Території України в обмін на ЄС. В Європарламенті відповіли на заяву Мерца

На шляху України до Євросоюзу можуть виникнути щонайменше дві проблеми

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повʼязав можливі територіальні поступки зі вступом України до ЄС. В Європейському парламенті наголошують: це питання вирішувати лише Києву.

Так, депутат від Австрії Гельмут Брандштеттер (група Renew Europe) не бачить прямого завʼязку між євроінтеграцією України та потенційним визнанням окремих територій як втрачених.

"Чесно кажучи, я не бачу прямого зв’язку. Звісно, зв’язок є в тому сенсі, що поки триває війна проти України, бути членом Європейського Союзу їй складно. Але це не має жодного стосунку до розміру країни чи до того, чи втратить вона якусь частину території — це питання можуть вирішувати лише самі українці.

Президент Зеленський, заявив, що готовий до переговорів із Путіним. Але я не думаю, що Путін має намір говорити з Україною. Але [щодо територій] — це повністю ваше рішення і нічиє інше", — сказав євродепутат у Страсбурзі в ексклюзивному інтерв'ю "Телеграфу".

Брандштеттер додав, що для України важливо продовжувати переговори з Європейським Союзом та поетапно втілювати необхідні реформи за acquis ЄС. За правилами, кожна країна-кандидат має змінити своє законодавство, узгоджуючи його з нормами та правилами ЄС. Цей процес проходить через 35 переговорних глав, об’єднаних у шість кластерів.

"Вам потрібно оцінити, як адаптувати ці закони для себе, для своєї країни. Це велика робота для вашого парламенту", — сказав він.

Також він вказав на важливість боротьби з корупцією.

"Корупція є однією з проблем. Наскільки я знаю з моїх численних візитів до України, саме українська сторона першою піднімає це питання. Вони кажуть: так, у нас є проблема, але ми хочемо її вирішити. І це дуже добре.

Ще краще, що у вас є дві інституції — НАБУ та САП — які не перебувають під контролем президента. Важливо, що вони є незалежними та можуть виконувати свою роботу", — сказав політик.

Він прогнозує, що одним із викликів для членства України стане питання сільського господарства.

"Європейські фермери занепокоєні, адже знають, що українське сільське господарство дуже добре розвинене. Це велика галузь. А ваші ґрунти, чорноземи, є надзвичайно родючими і дають високоякісну сільськогосподарську продукцію. Це добре для вас, але не так добре для європейських фермерів. Це будуть складні переговори, крок за кроком", — додав він.

На думку Гельмута Брандштеттера, на кінець 2027 рік Київ дійсно може досягти амбітної мети та отримати принаймні чернетку Угоди про вступ до ЄС.

"Подивимось. Я на це сподіваюся", — зазначив він.

При цьому наступною до Союзу доєднається Чорногорія, переговори з якою майже завершені. Йдеться про країну з населенням близько 650 тисяч осіб, тому фінансові виклики щодо її прийому будуть відносно невеликими. З Україною ж ситуація геть інша, враховуючи розміри держави, кількість населення та низку проблем, викликаних російським вторгненням.

"Саме українці та ваш уряд мають просувати переговори вперед. Європейський Союз до цього готовий — ні Європейська комісія, ні парламент не виступають проти. Тож потрібно рухатися далі і дивитися на результат", — підкреслив депутат.

Однак для прийому нових держав змінитися має і сам ЄС. Наприклад, аби уникнути зловживання правом вето як це було у випадку з премʼєром Угорщини Віктором Орбаном.

"Пан Орбан нам продемонстрував — наскільки складною є система, коли існує право вето. Коли одна країна може заблокувати рішення 26 інших — це несправедливо.

Тому зараз обговорюється, чи можна змінити або хоча б обмежити це право вето. Це важливо. Ще одне питання — не лише у контексті України, а загалом розширення: чи справді необхідно, щоб кожна країна мала свого єврокомісара? Це також частина ширшої дискусії про реформу європейської конституції.

Дехто виступає за поступовий підхід: наприклад, спочатку певна форма членства без права голосу, а вже наступним етапом — повноцінні права. Потрібна певна гнучкість і креативність, щоб поступово поглиблювати інтеграцію", — пояснив Гельмут Брандштеттер.

Таким чином важливий не лише момент повноправного членства України в ЄС, а й проміжні етапи на шляху до нього, підсумував співрозмовник.