Воно сиділо на Червоній площі і боялося — Безсмертний про страх Путіна і єдиний спосіб закінчити війну

Лукашенко системно готує диверсантів, а Трамп вже не може тиснути на Зеленського

Росія опрацьовує варіанти гібридної атаки на ЄС і НАТО з наміром провести її під прапором Білорусі, але Україні боятися нічого. Про це в інтерв'ю "Телеграфу" сказав дипломат та політик Роман Безсмертний.

Чому Лукашенко раптом заговорив про "точкову мобілізацію", а в ЄС натякають на переговори з Москвою? Чи вдарить по Зеленському підозра Єрмаку та скандальне інтерв'ю Юлії Мендель? Відповіді на ці та інші питання — далі в матеріалі.

Натиснути на Зеленського неможливо

— Пане Романе, дві найбільш резонансні події останніх днів — це підозра і арешт ексочільника Офісу президента Андрія Єрмака та інтерв'ю Юлії Мендель Такеру Карлсону. Деякі аналітики пов'язують ці події, мовляв, це такі атаки на президента з намаганням примусу з боку США, щоб Зеленський погодився на умови так званого перемир'я з Росією. На вашу думку, чи дійсно ці події пов'язані і чи це американський метод примусу?

— Тут є речі, які необхідно вважати складовими плану, але пов'язувати їх із впливом на Зеленського чи Україну навряд чи доречно. Те, що США дуже добре проінформовані про діяльність НАБУ і САП, я думаю, не є таємницею ні для кого. Ці структури свого часу отримували досить серйозну допомогу, проходили підготовку у відповідних підрозділах США. І тому у Вашингтоні чекали, щоб було пред'явлено звинувачення Єрмаку. Чому? Якщо подивитися інтерв'ю Мендель і ретельно його розібрати, то дві третини озвучених речей або просто не відповідають дійсності, або бездоказові. І про це навіть сама Мендель говорить. Карлсон вкидає тему: "Зеленський нюхав?" У відповідь: "Не бачила, не знаю". Далі: "Корупція була?" — "Не бачила, не знаю". Але паралельно певні меседжі весь час повторюються. Це типовий пропагандистський крок. Чому він робиться? Бо збіг виходу цих фактів і розмови Мендель про Єрмака, які підтверджуються ще не доказом, але фактом дій НАБУ і САП, роблять усе інтерв'ю "правдивим". Інструмент Геббельса: коли компонується матеріал із правди, напівправди і запускається паралельно з певним фактом.

У питаннях інформаційно-психологічного впливу є такий інструмент, як вплив через перформанс. Якщо ви запускаєте перформанс (розіграну сценку) і він хоча б у чомусь відповідає правді, то такий перформанс просто замінює правду, стає правдою. Тому це явно зрежисовані речі. Чи мають вони вплив на президента чи бодай на когось в Україні? Ні. Трамп і Карлсон можуть не знати, що впливати на Україну в питанні територій неможливо. Українська Конституція визначає недоторканність території. Ні парламент, ні уряд, ні президент не можуть дати згоду на територіальні поступки. Це не може зробити навіть референдум. Тому всі ці балачки давно треба було викинути в смітник. У відповідь має звучати: територія України є недоторканною. У цьому відношенні рухатися далі просто немає сенсу.

Зрозуміло, що хтось розраховує на те, що під цим інформаційним штормом може впасти Зеленський чи будь-хто інший. Але це з нашої точки зору. Перенесемося в США, Європу. Що значить "йде слідство"? Це означає, що пред'являється звинувачення, шукається доказовість. Винуватою можна вважати особу тільки після рішення суду. Тому немає ніяких претензій сьогодні до Зеленського і навіть до Єрмака. Він підозрюється, а не є винуватим. І якщо в кінці виявиться, що він невинуватий, то й невинуватий. І тут європейці блискуче говорять, мовляв, ви бачите: українці борються, вони працюють, хвала їм, вони змінюються.

Є ще думка про те, що цим можна породити хвилю протестів в Україні. Можна було б, якби не війна. Українці — люди, які не бунтують, а протестують, вдаються до революцій. А що таке протест? Це усвідомлене заперечення. Усвідомлене! Це не бунт, не хаос. Мета чітко визначена: інструменти, команда, завдання і ресурси. Цим і відрізняється український протест від російського бунту. В Росії може бути лише бунт — неусвідомлене заперечення чогось. Тому той, хто планує подібні речі, не розуміє, що це не для українського суспільства.

Згадайте останній момент, який проявив себе в умовах війни — Картонна революція. Люди вийшли, і у них ціль була — захистити антикорупційні органи. Це не так, як у Росії вагнерівці бунтували. Що вони хотіли? Вони просто бунтували. У них мети не було, тому вони на пів дорозі зупинилися й розрахувалися смертями.

Підсумовуючи, можна сказати, що навколо Трампа є групи людей, які "грають Карлсона", використовуючи осіб, подібних до Юлії Мендель, для того, щоб впливати на Україну, але більше — впливати на США. Якщо подивитися на резонанс, то яким він був в Україні? Навіщо ця тьотка вийшла і наговорила? Вона ж б'є по Україні. А тепер подивіться на США: та ми ж трильйони давали і так далі. Тобто українське суспільство, і це правда, реагує як зріле. Воно розуміє, що є ворог, загроза номер один. А там продовжується віра у 350 мільярдів, яких ніколи не було і які з повітря взяв Дональд Трамп. Тому і грає Карлсон у цю тему.

— Але все ж таки я тут хотів би зафіксувати: якщо всі ці речі зрежисовані, то тиск на Зеленського саме зараз потрібен США?

— Те, що зроблено — це не тиск на Зеленського. Досягнути тиску на Зеленського неможливо. Це матеріал для Штатів. По-друге, чи потрібен зараз тиск США на Зеленського? Штатам завжди потрібен тиск на будь-кого у світі. Але робити подібні речі — це визнавати свою неповноцінність. Це примітивний крок щодо держави, яка 13-й рік воює. До 28 лютого 2025 року (коли відбувся скандал в Овальному кабінеті, — Ред.) можливо було тиснути на Зеленського. Та потім він зрозумів, що і Трамп, і компанія навколо нього — це дуже дрібні люди. І підштовхнути його вже неможливо такими речами. Зеленський добре розуміє, що чим ближче він буде до нації, до суспільства, тим міцнішим буде його статус.

Я не беруся відповідати на питання причетності Зеленського до тих чи інших речей. Але в разі чого відповідати він буде перед українським народом, а не перед Трампом, Венсом, а тим більше — Карлсоном. Вони себе вже показали щодо українського народу.

Люди, які мали зобов'язання за Будапештським меморандумом допомагати Україні відстоювати суверенітет і територіальну цілісність, зараз кажуть, що це не їхня проблема. А хто ставив підпис? Франція — так, Великобританія — так, вони допомагають. А ви? По кущах?

"У Білорусі немає потенціалу створити загрозу Україні"

— Заява Лукашенка про так звану точкову мобілізацію. Що вона означає? Чергова інформаційна бульбашка чи все ж таки слід ставитися серйозно до цих заяв?

— По-перше, кожної весни в Білорусі проходять збори резерву. І для цього мобілізуються молоді офіцери, щоб забезпечити перепідготовку резерву. Вони збираються хто на місяць, хто на два — залежно від спеціалізації. В Білорусі немає професійної армії. Звідси мобілізується частина офіцерського складу для того, щоб командувати цими підрозділами, які набираються з резервістів. Це щорічно і традиційно відбувається в Білорусі.

Лукашенко добре знає і поінформований про те, що Генштаб РФ опрацьовує різні варіанти гібридної і кінетичної атаки по окремих державах і об'єктах Європи і країн НАТО. Путін йому періодично розповідає про всі ці плани. І Лукашенко розуміє, що так чи інакше Білорусь буде залучена до цього процесу. Може взагалі трапитися так, що ці операції, зокрема по Сувальському коридору, можуть відбутися під прапором Білорусі. І, скоріш за все, воно так і буде. Тому він мусить робити якісь кроки.

Нещодавно ми пережили дуже складну ніч, коли Україну атакувало понад 700 безпілотників. Один із маршрутів цих безпілотників проходив по українсько-білоруському кордону. І цей процес треба обслуговувати, адже по території Білорусі йде так звана "підсвітка" глісади цих безпілотників, їхній супровід. І тут потрібні професійні люди.

Ще одна дуже важлива річ: кількість гібридних операцій і чисельність іммігрантів для атак проти країн, з якими Білорусь має спільний кордон, постійно збільшується. І треба ж ці групи іммігрантів готувати. У 2025 році в смузі білорусько-польського кордону було знайдено чотири підземні переходи. А це означає, що з боку Білорусі йде постійна підготовка диверсантів, які закидаються. Йде підготовка тих, хто виїжджає під виглядом статусу біженця для отримання політичного притулку. Нагадаю, що після бунту вагнерівців у Білорусі залишилося п'ять тисяч людей із цього підрозділу. Ніхто не знає, куди вони поділися. А насправді вони знаходяться в Білорусі й ведуть підготовку диверсантів. Частина цих людей мають відповідні знання, пройшли практику в африканських, азійських країнах, у ході російсько-української війни, тому вони достатньо підготовлені, щоб готувати диверсантів для підривної діяльності в Європі.

В Білорусі здійснюється імітація процесів перебування на її території тактичної ядерної зброї, "Орєшніка". Їх немає, але про це говорить Лукашенко, тобто імітація відбувається. І це ж потрібно комусь робити. Тут фіктивних рухів не зробиш, адже розгадають. Тому необхідно мати відповідний рівень підготовки.

У військо Білорусі мобілізовано всього 56 тисяч людей. Це якщо брати строкову армію і спецназ. Додайте туди ще 14–17 тисяч жандармерії, яка воює з власним народом. Тобто Білорусь щось має, але погреби порожні, тому що вони вже відстріляні російською армією по Україні. Бронетехніка вся утилізована на російсько-українському фронті. Єдине, що ще є — це літаки, які використовуються на тих аеродромах, де базувалася ще радянська авіація. Частина з цих аеродромів знаходиться в непоганому стані. От і все, що можна говорити про Білорусь.

Не треба лякатися, тому що на території Білорусі немає потенціалу, здатного створити серйозну загрозу для України. А от що стосується створення диверсійної загрози — це робиться. Як проти України, так і проти сусідніх європейських держав. Інша справа, що українсько-білоруський кордон знаходиться у такому стані, що ніхто не знає, на що і де можна наступити при його перетині. Плюс цей кордон болотистий, заліснений. Ті стежки, які є — це не дороги. 12 пунктів перетину кордону лише у двох місцях якось обладнані. Все інше — лісові дороги, за якими здійснюється аудіовізуальний, електронний і реальний контроль.

Фюрер на переговори не піде

— Нещодавно помічник російського президента Юрій Ушаков раптом заявив, що продовження тристоронніх переговорів у форматі США-Україна-Росія недоцільне, поки Київ не виведе війська з контрольованої частини Донбасу. Зрозуміло, що з боку РФ це були фейкові переговори, щоб, можливо, не дратувати Трампа, підтримувати контакти зі США, але їм вони були потрібні. А тут раптом різкий розворот. Чому?

— Це був розвиток російського бачення тези Марка Рубіо, який після зустрічі в Римі з Папою Римським і прем'єркою Мелоні, проводячи невеличку пресссконференцію в посольстві США в Римі, сказав про те, що в нинішній ситуації переговори завмерли, не рухаються, і тому США воліють економити сили, не покидаючи процесу. Але ми бачимо, що зараз розвитку серйозного немає. В Росії вирішили цю річ підсвітити. Ухопившись за цей пас, пред'явили претензію нам, що це з вини України, тому що вона не хоче покидати територію Донбасу. Зв'язку абсолютно ніякого немає. А далі буде ще незрозуміліше: 9 травня московський фюрер заявить, що вони там готові до чогось. Хоча, якщо уважно прочитати текст, то немає там ніякої готовності до переговорів. Тому все це просто інформаційна булька, яка з'явилася після стартової позиції Марко Рубіо. А той, не подумавши, сказав про те, що ситуація стихає, ми не будемо ніяких імпульсів робити, тим більше є проблема Перської затоки.

Москва залишається на тому плані, на якому була від самого початку. Мета цього плану — знищення українців як етносу і знищення України як держави. "Вийдіть з Донбасу — і наступить мир" — усе це повна брехня. До моменту, поки московський фюрер не сяде на лаву трибуналу і не буде засуджений, усі ці інформаційні викрутаси, які будуть вчиняти Путін, Пєсков та інші — усе це гра на нервах і спроба використовувати Трампа, щоб тиснути на Україну. Це як от виступ московського царя, що вони готові нібито до переговорів, а понад 700 безпілотників у ніч з 13 на 14 травня атакують столицю України. Це відповідь за те, що воно, плюгаве, сиділо там на Червоній площі і боялося, що прилетить безпілотник. А воно ж таке ненависне, мстиве.

— В Європі раптом заговорили про необхідність діалогу з Росією. Президент Фінляндії Александр Стубб каже, що потрібен такий діалог. Голова дипломатії ЄС Кая Каллас каже, що наприкінці травня на Кіпрі міністри закордонних справ ЄС обговорюватимуть можливі перемовини ЄС з Росією. Чому раптом європейські політики захотіли говорити з Путіним? І найголовніше — про що?

— Кая Каллас взагалі завжди говорить про передумови і про те, чи взагалі Європі доречно вести діалог. Александр Стубб говорить про те, що навіть закрито, але з Гітлером контакти були. Ну хто не знає ролі Лорда Галіфакса, який, у тому числі і без благословення Черчилля, вів діалоги з нацистами. Стубб і Каллас прекрасно розуміють, що московський фюрер ні на які конструктивні переговори не піде. Однак вони — політики. Вони говорять речі, не відкидаючи цей варіант. Але блискавично сказав Антоніу Кошта (президент Європейської ради, — Ред.): ми можемо що завгодно обговорювати, тільки за лідерства Трампа. Чому? Бо у цій історії, розпочатій Путіним 9 травня, була спроба зіштовхнути Європу і США, Трампа і Мерца — бо Шредер не випадково ж був названий.

Тому коли про такі речі говорять Кая Каллас чи Александр Стубб — треба бути спокійними. Ці люди мають абсолютно тверду позицію.