ескалації.

"Безумовно, наступним компонентом має бути підвищення обороноздатності в плані виробництва озброєнь і потенційного заміщення американських озброєнь", – наголосив Савінок.

Нагадаємо, що турецька Анкара готується приймати саміт Північноатлантичного альянсу — події, котра має надіслати багато сигналів насамперед Росії, яка вірить, що час на її боці.