"Опалення влітку": чому кияни масово отримали рахунки за зиму і що з ними робити

Понад мільйон квартир у Києві отримали у червні рахунки за опалення за січень — коли через масові обстріли тисячі будинків тижнями стояли без тепла. "Телеграф"з'ясовував, чому рахунки прийшли через пів року, чи варто їх оплачувати і що робити тим, хто вже заплатив.

Платіжка прийшла через пів року: чи це не помилка

Узимку 2025-2026 років Київ пережив серію масштабних ударів по енергетичній інфраструктурі. Через значні пошкодження Дарницької ТЕЦ понад тисяча будинків на лівому березі залишилася без опалення ще в січні. У ніч на 7 березня без тепла стояло вже близько 2 700 багатоповерхівок.

У лютому Київтеплоенерго не виставляло платіжок за січень взагалі — компанія пояснювала це тим, що чекала на правовий механізм для перерахунку. Такий механізм з'явився лише у травні 2026 року — постанова Кабміну №683. Після цього рахунки і розіслали.

"У травні Кабмін постановою № 683 затвердив алгоритм автоматичного перерахунку за опалення для теплопостачальних підприємств із застосуванням відповідних коефіцієнтів. Нарахування за січень ми виконали одразу після прийняття постанови, в міжопалювальний період, коли платіжне навантаження менше", – пояснив директор СП "Енергозбут" комунального підприємства "Київтеплоенерго".

За словами компанії, перерахунок зробили автоматично для 99% споживачів. Загальна знижка склала понад 720 млн грн, або в середньому 40% від первісної суми. Без обстрілів кияни мали б заплатити понад 1,85 млрд грн — фактично нарахували 1,13 млрд.

Але реакція містян виявилася зовсім не вдячною.

"Скажіть, а ви зовсім з глузду з'їхали?"

Соціальні мережі вибухнули одразу після появи нових квитанцій.

"Мені тільки-но прийшла платіжка за опалення в січні — 1500 гривень. При тому, що в січні я вже сплатив 1495 гривень і маю квитанції про оплату. Кому йти скаржитися на несправедливе зарахування?!" — обурюється Михайло Макаренко під дописом Київтеплоенерго у Facebook.

"ЦКС пише, що зроблено перерахунок постачання теплоенергії в бік зменшення, а рахунок прийшов більший. За що я маю сплачувати? За +2-+5 градусів у хаті на протязі півтора-двох місяців?" — питає Анна Войцехівська.

Таких коментарів під постом Київтеплоенерго — сотні. Частина киян стверджує, що сплачувала за січень ще в березні і не розуміє, звідки з'явився новий борг. Інші обурюються, що рахунок прийшов більшим після обіцяного перерахунку в бік зменшення.

Ситуацію помітили й на найвищому рівні. 12 червня прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявила у Верховній Раді, що уряд перевірятиме платіжки. За її словами, якщо послуга не надавалась — рахунок не може і не повинен бути виставлений.

Чому це взагалі могло статися: версія експертів

Олександр Сергієнко, директор "Інституту міста", в коментарі "Телеграфу" звертає увагу на некоректні заяви щодо "нулів у платіжках".

"У Києві 99% будинків мають лічильники тепла, які показують, скільки отримав будинок. Тому жодних нулів бути не може", — каже Олександр Сергієнко. За його словами, платіжки за січень у лютому не виставляли, а нарахували лише зараз.

Олег Попенко, експерт з ЖКГ та засновник "Союзу споживачів комунальних послуг", в коментарі "Телеграфу" ставить під сумнів законність самої процедури.

"Близько 80% багатоквартирних будинків у Києві мають лічильники. Виставляти рахунки потрібно за даними лічильника, а не за формулою. Чому кияни досі не отримали цих даних?" — каже Олег Попенко.

Він також нагадує: подібне вже траплялося. У 2023 році мешканці Харкова масово отримали донарахування — по 500-1000 грн, без жодного зв'язку з обстрілами. "Це стала практика теплопостачальних компаній, — каже Попенко. — В її основі — постанова №315, яка дозволяє нараховувати платежі не за лічильником, а за формулою".

Кристина Ненно, експертка з ЖКГ, в коментарі "Телеграфу" пояснює, де технічна проблема.

"Не всі загальнобудинкові лічильники фіксують реальну температуру теплоносія. Тому, посилаючись на нову постанову, Київтеплоенерго рахує по-іншому: яка температура виходила з ТЕЦ, які втрати на трасі до будинку — і виводить суму математично", — каже Кристина Ненно. Тобто справа не в нулях, а в якості тепла, яке будинок фактично отримав.

За словами експертки, якщо теплоелектроцентраль припинила роботу і фактично не подавала тепло до мережі, це має бути враховано під час нарахувань. У такому разі перерахунок повинен здійснюватися лише за період фактичного надання послуги. Наприклад, якщо теплопостачання припинилося 10 січня, то оплата має нараховуватися лише за дні з 1 по 9 січня, а не за весь місяць. Відтак споживачі повинні платити лише за той час, коли тепло реально постачалося.

Що робити: чотири конкретні кроки

Якщо сума у рахунку здається вам несправедливою — ось послідовність дій.

1. Надішліть письмове звернення до Київтеплоенерго. Вимагайте деталізацію: за скільки днів нараховано, які показники лічильника, яка площа врахована. Краще запросити дані одразу за кілька місяців — щоб бачити динаміку. Як каже Кристина Ненно, "один місяць у відриві нічого не покаже".

2. Зберіть докази відсутності тепла. Акти обстеження, номери звернень до диспетчерської, показання температури в квартирі — усе це знадобиться. "Якщо доказової бази немає, суд не стане на бік споживача", — попереджає Кристина Ненно.

3. Зверніться до Держпродспоживслужби або на гарячу лінію 1551. Також допомогти може керуюча компанія вашого будинку — якщо вона фіксувала температуру теплоносія або пориви в мережі.

4. Якщо сума значна — об'єднайтеся з сусідами. "Наймайте одного юриста на колективну справу. ОСББ може бути свідком відсутності тепла", — радить Кристина Ненно.

Платити чи ні — і що буде, якщо ігнорувати

Олег Попенко радить поки не платити — але обов'язково одночасно подати письмове заперечення.

Але якщо просто проігнорувати рахунок без будь-яких дій — наслідки будуть неприємними. Вже наступного місяця нарахують пеню. Якщо боргу не сплатите — Київтеплоенерго може піти до суду за спрощеною процедурою, без виклику сторін. До суми заборгованості додадуться витрати на судовий збір. Якщо справа перейде до виконавця — ще плюс 10% від суми боргу.

Кристина Ненно уточнює:

Якщо вже заплатили, а нарахування виявиться помилковим

Кристина Ненно пояснює: подати звернення з вимогою повернути кошти — можна, але є нюанс. Повернення коштів потягне за собою сплату податків. Тому оптимальний варіант — попросити зарахувати переплату як аванс у рахунок майбутніх платежів. Зазвичай постачальники так і роблять: у наступній платіжці з'явиться відповідна графа.

Антимонопольний комітет і ціна питання для держави

Перевіркою нарахувань займеться і Антимонопольний комітет. Економіст Олег Устенко попереджає: якщо зайві нарахування приберуть, фінансова діра в монополіста нікуди не дінеться.

"Держава змушена буде шукати додаткові кошти. З високою часткою імовірності повернемося до явища 90-х — зростатиме заборгованість держави перед своїми контрагентами", — каже Устенко.

Тим часом Кристина Ненно нагадує про системний урок цієї ситуації.

Експертка радить: у разі будь-яких питань щодо платіжок варто звертатися до Київтеплоенерго або до Центру комунального сервісу у вашому районі.