"Це все лише прелюдія": хто зливає "плівки Міндіча" і чому саме зараз

Експерти запропонували кілька версій, хто є ініціатором зливів скандальної історії

Поява у засобах масової інформації матеріалів зі справи НАБУ та САП "Мідас" — це тільки початок довгого процесу, і найцікавіше у ньому ще попереду. А щодо того, хто організував злив записаних антикорупційними органами розмов, можна висунути три основні версії.

Про це "Телеграфу" розповіли провідні українські політологи, коментуючи події останніх днів. Як відомо, 29 квітня "Українська правда" опублікувала першу частину розмов, задокументованих Національним антикорупційним бюро України та Спеціальною антикорупційною прокуратурою в рамках справи "Мідас" у квартирі Тимура Міндіча, якого підозрюють у корупції у сфері енергетики. Пізніше свою частину розмов оприлюднив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк, за ним – нардеп від "Євросолідарності" Олексій Гончаренко. 1 травня УП виклала вже й другу частину своїх записів.

Отже, матеріали слідства (повністю веріфікувати їх неможливо), яке ведуть антикорупційні органи, з’являються в ЗМІ як епізоди політичного ток-шоу. Як таке може бути та звідки вони беруться? Найімовірнішими наразі видаються три версії:

1. Зливи організувало саме НАБУ, стикнувшись з проблемами у ході розслідування і намагаючись отримати хоча б політичні дивіденди.

2. Скандал організували внутрішні сили в Україні, які після відставки глави Офісу президента Андрія Єрмака хочуть зафіксувати та розширити своє нове становище, або просто "посадити" рейтинг Володимира Зеленського.

3. Скандал зрежисований США, мета яких – натиснути на Зеленського перед новим можливим раундом переговорів з РФ, а також "пригальмувати" конкурентів у сфері військово-промислового комплексу.

Яка з цих версій виглядає найбільш схожою на правду?

Хто зливає записи розмов ЗМІ і нардепам?

Політолог і політичний консультант Ігор Рейтерович вважає, що записи злила сторона захисту, тобто адвокати фігурантів справи "Мідас".

"Бо там фігуранти не хочуть тягнути все самі і за все відповідати. Плюс це боротьба за переділ сфер впливу між Єрмаком і новачками", — впевнений Рейтерович.

Згодний з ним і політолог Володимир Фесенко: "Я можу погодитися, що документ (роздруківки) може йти з адвокатського середовища. А от мотиви можуть бути різні. Наприклад, банальний – гроші. Хтось з адвокатів зрозумів, що це товар, на якому можна заробити дуже непогано. Більше, аніж за захист свого підслідного, тим більше, можливо, по деяких підзахисних не дуже серйозні перспективи. Якщо запропонували достатньо велику суму, — могли продати те, що є на руках. Оце найбільш проста версія.

Інша версія – хтось з адвокатів по своїй професійній діяльності пов'язаний із серйозними політичними фігурами, які запропонували (знов таки, небезкоштовно) поділитися цими матеріалами.

Є ще одна версія, — конспірологічна. Знову адвокати. Ми пам'ятаємо, люди з "бек-офісу" були пов'язані з Деркачем. І якщо через адвокатів, через спільних знайомих передали: давайте ми вам заплатимо, але скидайте по максимуму всі ці матеріали. Мета – дестабілізація. Тобто російський слід, я його не виключаю. Для мене це не головна версія, але враховуючи зв'язки з Деркачем, Росія може це використати для дестабілізації в Україні.

Я поки більше схиляюсь до внутрішніх політичних джерел. Відповідь на запитання, кому це вигідно? Найбільше вигідно політичним противникам Зеленського. Плюс удар по Умєрову".

Фесенко припускає, що зливи могли бути організовані НАБУ, але тут є важливий момент: "Можна припустити, що вони таким чином компенсують прогрес у слідстві, але це не вирішує їхніх проблем, а навпаки посилює. Бо це ж матеріали розслідування, які були ще влітку. Операція "Мідас" перейшла фазу висування підозр із листопада. Але по Єрмаку нема підозр. Зараз — те ж саме. Тут фігурує Умєров, тому вимагають його відставки. Але де підозри? Схоже, що проти Умєрова та інших фігурантів, окрім Міндіча і фігурантів бек-офісу, нема прямих, вагомих юридичних доказів, щоб їм щось пред'явити, окрім записів, де вони фігурують у не зовсім гарному вигляді. Тому суто юридично НАБУ особливих зисків від цього не отримає. А от розрив між інформаційним шоу, яке ми знову спостерігаємо, і реальним юридичним процесом, буде ще більшим. І запитань до НАБУ стане ще більше. Тому по НАБУ я трохи сумніваюся, що це від них йде".

А от щодо можливої ролі США, Фесенко майже впевнений, що їхня можлива роль мінімальна.

"Про американців — дуже популярна версія. Однак я не вважаю, що вона головна. У версію, що це тиск на Зеленського (зовнішній — Ред.), я мало вірю. Бо вже був листопад минулого року. І як це вплинуло? Навпаки, хоч як це парадоксально, після початку операції "Мідас", після "Міндічгейту" почався тиск на Зеленського по американському мирному плану — Зеленський почав переговори, не погодився на американський тиск, але його рейтинги зросли. Для нього це порятунок. Якщо він піде на поступки американцям, — то тільки погіршить свою ситуацію. А якщо чинить спротив, — навпаки, таким чином демонструє свою принциповість, патріотичність.

У мене нема ні доказів, ні інсайдів, але в тому, що під ударом Умєров, — може бути американський інтерес. Американцям дуже не сподобалося активність Зеленського на Близькому Сході. Те, що Зеленський працює самостійно, виходить на ринок оборонних технологій. А американці звикли, що вони все там контролюють. А зараз Зеленський грає самостійно. А через кого він грає? Через Умєрова. І тут є певний мотив. Якщо посунуть Умєрова, якщо він взагалі відійде від політичних справ, то Зеленський втратить ключову переговорну фігуру з Близьким Сходом та ще і з Туреччиною. Тому я цілком припускаю, що в поширенні інформації про Умєрова можуть бути зацікавлені зокрема американці. Хоча це лише версія".

Натомість на думку політолога Тараса Загороднього, матеріали НАБУ та САП зливають самі ці антикорупційні органи – і роблять це на замовлення Сполучених Штатів:

"Американці (зацікавлені – Ред.), і ФСБ, звичайно. Доказів нічого (по справі "Мідас" — Ред.) немає, судячи з усього. "Зливи" НАБУ, — це просто агентура іноземних спецслужб в нашій країні. Ніхто не садить пана Железняка за поширення матеріалів досудового слідства… НАБУ тільки "зливає" інформацію, і тому якісь уривчасті плівки невідомо якого походження. Знову НАБУ і САП не знають звідки вони з'являються".

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик не впевнений, що злив – справа рук НАБУ:

"Як на мене, надто багато говорить про те, що це не НАБУ "злило". Я думаю, що це виток НАБУ, зроблений чужими руками, і це зроблено умисно. Думаю, що це адвокати команди Міндіча і всі, хто проходить по справі, злили для того, щоб спровокувати політичну кризу, щоб вплинути на подільників, які почали зливати інших подільників. Але, як на мене, жертвою цього всього "зливу" може стати виготовлення ракет великої дальності від FirePoint. І те, як роти́ "антикорів" починають це обігрувати, на це всіляко вказує".

Кулик вважає ситуацію небезпечною.

"Моя позиція наступна. Поки те, що виробляє FirePoint, — літає, вибухає, поки ми не отримали докази того, що цього нема (а я навпаки отримую докази, що це є), то атакувати компанію, причому так комунікувати ці "зливи" плівок, так обігрувати, як це робить дехто — це атака на FirePoint і саме на нашу балістику, яка дешевша за американську… НАБУ, може, і не ставило ціллю завдати удар по виробництву FirePoint, але ті, хто комунікує цей витік, зараз використають його для того, щоб вдарити по FirePoint і прибрати у нас дешеву балістику на користь американської дорогої".

Чому для скандалу вибрали такий час і що далі?

Загородній впевнений, що причина скандалу – успіхи України: "Тому що головний удар — на компанію FirePoint, бо всім стає очевидно, що Україна завдає ударів по території Росії, удари стають інтенсивні… Є ще одне питання: було зірвано підписання угоди за проєктом "Фрея" (Freya), це створення глобального панєвропейського антибалістичного щита на основі технології компанії FirePoint, очолювати яку з українського боку мав Умєров, тому атака йде на Умєрова. Очевидно, що Україна має успіхи на Близькому Сході, де теж відіграє свою роль Умєров. Міністр оборони він був огидний, але як переговорник достатньо справляється зі своїм ділом. Зараз знову намагаються атакувати конкретно Верховного головнокомандувача Зеленського, який не хоче виходити з Донбасу і далі б'є по території Росії. І починаються рухи всіх цих сил, які хочуть нашої конкретної поразки. Глашатаями яких є конкретно пан Железняк".

Політолог нагадав, що інформація продовжує поступати в ЗМІ: "Там вже інші "зливи" з'явилися. Колишній прокурор САП Станіслав Броневицький має свої джерела інформації, що Арахамія присутній на плівках. Це викликало дику істерію т.зв. "антикорупціонерів", пані Каленюк (мова про виконавчу директорку Центру протидії корупції Дар'ю Каленюк — Ред.). Тому що вони теж можуть бути на цих плівках. Оскільки це вони лобіювали Умєрова і кричали, що він — найкращий міністр. Калинюк дуже хотіла бути заступником міністра оборони, тому "торпедувала" конкретно Резнікова".

"Тому ця ціла гнила тусовка агентур б'ється в істерії, тому що Україна перехоплює стратегічну ініціативу. Стає суб'єктом, який сам диктує умови. Це вибішує США, вибішує Європу, ну і зрозуміло, що і Росію в тому числі", — резюмує він.

Натомість Фесенко вважає це суто внутрішньополітичною історією.

"Кому це вигідно? Найбільше — політичним противникам Зеленського. Плюс удар по Умєрову. Причому це ж гра в довгу. Те, що зараз – це лише прелюдія. І всі ці матеріали – це бомба уповільненої дії, яка вибухне пізніше. Коли справа дійде до виборів, наприклад. Але чому саме зараз? Тому що треба послабити президента. У нього були проблеми, перехідний період, але починаючи з січня, Зеленський відновив свій вплив на систему влади. Тому тим, кому не подобається, що президент відновив рейтингову ситуацію і свій вплив, треба його послабити. Потрібна нова хвиля "Міндічгейту", — каже він.

Фесенко звертає увагу й на форму подачі зливів:

"Як ми знаємо по "плівках Мельниченка", всі великі обсяги інформації подають "серіально", порціями. Бо якщо одразу все вивалити — ефект буде набагато меншим. Щоправда, у "серіальності" теж є пастка. Чим більше і довше це триває, тим менший ефект. Але думаю, найбільш цікаві, найбільш "смачні" епізоди, в розслідуванні можуть випадати, їх прибережуть на потім. А сьогодні мета створити нову хвилю скандалу, продемонструвати, що президент причетний до "Міндічгейту". І що у нього все так само, як було у попередників: Свинарчук — у Порошенка, "любі друзі" у Ющенка, і я вже мовчу про Януковича. У Януковича було Межигір'я, а тут скромніше, кооператив всього-на-всього".

"Так що я поки схиляюся до версії, що це вигідно політичним противникам Зеленського. Хто саме диригент, — я не знаю. Але явно є джерело, яке керує цим і запускає хвилю цих матеріалів по різних каналах. Один канал — Ткач, зараз — Железняк. Причому переважно це опозиційні канали. Хто так чи інакше представляє опозицію, хто критикує Зеленського. І це буде працювати в першу чергу на аудиторію, яка або проти Зеленського, або хоча б частково не довіряє Зеленському. Тому що ті, хто довіряє Зеленському — цю інформацію взагалі не сприймають. Тому катастрофи для Зеленського не буде, але буде посилення поляризації. Коли прірва між прихильниками і противниками Зеленського стане ще більшою, а їхнє взаємне сприйняття буде ще більш агресивним. В цьому сенсі, безумовно, будуть негативні наслідки. Прямих політичних наслідків від цього скандалу я не очікую, тому що юридично тут нема нічого нового", — резюмує Фесенко.

"Думаю, що це був постріл шрапнеллю по площах, а не по конкретній людині. Треба було створити туман невизначеності, щоб сховати основну ціль. І мені здається, що під цей туман невизначеності потрапили багато людей…. Всі скористаються цією історією. Всі без винятку: опозиція, групи інтересів у самій владі. Хтось намагається прибрати з Офісу президента певні прізвища, хтось хоче обґрунтувати президенту необхідність підозри для Єрмака, щоб потім розвести руками: ну, вибачте, скільки ж можна не дати підозри? Або треба визначитися по ньому (що він порядна людина), або вже давати підозри. Тобто всі, без винятку, займаються вирішенням своїх корпоративних інтересів, використовуючи ці плівки. Однієї цілі в цих плівках нема", — вважає Кулик.