Чому в червні може статися переломний момент у війні: що кажуть в Європі

Літом може бути мирна угода?

Допоки у Кремлі заявляють, що "кінець конфлікту в Україні близько", та при цьому намагаються втягнути своїх західних друзів у переговорний процес, ЄС готує те, що дійсно може переломити ситуацію.

Детальніше розповідає міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова.

Путін — невдаха?

Образ російського президента у Європі зазнав ще більших змін після "параду перемоги". Лідер ядерної держави, якої всі начебто мають остерігатися, сам благав про перемирʼя, аби похизуватися… Виявилося, що хизуватися немає чим.

Слово "благав" — не перебільшення й звучало у приватних розмовах з кількома європейськими топпосадовцями.

"Ми побачили, що Росія є набагато слабшою, ніж усі у світі думали. Володимир Путін навіть побоявся відсвяткувати 9 травня у форматі повноцінного параду.

Навіть у жовтні 1941 року, коли нацистські німецькі війська були близько до Москви, вони провели повноцінний парад. Тож це дуже хороший сигнал, що Росія слабшає", — зазначив під час спілкування з журналістами у Брюсселі міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна.

Головна дипломатка ЄС Кая Каллас висловила думку, що Путін перебуває у слабшому становищі, ніж будь-коли раніше.

"Вони зазнають великих втрат на полі бою. У російському суспільстві зростає невдоволення. Саме тому вони також відключають інтернет, щоб люди не могли отримати доступ до реальних новин. Саме тому далекобійні удари, яких завдала Україна, справді мали вплив. Підтримка війни Путіна знижується. Ми також бачимо, як про це дедалі більше говорять інфлюенсери.

Путін насправді вже не виглядає таким сильним. Але ми ще не дійшли до моменту, коли росіяни були б готові до справжніх переговорів, тому що вони досі висувають максималістські вимоги. Саме тому ми маємо продовжувати нашу роботу", — сказала вона під час пресконференції.

Динаміка війни змінюється, і зараз саме Україна знаходиться у кращій позиції, ніж рік тому, визнала Каллас.

Водночас європейські столиці не прийняли ідею очільника Кремля щодо залучення до переговорів колишнього проросійського канцлера Німеччини Герхарда Шредера. Розрахунок Путіна, що він може диктувати умови Європі, а та — поспіхом їх прийме, зазнав краху.

"[Шредер] — скомпрометований політик у Європі. Гадаю, що ця пропозиція Путіна, як і багато інших його пропозицій, не зустріне жодного позитивного відгуку з європейського боку. З таким самим успіхом він міг би сказати, що посередником між ним і Європою буде пан Медведєв або хтось із його генералів", — підкреслив Державний секретар Міністерства закордонних справ Польщі Марцін Босацький.

Європейці можуть зробити своє

Україна натомість закликає говорити про нову роль Європи. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив про "доповнення", яке європейці можуть дати мирним переговорам під керівництвом США. По суті — взяти на себе якийсь окремий напрямок.

Наприклад, мова йде про так зване "аеропортне перемирʼя", яке передбачає угоду між Москвою та Києвом про незавдання ударів по аеропортах.

Сибіга заявив виданню Politico, що Путін може бути зацікавлений у такій домовленості, оскільки ключові російські авіахаби — зокрема московський міжнародний аеропорт Шереметьєво та петербурзький аеропорт Пулково — стають дедалі вразливішими до українських далекобійних атак.

"Можливо, наші європейські союзники, створивши платформу або, можливо, спеціальну групу, могли б обговорити [перемир’я щодо аеропортів]", — сказав він, додавши, що президент України Володимир Зеленський уже говорив про цю ідею з деякими європейськими лідерами.

Європа працює над тим, щоб мати змогу моніторити будь-яке припинення вогню зі своїх супутників.

За даними "Телеграфу", Брюссель також має список вимог до Москви — узгодити всі його пункти країни-члени ЄС мають наприкінці травня, під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ на Кіпрі. До прикладу, у списку йдеться про потенційне виведення військ РФ з Придністровʼя.

Мета — примусити росіян піти хоча б на якісь поступки та тим самим показати готовність до конструктивних переговорів.

"Потрібні поступки з російського боку. У Молдові досі перебувають російські війська, і їх виведення могло б стати однією з умов стабільності та безпеки в регіоні. Але, звісно, є багато питань щодо того, чого саме ми вимагаємо від Росії, щоб у Європі була стабільність і мир", — пояснила Кая Каллас.

У злитих чернетках списку йшлося про те, що у разі скорочення чисельності української армії або її виходу з окремих районів, Росія має зробити те саме. А також — погодитися на демілітаризацію тимчасово окупованих територій.

Приблизно в червні європейські партнери, ймовірно, матимуть документ із власним баченням умов безпеки на континенті.

Мільйони дронів полетять на росіян

Є ще одна важлива річ, яка впливає на перебіг мирного процесу. Протягом місяця Україна отримає фінансування за кредитом на 90 мільярдів євро від ЄС. З цієї суми 60 млрд піде на військові потреби. Новий уряд в Угорщині офіційно почав роботу й дав зрозуміти, що блокування буде знято.

На практиці це означає зброю, яка не лише дозволить утримувати лінію фронту, а й завдавати ще більше ударів по інфраструктурі на території РФ. Словом, Туапсе, Пермі та іншим приготуватися.

Один з високопосадовці ЄС називає кредит переломним моментом. За даними нашого видання, перший пакет підтримки сягатиме 5,9 мільярдів євро. Пріоритетний перелік озброєння визначив саме Київ

Йдеться передусім про українські дрони — 2,8 мільйона одиниць. Наступні три пакети охоплюватимуть боєприпаси, протиповітряну оборону та, знов-таки, дрони. Виготовлені не лише українськими, а й європейськими компаніями.

"Ці кошти дадуть Україні можливість захищати не лише свою країну, а й Європу та наші цінності. Вони підуть не лише на військові потреби, а й для нормального функціонування держави — частина буде направлена до державного бюджету", — пояснила у коментарі "Телеграфу" європейська комісарка з питань розширення Марта Кос. Та додала: Україна виконує реформи, потрібні для отримання траншів.

Саме тут криється головна проблема для Кремля. Поки Путін намагається переконати світ, що час грає на Росію, Європа фактично готує умови, за яких затяжна війна стане для Москви ще дорожчою — і військово, і політично, і економічно.

Захід більше не говорить мовою стурбованості. Там дедалі частіше звучать слова про стримування, переозброєння та примус Росії до реальних переговорів, а не до чергової імітації дипломатії. І якщо ще рік тому багато хто в ЄС боявся ескалації, то тепер європейські посадовці відкрито визнають: саме слабкість Росії створює шанс змінити хід війни.