Путін краде в України воєнні ідеї та може вдарити "Шахедами" по Європі

Москва вже "підриває" країни ЄС через шпіонів та саботаж.

Здатність Росії вести війну проти України не зменшується, ба більше — до 2030 року ворог може відновити оборонний потенціал та подолати нестачу окремих видів зброї. І навіть зараз у росіян є окремі можливості атакувати Європу.

Про це йдеться у висновках The Military Balance — звіту, який з 1959 року публікується Міжнародним інститутом стратегічних досліджень (IISS) у Лондоні. Це авторитетна оцінка, яка містить інформацію про понад 170 країн, зокрема дані про склад армій, наявність того чи іншого озброєння, а також оборонні бюджети.

3 березня презентація The Military Balance відбулася у Брюсселі — найголовніше розповідає міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова.

Москва жене "зеків" на фронт

Західні експерти описують: за минулий рік російські війська здійснили лише незначні просування в Україні — захопивши близько 1% територій. При цьому зазнали значних втрат у техніці та людях.

Військовий аналітик IISS Г’ю Вільямс пояснює: Росія досі підтримує темпи набору до війська, однак виконувати показник у приблизно 33 тисяч призовників на місяць стає дедалі складніше.

Так, 2025 року Москва залучала від 32 до 35 тисяч військовослужбовців на місяць, у квітні додатково було призвано 160 тисяч строковиків. Наприкінці року кількість новобранців почала зменшуватися, і їхня якість суттєво погіршилася.

"Російська влада фактично "вичерпує" суспільство в пошуках рекрутів. Ідеться вже не про строковиків, а саме про контрактників — людей, які зазвичай не були б придатними до служби: хворих, осіб із залежностями. Фактично спорожнюються в’язниці, щоб виконати план набору", — описує експерт.

"Герані" можуть досягти європейських столиць

Натомість за підрахунками експертів, уже до 2030 року Москва зможе подолати дефіцит озброєння та іншої техніки, який виник внаслідок бойових дій в Україні.

"До 2030 року Росія потенційно зможе повністю відповідати власним вимогам щодо укомплектованих сил. Таким чином, РФ залишається серйозною загрозою для Європи", — вважає Вільямс.

Ба більше — через саботаж, вандалізм та шпигунство Кремль хоче дестабілізувати європейські уряди, поглибити розбіжності між союзниками, підірвати підтримку Києва.

Як описує керівник з питань оборони та військового аналізу в IISS Джеймс Геккет, РФ націлюється на європейські військові бази, виробництва та інші структури, залучені до надання військової допомоги українській стороні.

"Наші аналітики встановили, що найчастішими цілями серед об’єктів критичної інфраструктури були ті, що пов’язані з війною в Україні, а також урядові установи.

У Великій Британії, якщо стежити за новинами, було кілька випадків, коли невеликі організовані злочинні групи були притягнуті до відповідальності за це", — зазначає Геккет.

Справи зловмисників дійшли до суду — їх засудили до ув’язнення за проплачені дії, спрямовані на знищення об’єктів, які використовувалися для відправлення вантажів в Україну.

"Це приклад опосередкованих, на відстані витягнутої руки, прихованих операцій, що здійснюються [Росією] в Європі", — описав експерт.

Згідно зі звітом міжнародних експертів, вже зараз найпростіші російські системи на кшталт "Герань-2" — себто покращена версія іранського "Шахеда-136", — здатні вражати цілі по всій Європі на дальності до 2000 кілометрів.

"Це підкреслює необхідність для союзників по НАТО збільшувати інвестиції в протиракетну оборону, системи боротьби з безпілотниками та засоби глибокого ураження", — вважають аналітики.

Натомість Україна має власні розробки, зокрема недорогі, але ефективні перехоплювачі БПЛА; далекобійні ракети "Фламінго" тощо. Якщо ці можливості масштабувати, це значно ускладнить переозброєння РФ.

Москва краде українські ідеї

Ще одне спостереження фахівців у Лондоні — наскільки швидко росіяни копіюють українські інновації та створюють свої.

"Один із напрямів, де ми фіксуємо значне зростання активності, є так звана середня ударна зона — діапазон 50–200 км. Саме тут Росія зосередила значні зусилля з технологічного розвитку, застосовуючи керовані авіабомби, окремі ракетні системи та далекобійні ударні безпілотники", — пояснює Гʼю Вільямс.

Саме у середній зоні російські сили можуть завдавати суттєвої шкоди українським резервам і логістичним вузлам.

"Україна приділяла менше уваги цьому напряму, більше концентруючись на далекобійних ударах, і тому стикається тут із труднощами", — описує експерт.

Також росіяни зосередилися на тому, щоб використовувати все більше волоконно-оптичних кабелів для керування безпілотниками типу FPV і баражуючими боєприпасами.

"Ми мали розмову з українськими представниками, і для них це зараз один із головних пріоритетів — як протидіяти таким системам і, що важливо, як їх виявляти.

Їх неможливо засікти заздалегідь — лише коли вони вже безпосередньо над ціллю й чутно характерний звук, але тоді вже запізно. Це серйозний виклик", — описує експерт.

Хто в Європі готується до війни

На тлі всіх викликів оборонні витрати Європи продовжують зростати рекордними темпами, констатують автори звіту.

Минулоріч Європа спрямувала на оборону майже 563 млрд доларів США — що майже на 100 млрд доларів більше, ніж роком раніше.

Основним джерелом такого стрибка була і в найближчому майбутньому залишатиметься Німеччина, де фінансування оборони зросло на 18% за рік. За нею слідують Велика Британія, Франція, Італія та Польщі.

Значною мірою таке зростання пояснюється і тиском з боку США: президент Дональд Трамп неодноразово висловлював невдоволення через фінансовий тягар, який Штати тягнуть на собі.

"Заява міністра війни США Піта Гегсета також була дуже чіткою й важливою: Сполучені Штати не хочуть залежних партнерів… Ідеться про створення реальних європейських оборонних спроможностей. Я сприймаю зміну підходу США як заохочення робити більше — і пропоную сприймати їхні слова буквально", — підкреслив у Брюсселі Бастіан Гігеріх, генеральний директор IISS.